Аномалії розвитку серця 3 страница

- нижня підшлунково-дванадцятипалокишкова артерія(a. pancreaticoduodenalis inferior), що постачає кров до:

- підшлункової залози (pancreas);

- дванадцятипалої кишки (duodenum);

- порожньокишкові артерії (aa. jejunales) і клубовокишкові артерії (aa. ileales) –кількістю 12-18, які постачають кров:

- до брижової частини тонкої кишки (pars mesenterica intestini tenis);

- клубово-ободовокишкова артерія(a. ileocolica), що забезпечує кровопостачання:

- клубово-сліпокишкового кута і артерії червоподібного відростка (a. appendicularis), що від неї відходить;

- права ободовокишкова артерія (a. colica dextra), що постачає кров:

- до висхідної ободової кишки (colon ascendens);

- середня ободовокишкова артерія (a. colica media), що постачає кров:

- до поперечної ободової кишки (colon transversum).

Нижня брижова артерія

(arteria mesenterica inferior)

На рівні ІV поперекового хребця (vertebra lumbalis)є роздвоєння аорти (bifurcatio aortae). Це місце, де черевна частина аорти (pars abdominalis aortae) розгалужується на дві спільні клубові артерії (arteriae iliacae communes) – праву та ліву.

Спільна клубова артерія

(arteria iliaca communis)

Спільна клубова артерія опускається в малий таз (pelvis minor) і на рівні крижово-клубового суглоба (art. sacroiliaca) розгалужується на:

- зовнішню клубову артерію (arteria iliaca externa);

- внутрішню клубову артерію (arteria iliaca interna).

Внутрішня клубова артерія

(a. iliaca interna)

Внутрішня клубова артерія (a. iliaca interna) біля верхнього краю великого сідничного отвору (margo superior foraminis ischiadici majoris) розділяється на:

- передній стовбур (truncus anterior);

- задній стовбур (truncus posterior).

Передній і задній стовбури (trunci anterior et posterior) забезпечують кровопостачання:

- до стінки і органів малого таза (parietes et organa pelvis minoris).

Гілки внутрішньої клубової артерії (rami arteriae iliacae internae) поділяються на:

- нутрощеві гілки (rr. viscerales);

- пристінкові гілки (rr. parietales).

До пристінкових гілок внутрішньої клубової артерії (rr. parietales arteriae iliacae internae) належать:

- клубово-поперекова артерія (a. iliolumbalis), яка забезпечує кровопостачання:

- великого поперекового м’яза (m. psoas major);

- клубового м’яза (m. iliacus);

- квадратного м’яза попереку (m. quadratus lumborum);

- клубової кістки (os ilium);

- бічні крижові артерії (aa. sacrales laterales) – верхня та нижня (superior et inferior), що здійснюють кровопостачання:

- кісток та м’язів крижової ділянки (ossa et musculi regionis sacralis);

- оболонки спинного мозку (matres spinales).

- верхня сіднична артерія (a. glutea superior), що виходить з таза (pelvis) через надгрушоподібний отвір (foramen suprapiriforme) і здійснює кровопостачання:

- сідничних м’язів (mm. glutei);

- кульшового суглоба (art. coxae);

- нижня сіднична артерія (a. glutea inferior), що виходить з таза через підгрушоподібний отвір (foramen infrapiriforme) і постачає кров, переважно до:

- великого сідничного м’яза (m.gluteus maximus);

- шкіри сідничної ділянки (cutis regionis glutealis);

- затульна артерія (a. obturatoria), що виходить з таза через затульний канал (canalis obturatorius) на стегно (femur), де забезпечує кровопостачання:

- затульних м’язів (mm. obturatorii interni et externi);

- кульшового суглоба (art. coxae);

- присередніх м’язів стегна (musculi mediales femoris): mm. adductores longus, brevis, magnus et minimus; m. pectineus, m.gracilis;

- шкіри зовнішніх статевих органів (cutis organorum genitalium externorum);

- голівки стегнової кістки (caput femoris).

