Аномалії розвитку серця 2 страница

- ромбоподібних м’язів (mm. rhomboidei);

- верхнього заднього зубчастого м’яза (m. serratus posterior superior);

- надлопаткову артерію (a. suprascapularis), що здійснює кровопостачання:

- надостьового м’яза (m. supraspinatus);

- підостьового м’яза (m. infraspinatus).

У міждрабинчастому просторі (spatium interscalenum) від підключичної артерії (a.subclavia) відходить реброво-шийний стовбур(truncus costocervicalis), який розгалужується на:

- глибоку шийну артерію (a. cervicalis profunda), яка забезпечує кровопостачння півостьового м’яза голови (m. semispinalis capitis) і півостьового м’яза шиї (m. semispinalis cervicis);

- найвищу міжреброву артерію (a. intercostalis suprema), яка розгалужується в І і ІІ міжребрових просторах (spatiа intercostalia), постачаючи кров до міжребрових м’язів (mm. intercostales).

При виході з міждрабинчастого простору (spatium interscalenum) від підключичної артерії (a. subclavia) відходить поперечна артерія шиї (a. transversa colli), яка постачає кров до м’язів і шкіри верхньої частини спини (dorsum).

Пахвова артерія (arteria axillaris)

Пахвова артерія (arteria axillaris) є безпосереднім продовженням підключичної артерії (a. subclavia), топографічно починається від рівня зовнішнього краю I ребра (margo externus costae primae [I]).

Вона проходить у глибині пахвової ямки (fossa axillaris) і оточена стовбурами плечового сплетення (trunci plexus brachialis).

Відповідно до топографії передньої стінки пахвової порожнини (paries anterior cavitatis axillaris) пахвову артерію (arteria axillaris) поділяють на три відділи:

- на рівні груднино-ключичного трикутника (trigonum clavipectorale);

- на рівні грудного трикутника (trigonum pectorale);

- на рівні підгрудного трикутника (trigonum subpectorale).

У груднино-ключичному трикутнику(trigonum clavipectorale) від пахвової артерії (arteria axillaris) відходять:

- верхня грудна артерія (a. thoracica superior), яка розгалужується в міжребрових м’язах (mm. intercostales) І-ІІ міжребрових просторів (spatia intercostalia);

- груднино-надплечова артерія (a. thoracoacro-mialis), яка здійснює кровопостачання:

- надплечового відростка лопатки (acromion scapulae);

- надплечово-ключичного суглоба (art. acromioclavicularis);

- підключичного м’яза (m. subclavius);

- дельтоподібного м’яза (m. deltoideus);

- великого грудного м’яза (m. pectoralis major);

- малого грудного м’яза. (m.pectoralis minor).

У грудному трикутнику (trigonum pectorale) від пахвової артерії (a. axillaris) відходить:

- бічна грудна артерія (a. thoracica lateralis), яка постачає кров до переднього зубчастого м’яза (m. serratus anterior) і віддає гілки до грудної залози (glandula mammaria).

У підгрудному трикутнику (trigonum subpectorale) від пахвової артерії відходять:

- підлопаткова артерія (a. subscapularis), яка розгалужується на:

- груднино-спинну артерію (a. thoracodorsalis), що забезпечує кровопостачання:

- найширшого м’яза спини (m. latissimus dorsi);

- великого круглого м’яза (m. teres major);

- огинальну артерію лопатки (a. circumflexa scapulae), що проходить через тристоронній отвір (foramen trilaterum) і забезпечує кровопостачання:

- м’язів дорсальної поверхні лопатки (musculi faciei dorsalis scapulae);

- передня огинальна артерія плеча (a. circumflexa humeri anterior), що проходить попереду хірургічної шийки плечової кістки (collum chirurgicum humeri) і забезпечує кровопостачання:

- плечового суглоба (art.humeri);

- дельтоподібного м’яза (m.deltoideus);

- задня огинальна артерія плеча (a. circumflexa humeri posterior), що проходить через чотиристоронній отвір (foramen quadrilaterum) і, анастомозуючи з передньою огинальною артерією плеча (a. circumflexa humeri anterior), забезпечує кровопостачання:

- плечового суглоба (art.humeri);

- м’язів, що знаходяться навколо плечового суглоба (art. humeri).

Плечова артерія (arteria brachialis)

Плечова артерія є безпосереднім продовженням пахвової артерії (a. axillaris) і, починаючись на рівні нижнього краю великого грудного м’яза (m. pectoralis major), проходить у присередній двоголовій борозні (sulcus bicipitalis medialis), а в ліктьовій ямці (fossa cubitalis) розгалужується на свої кінцеві гілки – променеву артерію (a. radialis) та ліктьову артерію (a. ulnaris).