- пупкова артерія (a. umbilicalis) у дорослої людини заростає і функціонує тільки в початковій частині, де від неї відходять:

- верхні міхурові артерії (aa. vesicales superiores) – до верхівки сечового міхура (apex vesicae urinariae);

- сечовідні гілки (rr. ureterici) – до нижнього відділу сечоводів (ureteres).

До нутрощевих гілок внутрішньої клубової артерії (rr. visceralis arteriae iliacae internae) належать:

- артерія сім’явиносної протоки (a. ductus deferentis), у чоловіків постачає кров до:

- сім’явиносної протоки (ductus deferens);

- нижня міхурова артерія (a. vesicalis inferior), забезпечує кровопостачання:

- сечового міхура (vesica urinaria);

- прямої кишки (rectum);

- у чоловіків розгалужується на гілки до пухирчастої залози (rami glandulae vesiculosae) і передміхурової залози (rami prostatici);

- у жінок від неї відходять гілки до піхви (rami vaginales);

- середня прямокишкова артерія (a. rectalis media), забезпечує кровопостачання:

- ампули прямої кишки (ampulla recti);

- м’яза-підіймача відхідника (m. levator ani);

- у чоловіків розгалужується на гілки до пухирчастої залози (glandula vesiculosa) і передміхурової залози (prostata);

- у жінок від неї відходять гілки до піхви (vagina).

Середня прямокишкова артерія (a. rectalis media) анастомозує:

- з верхньою прямокишковою артерією (a.rectalis superior) від нижньої брижової артерії (a. mesenterica inferior);

- з нижньою прямокишковою артерією (a.rectalis inferior) із внутрішньої соромітної артерії (a. pudenda interna);

Зовнішня клубова артерія є продовженням спільної клубової артерії (a. iliaca communis), через судинну затоку (lacuna vasorum) виходить на стегно (femur), де вже називається стегновою артерією (a. femoralis).

Від зовнішньої клубової артерії відходять:

- нижня надчеревна артерія (a. epigastrica inferior), вона заходить у піхву прямого м’яза живота (vagina musculi recti abdominis), забезпечуючи кровопостачання м’язів живота (mm. abdominis), і розгалужується на:

- лобкову гілку (r. pubicus), від якої відходить затульна гілка (r. obturatorius) або може бути додаткова затульна артерія (a. obturatoria accessoria);

- артерію підвішувального м’яза яєчка (a. cremasterica) – у чоловіків;

- артерію круглої зв’язки матки (a. ligamenti teretis uteri) – у жінок.

Нижня надчеревна артерія (a. epigastrica inferior) анастомозує з гілками затульної артерії (rami arteriae obturatoriae) через затульну гілку (r. obturatorius);

- глибока огинальна артерія клубової кістки (a. circumflexa ilium profunda) йде до верхньої передньої клубової ості (spina iliaca anterior superior); від неї відходять гілки (rami) до:

- м’язів живота (mm. abdominis);

- м’язів таза (mm. pelvis).

Глибока огинальна артерія клубової кістки (a. circumflexa ilium profunda) анастомозує з гілками клубово-поперекової артерії (rami arteriae iliolumbalis).

Артерії нижньої кінцівки

(arteriae membri inferioris)

Стегнова артерія (a. femoralis)

Стегнова артерія (a. femoralis) є продовженням зовнішньої клубової артерії (a. iliaca externa), проходить під пахвинною зв’язкою (lig. inguinale) через судинну затоку (lacuna vasorum), збоку від стегнової вени (v. femoralis).

Далі стегнова артерія (a. femoralis) лягає в клубово–гребінну борозну (sulcus iliopectineus), проходить вниз по передній стегновій ділянці (regio femoris anterior) в стегновій борозні (sulcus femoralis) і заходить у привідний канал (canalis adductorius), через який проникає в підколінну ямку (fossa poplitea), де продовжується в підколінну артерію (a. poplitea).

Відстегнової артерії(a. femoralis) відходять:

- поверхнева надчеревна артерія (a. epigastrica superficialis), яка проходить на передню стінку живота (paries anterior abdiminis) і кровопостачає:

- нижній відділ апоневроза зовнішнього косого м’яза живота;

- шкіру над апоневрозом зовнішнього косого м’яза живота;

- поверхнева огинальна артерія клубової кістки (a. circumflexa ilii superficialis) йде вбік і розгалужується:

- у м’язах (musculi) та шкірі (cutis) біля верхньої передньої клубової ості (spina iliaca anterior superior);

- поверхнева зовнішня соромітна артерія (a. pudenda externa superficialis);

- глибоказовнішня соромітна артерія (a. pudenda externa profunda);

Поверхнева і глибока зовнішні соромітні артерії: розгалужується на:

- передні губні гілки (rr. labiales anteriores) до великих соромітних губ (labia majora pudendi) у жінок;

- передні калиткові гілки (rr. scrotales anteriores) до калитки (scrotum) у чоловіків;

- пахвинні гілки (rr. inguinales);

- глибока стегнова артерія (a. femoris profunda), від якої відходять:

- присередня огинальна артерія стегна (a. circumflexa femoris medialis);

- бічна огинальна артерія стегна (a. circumflexa femoris lateralis);

- три пронизні артерії (aa. perforantes), що кровопостачають м’язи заднього відділу стегна (musculi compartimenti femoris posterioris);

- низхідна колінна артерія (a. descendens genus) відходить від стегнової артерії (a. femoralis) у привідному каналі (canalis adductorius), виходить на передню поверхню стегна (facies anterior femoris) через привідний розтвір (hiatus adductorius) цього каналу і опускається до колінного суглоба (art. genus), де бере участь в утворенні суглобової колінної сітки (rete articulare genus).

Підколінна артерія

(arteria poplitea)

Підколінна артерія є продовженням стегнової артерії (a. femoralis), проходить попереду великогомілкового нерва (n. tibialis) та підколінної вени (v. poplitea) і на рівні нижнього краю підколінного м’яза (margo inferior musculi poplitei) розгалужується на:

- передню великогомілкову артерію(a. tibialis anterior);

- задню великогомілкову артерію (a. tibialis posterior).

Відпідколінної артеріївідходятьтакігілки:

- бічна верхня колінна артерія (a. superior lateralis genus);

- присередня верхня колінна артерія (a. superior medialis genus);

- середня колінна артерія (a. media genus);

- бічна нижня колінна артерія (a. inferior lateralis genus);

- присередня нижня колінна артерія (a. inferior medialis genus);

- литкові артерії (aa. surales).

Усі ці артерії беруть участь у кровопостачанні колінного суглоба (art. genus) та м’язів (musculi) навколо нього.

Вони беруть участь в утворенні:

- суглобової колінної сітки(rete articulare genus);

- наколінкової сітки(rete patellare).

Артерії гомілки та стопи

Задня великогомілкова артерія

(arteria tibialis posterior)

Задня великогомілкова артерія (a. tibialis posterior) є продовженням підколінної артерії (a. poplitea), проходить у гомілково-підколінному каналі (canalis cruropopliteus) і виходить з-під присереднього краю камбалоподібного м’яза (margo medialis musculi solei) позаду присередньої кісточки (malleolus medialis), проходить в окремому фіброзному каналі під тримачем м’язів-згиначів (retinaculum musculorum flexorum) на підошву (planta), де розгалужується на:

- присередню підошвову артерію (a. plantaris medialis);

- бічну підошвову артерію (a. plantaris lateralis).

Гілками задньої великогомілкової артерії (a. tibialis posterior) є:

1Малогомілкова огинальна гілка (ramus circumflexus fibularis; ramus circumflexus peronealis), що відходить від початку задньої великогомілкової артерії (a. tibialis posterior) і, огинаючи головку малогомілкової кістки (caput fibulae), приєднується до суглобової колінної сітки (rete articulare genus).

2Mалогомілкова артерія (a. fibularis; a. peronea), що проходить у нижньому м’язово–малогомілковому каналі (canalis musculoperoneus inferior), кровопостачає малогомілкові м’язи (musculi fibulares; musculi peronei) і позаду бічної кісточки (malleolus lateralis) розгалужується на:

- бічні кісточкові гілки (rr. malleolares laterales), які беруть участь в утворенні бічної кісточкової сітки (rete malleolare laterale);

- п’яткові гілки (rr. calcanei), приймають участь в утворенні п’яткової сітки (rete calcaneum);

- сполучну гілку (r. communicans), яка сполучає малогомілкову артерію (a. fibularis) із задньою великогомілковою артерією (a. tibialis posterior).

3Присередні кісточкові гілки (rr. malleolares mediales), що беруть участь в утворенні присередньої кісточкової сітки (rete malleolare mediale).

4М’язові гілки (rr. musculares) кровопостачають:

- глибокі м’язи та поверхневі м’язи заднього відділу гомілки (musculi profundi et superficiales compartimenti cruris posterioris).

5 Живильна артерія великогомілкової кістки (a. nutricia tibiae; a. nutriens tibiae);

6Бічна підошвова артерія (a. plantaris lateralis), що є однією з кінцевих гілок задньої великогомілкової артерії (a. tibialis posterior), лежить в бічній підошвовій борозні (sulcus plantaris lateralis), прямує присередньо і, анастомозуючи з глибокою підошвовою артерією (a. plantaris profunda), яка відходить від тильної артерії стопи (a. dorsalis pedis), утворює глибоку підошвову дугу (arcus plantaris profundus).

Бічна підошвова артерія (a. plantaris lateralis) віддає чотири підошвові плеснові артерії (aa. metatarsales plantares), які переходять у загальні підошвові пальцеві артерії (aa. digitales plantares communes).

Кожна з цих артерій (aa. digitales plantares communes) розгалужується на дві власні підошвові пальцеві артерії (aa. digitales plantares propriae), які кровопостачають на підошві (planta) шкіру з обох боків відповідних пальців стопи (cutis digitorum pedis).

7Присередня підошвова артерія (a. plantaris medialis), що є однією з кінцевих гілок задньої великогомілкової артерії (a. tibialis posterior), має глибоку гілку (ramus profundus) і поверхневу гілку (ramus superficialis), лягає у присередню підошвову борозну (sulcus plantaris medialis) та кровопостачає присередні м’язи підошви (musculi mediales plantae), анастомозуючи з першою тильною плесновою артерією (a. metatarsalis dorsalis prima).

8Передня великогомілкова артерія (a. tibialis anterior), що відходить від підколінної артерії (a. poplitea) в підколінній ямці (fossa poplitea), заходить в гомілково–підколінний канал (canalis cruropopliteus) і відразу виходить з нього через верхній отвір міжкісткової перетинки (membrana interossea).

Передня великогомілкова артерія

(a. tibialis anterior)

Передня великогомілкова артерія (a. tibialis anterior) лягає на передню поверхню міжкісткової мембрани (facies anterior membranae interosseae) між м’язами переднього відділу гомілки (musculi compartimenti cruris anterioris) і, проходячи під верхнім тримачем м’язів-розгиначів (retinaculum musculorum extensorum superius) та під нижнім тримачем м’язів-розгиначів (retinaculum musculorum extensorum inferius), продовжується на стопу під назвою тильної артерії стопи (a. dorsalis pedis).

Від передньої великогомілкової артерії (a. tibialis anterior) відходять наступні гілки:

- задня поворотна великогомілкова артерія (a. recurrens tibialis posterior), що бере участь в утворенні суглобової колінної сітки (rete articulare genus);

- передня поворотна великогомілкова артерія (a. recurrens tibialis anterior), що бере участь в утворенні суглобової колінної сітки (rete articulare genus);

- м’язові гілки (rr. musculares), які кровопостачають м’язи (musculi) переднього відділу гомілки (compartimentum cruris anterius);

- передня бічна кісточкова артерія (a. malleolaris anterior lateralis), що бере участь в утворенні бічної кісточкової сітки (rete malleolare laterale);

- передня присередня кісточкова артерія (a. malleolaris anterior medialis), що бере участь в утворенні присередньої кісточкової сітки (rete malleolare mediale).

Тильна артерія стопи

(arteria dorsalis pedis)

Тильна артерія стопи (a. dorsalis pedis) є продовженням передньої великогомілкової артерії (a. tibialis anterior), проходить у першому міжкістковому проміжку (spatium interosseum primum), де розгалужується на:

- першу тильну плеснову артерію (a. metatarsalis dorsalis prima);

- глибоку підошвову артерію (a. plantaris profunda).

Перша тильна плеснова артерія (a. metatarsalis dorsalis prima) розгалужується на три тильні пальцеві артерії (aa. digitales dorsales), які йдуть з боків тильної поверхні великого пальця стопи (facies dorsalis hallucis) і присереднього боку другого пальця (facies medialis digiti secundi).

Глибока підошвова артерія (a. plantaris profunda) проходить через перший міжплесновий проміжок (spatium intermetatarsale primum) на підошву (planta) і, анастомозуючи з бічною підошвовою артерією (a. plantaris lateralis), утворює глибоку підошвову дугу (arcus plantaris profundus).

Тильна артерія стопи (a. dorsalis pedis) має такі гілки:

- бічну заплеснову артерію (a. tarsalis lateralis);

- присередню заплеснову артерію (a. tarsalis medialis) до бічного краю стопи (margo lateralis pedis) і присереднього краю стопи (margo medialis pedis);

- дугоподібну артерію (a. arcuata), від якої відходять:

- І–ІV тильні плеснові артерії (aa. metatarsales dorsales prima – quarta [І–ІV]).

Кожна з І–ІV тильних плеснових артерій (aa. metatarsales dorsales prima – quarta [І–ІV]) поділяється на дві тильні пальцеві артерії (aa. digitales dorsales), які кровопостачають тильні поверхні сусідніх пальців (facies dorsales digitorum).

АНАСТОМОЗИ між ГІЛКАМИ АРТЕРІЙ ТАЗА

та НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ

У системі артерій таза та нижньої кінцівки утворюються анастомози (anastomoses) між гілками:

- клубових артерій (aa. iliacae);

- стегнової артерії (a. femoralis);

- підколінної артерії (a. poplitea);

- великогомілкових артерій (aa. tibiales), які забезпечують обхідний (коллатеральний) кровотік артеріальної крові та кровопостачання суглобів.

Анастомози є такі:

1 Aнастомози між гілками (rami) внутрішньої клубової артерії (a. iliaca interna) та стегнової артерії (a. femoralis).

2 Aнастомози між лобковою гілкою (r. pubicus) від затульної артерії (a. obturatoria) і затульною гілкою (r. obturatorius) нижньої надчеревної артерії (a. epigastrica inferior), цей анастомоз одержав назву "корона смерті" (corona mortis).

3 Aнастомози навколо кульшового суглоба (art. coxae):

- кульшовозападинна гілка затульної артерії (ramus acetabularis arteriae obturatoriae) анастомозує із гілками нижньої сідничної артерії (rami arteriae gluteae inferioris) від внутрішньої клубової артерії (a. iliaca interna) та з присередньою огинальною артерією стегна (a. circumflexa femoris medialis) з глибокої стегнової артерії (a. profunda femoris);

- анастомозують між собою верхня і нижня сідничні артерії (аa. gluteae superior et inferior), обидві від внутрішньої клубової артерії (a. iliaca interna);

- анастомозують між собою присередня і бічна огинальні артерії стегна (aa. circumflexae femoris medialis et lateralis) від глибокої стегнової артерії (a. profunda femoris).

4Aнастомози між гілками стегнової артерії (rami arteriae femoralis) та гілками артерій, які відходять від інших судин: поверхнева надчеревна артерія (a. epigastrica superficialis) від стегнової артерії (a. femoralis) з верхньою надчеревною артерією (a. epigastrica superior) від внутрішньої грудної артерії (a. thoracica interna) в передній стінці живота (paries anterior abdominis).

5Бічна верхня колінна артерія (a. superior lateralis genus), бічна нижня колінна артерія (a. inferior lateralis genus), присередня верхня колінна артерія (a. superior medialis genus) і присередня нижня колінна артерія (a. inferior medialis genus). Усі гілки підколінної артерії (a. poplitea) анастомозують між собою та знизхідною колінною артерією (a. descendens genus) із стегнової артерії (a. femoralis).