Від плечової артерії (arteria brachialis) відходять:

1) глибока артерія плеча (a. profunda brachii), що починається від верхньої третини плечової артерії (a. brachialis), проходить разом з променевим нервом (n. radialis) через канал променевого нерва (canalis nervi radialis), де розгалужується на гілки:

- до задньої групи м’язів плеча (musculi brachii);

- до дельтоподібного м’яза (m. deltoideus).

Глибока артерія плеча (a. profunda brachii) розгалужується на:

- середню обхідну артерію (a. collateralis media);

- променеву обхідну артерію (a. collateralis radialis).

Ці артерії беруть участь в утворенні суглобової сітки ліктя (rete articulare cubiti);

2) верхня ліктьова обхідна артерія (a. collateralis ulnaris superior) починається від плечової артерії (a. brachialis) нижче глибокої артерії плеча (a. profunda brachii) і йде до задньоприсередньої поверхні ліктьового суглоба (facies posteromedialis articulationis cubiti), де анастомозує із задньою гілкою ліктьової поворотної артерії (ramus posterior arteriae recurrentis ulnaris);

3) нижня ліктьова обхідна артерія (a. collateralis ulnaris inferior) починається від плечової артерії (a. brachialis) в нижній її третині, йде до передньоприсередньої поверхні плечового суглоба (facies anteromedialis articulationis humeri), де анастомозує з передньою гілкою ліктьової поворотної артерії (ramus anterior arteriae recurrentis ulnaris).

Усі названі вище обхідні артерії (arteriae collaterales), анастомозуючи із поворотними артеріями (arteriae recurrentes), формують ліктьову суглобову сітку (rete articulare cubiti), від якої постачється кров до:

- ліктьового суглоба (art. cubiti);

- м’язів навколо ліктьового суглоба (art. cubiti).

Артерії передпліччя та кисті

(arteriae antebrachii et manus)

Передпліччя (antebrachium) і кисть (manus) забезпечують кровопостачання кінцеві гілки плечової артерії (a. brachialis) – променева артерія (a. radialis) та ліктьова артерія (a.ulnaris).

Променева артерія (arteria radialis)

Вона лежить у променевій борозні передпліччя (sulcus radialis antebrachii) і, огинаючи шилоподібний відросток променевої кістки (processus styloideus radii), переходить на тильну ділянку кисті (regio dorsalis manus), а потім через перший міжкістковий простір (spatium interosseum primum) заходить на долоню (palma), де її кінцевий відділ, анастомозуючи з глибокою долонною гілкою (r. palmaris profundus) від ліктьової артерії (a. ulnaris), утворює глибоку долонну дугу (arcus palmaris profundus).

Від променевої артерії (arteria radialis) відходять:

- променева поворотна артерія (a. recurrens radialis), яка анастомозує з променевою обхідною артерією (a. collateralis radialis);

- поверхнева долонна гілка (r. palmaris superficialis), яка анастомозує з кінцевим відділом ліктьової артерії (a. ulnaris), утворюючи поверхневу долонну дугу (arcus palmaris superficialis), і м’язові гілки (rr. musculares), які постачають кров до м’язів передпліччя (musculi antebrachii);

- тильна зап’ясткова гілка (r. carpalis dorsalis) та долонна зап’ясткова гілка (r. carpalis palmaris), разом з однойменними гілками ліктьової артерії беруть участь в утворенні тильної зап’ясткової сітки (rete carpale dorsale) та долонної зап’ясткової сітки (rete carpale palmare);

- головна артерія великого пальця (a. princeps pollicis), яка розгалужується на три власні долонні пальцеві артерії (aa. digitales palmares propriae) до першого пальця (digitus primus) і променевої поверхні долонної ділянки другого пальця (facies radialis regionis palmaris digiti secundi).

Від тильної зап’ясткової сітки (rete carpale dorsale) відходять чотири тильні зап’ясткові артерії (aa. metacarpales dorsales), кожна з яких розгалужується на дві тильні пальцеві артерії (aa. digitales dorsales).

Тильні пальцеві артерії (aa. digitales dorsales) забезпечують кровопостачання тильних поверхонь ІІ-V пальців (facies dorsales digitorum secundi – quinti [ІІ-V]).

Ліктьова артерія (arteria ulnaris)

Вона лягає в ліктьову борозну передпліччя (sulcus cubitalis antebrachii) і через канал зап’ястка (canalis carpi) виходить на долоню (palma), де своєю кінцевою частиною анастомозує з поверхневою долонною гілкою (r. palmaris superficialis) від променевої артерії (a. radialis) і утворює поверхневу долонну дугу (arcus palmaris superficialis).

Від ліктьової артерії відходять:

- ліктьова поворотна артерія (a. recurrens ulnaris), яка розгалужується на передню гілку (r. anterior) та задню гілку (r. posterior). Вони анастомозують із верхньою ліктьовою обхідною артерією (a. collateralis ulnaris superior) та нижньою ліктьовою обхідною артерією (a. collateralis ulnaris inferior) і беруть участь в утворенні ліктьової суглобової сітки (rete articulare cubiti);

- загальна міжкісткова артерія (a. interossea communis), що розгалужується на:

- передню міжкісткову артерію (a. interossea anterior);

- задню міжкісткову артерію (a. interossea posterior). Ці артерії забезпечують кровопостачання глибокої частини м’язів передпліччя (pars profunda musculorum antebrachii) і беруть участь в утворенні сіток зап’ястка (retia carpalia).

Від задньої міжкісткової артерії (a. interossea posterior) відходить поворотна міжкісткова артерія (a. interossea recurrens), яка анастомозує із середньою обхідною артерією (a. collateralis media) і бере участь у формуванні ліктьової суглобової сітки (rete articulare cubiti);

- долонна зап’ясткова гілка (r. carpalis palmaris) та тильна зап’ясткова гілка (r. carpalis dorsalis), що беруть участь в утворенні відповідних зап’ясткових сіток (rete carpale palmare et rete carpale dorsale);

- глибока долонна гілка (r. palmaris profundus), яка анастомозує з кінцевим відділом променевої артерії (a. radialis), бере участь в утворенні глибокої долонної дуги (arcus palmaris profundus).

Від поверхневої долонної дуги (arcus palmaris superficialis) відходять три або чотири загальні долонні пальцеві артерії (aa. digitales palmares communes), кожна з яких розгалужується на дві власні долонні пальцеві артерії (aa. digitales palmares propriae).

Від глибокої долонної дуги (arcus palmaris profundus) відходять чотири долонні п’ясткові артерії (aa. metacarpales palmares), які дистально впадають у загальні долонні пальцеві артерії (aa. digitales palmares communes).

Гілки долонних п’ясткових артерій (rami arteriorum metacarpalium palmarium) за допомогою пронизних гілок (rr. perforantes) анастомозують з тильними п’ястковими артеріями (aa. metacarpales dorsales).

Анастомози артерій верхньої кінцівки

Для артерій верхньої кінцівки характерна наявність анастомозіу в системі:

- підключичної артерії (a. subclavia);

- пахвової артерії (a. axillaris);

- плечової артерії (a. brachialis);

- променевої артерії (a. radialis);

- ліктьової артерії (a. ulnaris), які забезпечують обхідний (колатеральний) кровотік артеріальної крові та кровопостачання суглобів.

Вони розміщуються:

1) навколо плечового суглоба (art. humeri): в ділянці надостьової ямки (fossa supraspinata) та підостьової ямки (fossa infraspinata) анастомозує надлопаткова артерія – a. suprascapularis (із підключичної артерії – a.subclavia), з огинальною артерією лопатки – a. circumflexa scapulae (із підлопаткової артерії – a. subscapularis);

2) у ділянці надплечового відростка (acromion): надлопаткова артерія – a. suprascapularis (із підключичної артерії – a. subclavia) анастомозуєз груднино-надплечовою артерією – a. thoracoacromialis (із пахвової артерії – a. axillaris);

3) біля шийки плечової кістки (collum humeri): передня огинальна артерія плеча (a. circumflexa humeri anterior) і задня огинальна артерія плеча (a. circumflexa humeri posterior) анастомозуютьміж собою та з гілками глибокої артерії плеча – a. profunda brachii (від плечової артерії);

4) навколо ліктьового суглобa в утворенні ліктьової суглобової сітки (rete articulare cubiti) беруть участь:

- променева обхідна артерія (a. collateralis radialis) від глибокої артерії плеча (a.profunda brachii) та променева поворотна артерія (a. recurrens radialis) від променевої артерії (a. radialis);

- середня обхідна артерія (a. collateralis media) із глибокої артерії плеча (a.profunda brachii) та поворотної міжкісткової артерії (a. interossea recurrens) від ліктьової артерії (a. ulnaris);

- верхня ліктьова обхідна артерія (a.collateralis ulnaris superior) із плечової артерії (a. brachialis) та задня гілка ліктьової поворотної артерії (r. posterior a. recurrens ulnaris) від ліктьової артерії (a. ulnaris);