6 Біля присередньої кісточки (malleolus medialis) є присередня кісточкова сітка (rete malleolare mediale), яка утворена:

- передньою присередньою кісточковою артерією (a. malleolaris anterior medialis), гілка передньої великогомілкової артерії (a. tibialis anterior);

- присередніми кісточковими гілками (rr. malleolares mediales), від задньої великогомілкової артерії (a. tibialis posterior);

- присередніми заплесновими артеріями (aa. tarsales mediales), від тильної артерії стопи (a. dorsalis pedis).

7Біля бічної кісточки (malleolus lateralis) є бічна кісточкова сітка (rete malleolare laterale), яка утворена:

- передньою бічною кісточковою артерією (a. malleolaris anterior lateralis), від передньої великогомілкової артерії (a. tibialis anterior);

- бічними кісточковими гілками (rr. malleolares laterales);

- пронизною гілкою (r. perforans), вони від малогомілкової артерії (a. fibularis; a. peronea).

8Біля п’яткового горба (tuber calcanei) є п’яткова сітка (rete calcaneum), яка утворена:

- п’ятковими гілками (rr. calcanei), від задньої великогомілкової артерії (a. tibialis posterior);

- п’ятковими гілками (rr. calcanei), від малогомілкової артерії (a. fibularis; a. peronea).

9 На підошвовій поверхні (facies plantaris) в горизонтальній площині проходить глибока підошвова дуга (arcus plantaris profundus), яка утворена:

- кінцевим відділом бічної підошвової артерії (a. plantaris lateralis);

- присередньою підошвовою артерією (a. plantaris medialis). Ці судини відходять від задньої великогомілкової артерії (a. tibialis posterior).

10 На підошвовій поверхні (facies plantaris) в стріловій площині розташована ще одна артеріальна дуга, яка являє собою анастомоз між:

- глибокою підошвовою дугою (arcus plantaris profundus);

- глибокою підошвовою артерією (a. plantaris profunda) від тильної артерії стопи (a. dorsalis pedis).

Змістовий модуль 11

ВЕНОЗНА СИСТЕМА

Розрізняють вени великого і малого кола – вени тіла і вени легень.

Для вен характерний напрям течії крові з капілярів до серця, а також тонкість стінки та особлива структура останньої; тому перерізана вена легко спадається, якщо тільки стінка її не спаяна з оточуючими тканинами. Багато вен іде з артеріями – вени-супутниці (vv. comitantes) і мають однакові з ними назви (v. axillaris, v. radialis, v. peronaea і т. д.). Проте є вени, не зв’язані топографічно з артеріями; їм властиві самостійні розміщення і хід. До таких вен належать усі поверхневі (або підшкірні), vv. subcutaneae (seu superficiales), особливо розвинені на шиї і кінцівках, а також деякі глибокі (vv. profundae).

Часто артерію супроводять дві вени-супутниці, тому загальна кількість вен у тілі далеко більша від числа артерій; а оскільки вени мають більший просвіт, ніж відповідні артерії, то місткість венозної системи в цілому в багато разів перевищує місткість усіх артерій, разом узятих.

За положенням (і разом з тим за особливостями органів, звідки збирається кров) можна розрізняти:

- вени порожнин, які приймають кров з нутрощів, – вени мозку, вени грудної і черевної порожнин;

- вени апарату руху; з них найбільш численні м’язові вени (vv. musculares);

- підшкірні вени (vv. subcutaneae), які збирають кров зі шкіри і підшкірної клітковини, залягають в останній.

Коли в клітковині жирова тканина розвинена помірно, то підшкірні вени просвічують крізь шкіру і помітні при зовнішньому дослідженні на живій людині у вигляді стовбурів і широкопетлистої сітки. Підшкірні вени проходять більш або менш паралельно глибоким (м’язовим) венам, з’єднуючись із ними з допомогою анастомозів; тому підшкірні вени є обхідними шляхами при закупорці глибоких вен. В той час як артерії шкіри і підшкірної клітковини є незначними гілочками м’язових артерій, підшкірні вени, особливо на кінцівках, становлять судини великого діаметра і великої довжини (наприклад, vv. saphenae, v. cephalica, v. basilica).