- нижня ліктьова обхідна артерія (a.collateralis ulnaris inferior) із плечової артерії (a. brachialis) та передня гілка ліктьової поворотної артерії (r. anterior arteriae recurrentis ulnaris);

5) навколо зап’ястка (carpus) такі анастомози:

- долонна зап’ясткова сітка (rete carpale palmare), яку утворюють:

- долонні зап’ясткові гілки – rr. carpei palmares (від променевої артерії – a. radialis та ліктьової артерії – a.ulnaris);

- передня міжкісткова артерія – a. interossea anterior (від загальної міжкісткової артерії – a. interossea communis);

- тильна зап’ясткова сітка (rete carpale dorsale), яка формує анастомози:

- тильні зап’ясткові гілки від променевої артерії та ліктьової артерії;

- з гілками передньої міжкісткової артерії (a.interossea anterior) та задньої міжкісткової артерії (a.interossea posterior);

- поверхнева долонна дуга (arcus palmaris superficialis), утворена:

- кінцевим відділом ліктьової артерії (a. ulnaris);

- поверхневою долонною гілкою променевої артерії (ramus palmaris superficialis arteriae radialis);

- глибока долонна дуга (arcus palmaris profundus), утворена кінцевим відділом променевої артерії (a. radialis) та глибокою долонною гілкою ліктьової артерії (ramus palmaris profundus arteriae ulnaris).

НИЗХІДНА ЧАСТИНА АОРТИ

Низхідна аорта

(pars descendens aortae; aorta descendens)

Низхідна частина аорти (pars descendens aortae) має такі відділи:

- грудну частину аорти; грудну аорту (pars thoracica aortae; aorta thoracica);

- черевну частину аорти; черевну аорту (pars abdominalis aortae; aorta abdominalis);

- роздвоєння аорти (bifurcatio aortae);

- спільну праву і ліву клубові артерії (arteriae iliacae communis dextra et sinistra).

ГІЛКИ ГРУДНОЇ ЧАСТИНИ АОРТИ

Гілки грудної аорти

(rami partis thoracicae aortae; rami aortae)

У грудній частині аорти розрізняють:

- пристінкові гілки грудної частини аорти (rr. parietales partis thoracicae aortae);

- нутрощеві гілки грудної частини аорти (rr. viscerales partis thoracicae aortae).

До пристінкових гілок грудної частини аорти (rr. parietales partis thoracicae aortae) належать:

- верхні діафрагмові артерії (aa. phrenicae superiores) – парні, забезпечують кровопостачання:

- поперекової частини діафрагми (pars lumbalis diaphragmatis);

- задні міжреброві артерії (aa. intercostales posteriores) – 10 пар, які проходять в ІІІ-XІI міжребрових проміжках і забезпечують кровопостачання:

- міжребрових м’язів (mm. intercostales);

- ребер (costae);

- шкіри грудей (cutis pectoris);

- м’язів і шкіри передньої стінки черевної порожнини (musculi et cutis parietis anterioris cavitatis abdominis).

XII задня міжреброва артерія (a. intercostalis posteriorduodecima [XII]) розміщена під заднім краєм XІІ ребра (costa) і називається підребровою артерією (a. subcostalis), яка розгалужується на:

- спинні гілки (rami dorsales), які постачають кров до м’язів і шкіри спини (musculi et cutis dorsi);

- спинномозковi гілки (rami spinales), які постачають кров до спинного мозку і його оболонки.

Від кожної задньої міжребрової артерії (a.intercostalis posterior) відходять:

- присередня шкірна гілка (r. cutaneus medialis) та бічна шкірна гілка (r. cutaneus lateralis), які здійснюють кровопостачання:

- до шкіри грудей і живота (cutis pectoris et abdominis);

- бічні гілки грудей (rr. mammarii laterales) забезпечують кровопостачання:

- грудних залоз (glandulae mammariae).

До нутрощевих гілок грудної частини аорти (rr. viscerales partis thoracicae aortae) належать:

- бронхові гілки (rr. bronchiales), що постачають кров до:

- трахеї (trachea);

- бронхів (bronchi);

- легень (pulmones);

- стравохідні гілки (rr. oesophageales), що постачають кров до стравоходу (oesophagus);

- осердні гілки (rr. pericardiaci), що постачають кров до заднього відділу осердя (pericardium);

- середостінні гілки (rr. mediastinales) здійснюють кровопостачання:

- сполучної тканини заднього середостіння (tela connectiva mediastini posterioris);

- лімфатичних вузлів заднього середостіння (nodi lymphoidei mediastini posterioris).

Пахвова вена (v. axillaris)

Пахвова вена (v. axillaris) є прямим продовженням плечової вени (v. brachialis). Вона прямує догори, розташовуючись з передньо- присереднього боку від одноіменної артерії (a. axillaris) і продовжується в підключичнувену (v. subclavia). Пахвова вена має притоки, котрі відповідають гілкам пахвової артерії (бічна грудна вена, підлопаткова вена, передня і задня огинальна вени плеча) крім того, в неї впадають підшкірні грудо-надчеревні вени (vv. thoracoepiploicae), котрі відводять кров від шкіри та підшкірного прошарку стінок грудної і черевної порожнин. В ділянці пупка вони анастомозують з v. epigastrica superficialis, котра відводить кров у стегнову вену. Так формується кава-кавальний анастомоз.

Ліва шлункова артерія (a. gastrica sinistra) лягає уздовж малої кривини шлунка (curvatura minor gastris), забезпечує кровопостачання:

- шлунка (gaster);

- малого чепця (omentum minus);

- черевної частини стравоходу (pars abdominalis oesophagi).

Ліва шлункова артерія (a. gastrica sinistra) анастомозує з правою шлунковою артерією (a. gastrica dextra).

Загальна печінкова артерія (a. hepatica communis) відходить від черевного стовбура (truncus coeliacus), повертає направо і розгалужується на дві артерії:

- власну печінкову артерію (a. hepatica propria);

- шлунково-дванадцятипалокишкову артерію(a. gastroduodenalis).

Власна печінкова артерія (a. hepatica propria) іде в товщі печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки (lig. hepatoduodenale) до печінки (hepar) і в ділянці її воріт (porta hepatis) роздвоюється на:

- праву гілку (r. dexter);

- ліву гілку (r. sinister).

Від правої гілки власної печінкової артерії (r. dexter arteriae hepaticae propriae) відходить жовчноміхурова артерія (a. cystica) до:

- жовчного міхура (vesica biliaris).

Від власної печінкової артерії (a. hepatica propria) відходить права шлункова артерія (a. gastrica dextra), яка, анастомозуючи по малій кривині (curvatura minor) з лівою шлунковою артерією (a. gastrica sinistra), забезпечує кровопостачання:

- шлунка (gaster);

- малого чепця (omentum minus).

Шлунково-дванадцятипалокишкова артерія(a. gastroduodenalis) проходить позаду воротарної частини шлунка (pars pylorica gastris) і розгалужується на:

- праву шлунково-чепцеву артерію (a. gastroomentalis dextra);

- задню верхню підшлунково-дванадцятипало-кишкову артерію (a. pancreaticoduodenalis superior posterior);

- передню верхню підшлунково-дванадцяти-палокишкову артерію (a. pancreaticoduodenalis superior anterior).

Права шлунково-чепцева артерія(a. gastroomentalis dextra) іде по великій кривині шлунка (curvatura major gastris) і, анастомозуючи з лівою шлунково-чепцевою артерією (a. gastroomentalis sinistra), здійснює кровопостачання:

- шлунка (gaster);

- великого чепця (omentum majus).

Від задньої верхньої підшлунково-дванадцяти-палокишкової артерії(a. pancreatoduodenalis superior posterior) та передньої верхньої підшлунково-дванадцятипалокишкової артерії(a. pancreaticoduodenalis superior anterior) відходять гілки до підшлункової залози (pancreas) і дванадцятипалої кишки (duodenum).

Селезінкова артерія (a.splenica; a.lienalis) – найдовша артерія черевного стовбура (truncus coeliacus), проходить вздовж верхнього краю підшлункової залози (margo superior pancreatis) до селезінки (splen), розгалужується на:

- короткі шлункові артерії (aa. gastricae breves) до дна шлунка (fundus gastricus);

- гілки підшлункової залози (rr. pancreatici) до підшлункової залози (pancreas).

Біля селезінкових воріт (hilum splenicum) від селезінкової артерії (a. splenica) відходить ліва шлунково-чепцева артерія(a. gastroomentalis sinistra), яка йде вздовж великої кривини шлунка (curvatura major gastris) і, анастомозуючи з правою шлунково-чепцевою артерією (a. gastroomentalis dextra), кровопостачає:

- шлунок (gaster);

- великий чепець (omentum majus).

Верхня брижова артерія

(arteria mesenterica superior)

Верхня брижова артерія відходить від черевної частини аорти (pars abdominalis aortae), дещо нижче від черевного стовбура, на рівні І поперекового хребця (vertebra lumbalis) і йде донизу між головкою підшлункової залози (caput pancreatis) і горизонтальною частиною дванадцятипалої кишки (pars horisontalis duodeni).

Від верхньої брижової артерії (arteria mesenterica superior)відходять: