Аномалії розвитку серця 1 страница

Аномалії розвитку серця часто виражаються у тяжких функціональних порушеннях серцевої діяльності й іноді небезпечні для життя. Аномалії, що трапляються, якоюсь мірою являють собою повторення етапу розвитку структурних особливостей серця, що спостерігаються у філогенезі або ембріогенезі.

Недорозвинення міжпередсердної перегородки виражається в тім, що складка перегородки не може прикрити після народження занадто великий овальний отвір. Крім овального отвору, може бути додатковий отвір у нижній частині міжпередсердної перегородки.

Дефект міжшлуночкової перегородки частіше трапляється в її перетинчастій частині, що являє собою місце з’єднання верхівки міжшлуночкової перегородки, перегородки артеріального конуса і міжшлуночкової перегородки.

Рідкісна аномалія полягає в тім, що м’язова частина перегородки також може мати одне чи кілька отворів.

Трапляється аномалія, коли аортальний стовбур нерівномірно розділяється на аорту і легеневий стовбур, а іноді залишається загальний аортальний стовбур, що з’єднується з правим і лівим шлуночками.

Отже, є такі вади серця та прилеглих відділів магістральних судин:

- неповне заростання (дефект) міжпередсердньої або (рідше) міжшлуночкової перегородок;

- неповний поділ артеріального стовбура на аорту та легеневий стовбур;

- звуження або повне закриття (атрезія) легеневого стовбура;

- незаростання артеріальної (Боталової) протоки, яка знаходиться між аортою та легеневим стовбуром;

- звуження (стеноз) перешийка аорти;

- можливі також вади розвитку двостулкового, тристулкового та півмісяцевих клапанів унаслідок ненормального розвитку ендокардіальних валиків.

В одного хворого може бути декілька вад розвитку серця:

- тріада або тетрада Фалло, що характеризується:

- наявністю звуження легеневого стовбура (стеноз) легеневого стовбура;

- декстропозицією аорти – утворенням правої дуги аорти замість лівої;

- неповне заростання міжшлуночкої перегородки;

- збільшення (гіпертрофія) правого шлуночка.

Причинами вад розвитку серця (як і інших органів) вважають шкідливі фактори, які діють на організм батьків і особливо на організм матері в ранні строки вагітності (алкоголь, нікотин, наркотики, деякі інфекційні захворювання).

ГІЛКИ ДУГИ АОРТИ (rami arcus aortae)

Плечо-головний стовбур

(truncus brachiocephalicus)

Плечо-головний стовбур відходить від дуги аорти (arcus aortae) на рівні II правого ребрового хряща.

Спереду нього знаходиться права плечо-головна вена (vena brachiocephalica), ззаду – трахея (trachea).

Направляючись вверх і вправо, плечо-головний стовбур (truncus brachiocephalicus) не віддає ніяких гілок і лише на рівні правого груднинно-ключичного суглоба (articulatio sternoclavicularis dextra) розгалужується на такі дві кінцеві гілки:

- праву загальну сонну артерію (arteria carotis communis dextra);

- праву підключичну артерію (arteria subclavia dextra).

Загальна сонна артерія

Кінцевою гілкою лицевої артерії (a. facialis) є кутова артерія (a. angularis), яка прямує до присереднього кута ока, анастомозує з артерією спинки носа (a. dorsalis nasi) із системи внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna), а саме – від очної артерії (a. ophthalmica).

До задньої групи гілок зовнішньої сонної артерії (rami posteriores arteriae carotidis externae) належать:

- груднинно-ключично-соскоподібна артерія (a. sternocleidomastoidea), йде до однойменного м’яза, може відходити від верхньої щитоподібної артерії або від потиличної артерії;

- потилична артерія (a. occipitalis), забезпечує кровопостачння:

- шкіри потилиці (cutis occipitis);

- черепної твердої оболонки (dura mater cranialis);

- задня вушна артерія (a. auricularis posterior), plsqcyє кровопостачння:

- шкіри вушної раковини (cutis auriculae);

- шкіри потилиці (cutis occipitis);

- слизової оболонки барабанної порожнини (tunica mucosa cavitatis tympani);

- черепної твердої оболонки (dura mater cranialis).

До присередньої групи гілок зовнішньої сонної артерії (rami arteriae carotidis externae) належить:

- висхідна глоткова артерія (a. pharyngea ascendens), яка забезпечує кровопостачння:

- м’язів глотки (musculi pharyngis);

- глибоких м’язів шиї (musculi colli; musculi cervicis profundi);

- черепної твердої оболонки (dura mater cranialis);

- барабанної порожнини (cavitas tympani).

До кінцевих гілок зовнішньої сонної артерії (rami distales arteriae carotidis externae) належать:

1 Поверхнева скронева артерія (a. temporalis superficialis), яка є безпосереднім продовженням зовнішньої сонної артерії (arteria carotis externa), її кінцевою гілкою. Вона проходить попереду вушної раковини (auricula) у скроневу ділянку (regio temporalis) і на рівні надочноямкового краю лобової кістки (margo supraorbitalis ossis frontalis) розгалужується на:

- лобову гілку (r. frontalis);

- тім’яну гілку (r. parietalis), дані гілки живлять м’язи і шкіру лобової ділянки (musculi et cutis regionis frontalis) та тім’яної ділянки (regionis parietalis).

На своєму шляху поверхнева скронева артерія (a. temporalis superficialis) розгалужується на такі гілки:

- до привушної залози (glandula parotidea) – привушна гілка (r. parotideus);

- до м’язів лиця (musculi faciei) – поперечна артерія лиця (a. transversa faciei);

- до вушної раковини (auricula) – передні вушні гілки (rr. auriculares anteriores);

- до скроневого м’яза (m.temporalis) – середня скронева артерія (a. temporalis media).

2 Верхньощелепна артерія (a. maxillaris) є другою кінцевою гілкою і найбільшою гілкою зовнішньої сонної артерії (a. carotis externa).

Відповідно до топографії верхньощелепної артерії (a. maxillaris) в ній виділяють:

- 1-й відділ – щелеповий відділ (pars mandibularis);

- 2-й відділ – крилоподібний відділ (pars pterygoidea);

- 3-й відділ – крилопіднебінний відділ (pars pterygopalatina).

Від щелепового відділу верхньощелепної артерії (pars mandibularis arteriae maxillaris) відходять такі гілки:

- глибока вушна артерія (a. auricularis profunda) до барабанної перетинки (membrana tympanica) та зовнішнього слухового ходу (meatus acusticus externus);

- передня барабанна артерія (a. tympanica anterior) до барабанної порожнини (cavitas tympani);

- нижня коміркова артерія (a. alveolaris inferior) до нижньої щелепи (mandibula), де постачає кров до ясен (gingiva) і зубів (dentes); вона розгалужується на:

- зубні гілки (rami dentales);

- ясенні гілки (rr. gingivalis);

- навколозубні гілки (rami peridentales);

- підборідну гілку (ramus mentalis);

- щелепно-під’язикову гілку (ramus mylohyoideus);

- середня оболонкова артерія (a. meningea media) до черепної твердої оболонки (dura mater cranialis).

Умежах крилоподібного відділу (pars pterygoidea) від верхньощелепної артерії (arteria maxillaris) відходять такі гілки:

- жувальна артерія (а. masseterica) – до жувальних м’язів;

- щічна артерія (а. buccalis) – до щічного м’яза;

- задня верхня коміркова артерія (a. alveolaris superior posterior) та її гілки:

- зубні гілки (rr. dentales);

- навколозубні гілки (rr. peridentales) – до верхньої щелепи (maxilla) та великих кутніх зубів (dentes molares);

- ясенні гілки (rr. gingivalis).

Від крило-піднебінного відділу (pars pterygopalatina) відходять такі гілки:

- підочноямкова артерія (a. infraorbitalis) – до м’язів лиця (musculi faciei) та нижніх м’язів очного яблука, через передні верхні коміркові артерії (aa. аlveolares superiores anteriores) – до верхніх передніх зубів (dentes) і ясен верхньої щелепи (gingiva maxillae);

- низхідна піднебінна артерія (a. palatina descendens) – до твердого піднебіння (palatum durum), м’якого піднебіння (palatum molle) та піднебінного мигдалика (tonsilla palatina);

- клино-піднебінна артерія (a. sphenopalatina) – до слизової оболонки носової порожнини (tunica mucosa cavitatis nasi);

- артерія крилоподібного каналу (a. canalis pterygoidei) – до слухової труби (tuba auditiva).

Внутрішня сонна артерія (a. carotis interna)

Внутрішня сонна артерія проходить спочатку збоку і ззаду, а потім присередньо від зовнішньої сонної артерії (a. carotis externa), йде вертикально вгору і заходить у зовнішній отвір сонного каналу (apertura externa canalis carotici), де вона утворює вигин.

Внутрішня сонна артерія (a. carotis interna) має:

- шийну частину (pars cervicalis);

- кам’янисту частину (pars petrosa);

- печеристу частину (pars cavernosa);

- мозкову частину (pars cerebralis).

Ушийній частині (pars cervicalis) на її початку є розширення внутрішньої сонної артерії – сонна пазуха (sinus caroticus), у стінці якої містяться барорецептори.

Від шийної частини (pars cervicalis) внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna) ніякі гілки не відходять.

У кам’янистій частині (pars petrosa) внутрішня сонна артерія (a. carotis interna), проходячи в сонному каналі (canalis caroticus), розгалужується на:

- сонно-барабанні артерії(aa. caroticotympanicae), які забезпечують кровопостачння барабанної порожнини (cavitas tympani);

- артерію крилоподібного каналу (a. canalis pterygoidei), яка здійснює кровопостачння бічної стінки клиноподібної пазухи (paries lateralis sinus sphenoidalis).

При виході з каналу через внутрішній отвір сонного каналу (apertura interna canalis carotici) внутрішня сонна артерія (a.carotis interna) лягає в сонну борозну клиноподібної кістки (sulcus caroticus ossis sphenoidalis), проходить через печеристу пазуху (sinus cavernosus).

Упечеристій частині (pars cavernosa) від внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna) відходять такі гілки:

- основна і крайова гілки намету (rr. вasalis et marginalis tentorii) – до черепної твердої оболони (dura mater cranialis), а саме до намету мозочка (tentorium cerebelli);

- нижня гіпофізна артерія (a. hypophysialis inferior) – до нейрогіпофіза; задньої частки (neurohypophysis; lobus posterior);

- оболонкова гілка (r. meningeus) – до черепної твердої оболонки (dura mater cranialis) середньої черепної ямки (fossa cranii media);

- гілки трійчастого вузла (rr. ganglionares trigeminales) – до трійчастого вузла трійчастого нерва (ganglion trigeminale nervi trigemini).

У мозковій частині (pars cerebralis) від внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna) на рівні зорового каналу (canalis opticus) відходять такі основні гілки:

- очна артерія (a. ophthalmica);

- передня мозкова артерія (a. cerebri anterior);

- середня мозкова артерія (a. cerebri media);

- задня сполучна артерія (a. communicans posterior);

- передня артерія судинного сплетення (a. choroidea anterior).

Очна артерія (a. ophthalmica) через зоровий канал (canalis opticus) разом із зоровим нервом (n. opticus) входить в очну ямку (orbita) і забезпечує кровопостачння:

- очного яблука (bulbus oculi);

- допоміжних органів ока (organa oculi accessoria);

- слизової оболонки носової порожнини (tunica mucosa cavitatis nasi);

- шкіри лоба (cutis frontis).

Кінцеві гілки очної артерії (a. ophthalmica) – це:

- присередні повікові артерії (aa. palpebrales mediales);

- артерія спинки носа (a. dorsalis nasi).

Остання анастомозує з кутовою артерією (a. angularis) – гілкою лицевої артерії (a. facialis) із системи зовнішньої сонної артерії (a. carotis externa).

Передня мозкова артерія (a. cerebri anterior) здійснює постачння крові до півкуль великого мозку (hemispherium);

- присередніх поверхонь:

- лобової частки (facies mediales lobi frontalis);

- тім’яної частки (lobus parietalis);

- частково потиличної частки кінцевого мозку (lobus occipitalis telencephali).

- нюхової цибулини (bulbus olfactorius) та нюхового шляху (tractus olfactorius);

- смугастого тіла (corpus striatum).

Передня мозкова артерія (a. cerebri anterior) з’єднується з такою самою артерією з протилежного боку за допомогою передньої сполучної артерії (a. communicans anterior).

Середня мозкова артерія (a. cerebri media) – найбільша гілка внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna), забезпечує кровопостачння:

- верхньобічної поверхні півкулі великого мозку (facies superolateralis hemispherii cerebri);

- острівця (insula).

Задня сполучна артерія (a. communicans posterior) анастомозує із задньою мозковою артерією (a. cerebri posterior) – гілкою основної артерії (a.basilaris) із системи підключичної артерії (arteria subclavia).

Передня артерія судинного сплетення (a. choroidea anterior) заходить у скроневий ріг бічного шлуночка (cornu temporale ventriculi lateralis), а потім – у третій шлуночок (ventriculus tertius), бере участь у формуванні судинних сплетень цих шлуночків (plexus choroidei ventriculorum).

U-подібний вигин печеристої та мозкової частин внутрішньої сонної артерії (partes cavernosa et cerebralis arteriae carotidis externae) називають сифоном сонної артерії (siphon caroticum).

Підключична артерія (arteria subclavia)

Підключична артерія є парною і починається:

- від дуги аорти (arcus aortae) відходить ліва підключична артерія (arteria subclavia sinistra);

- від плечо-головного стовбура (truncus brachiocephalicus) починається права підключична артерія (arteria subclavia dextra).

Ліва підключична артерія (arteria subclavia sinistra), починаючись від дуги аорти (arcus aortae), має грудну частину.

Права підключична артерія (arteria subclavia sinistra) починається від плечо-головного стовбура (truncus brachiocephalicus), не має грудної частини.

Ліва і права підключичні артерії (arteriaе subclaviaе sinistra et dextra) виходять з грудної порожнини (cavitas thoracis) через верхній отвір грудної клітки (apertura thoracis superior), утворюючи дещо опуклу догори дугу, яка справа і зліва огинає купол плеври (cupula pleurae) і верхівку легень (apex pulmonum), утворюючи на легенях невелике втиснення у вигляді борозни (sulcus arteriae subclaviae). Досягнувши I ребра, артерії заходять у лівий і правий міждрабинчасті простори (spatia interscalena sinistrum et dextrum).

Потім права і ліва підключичні артерії лягають під ключицями (claviculaе) в однойменні борозни перших ребер (sulcus arteriae subclaviae) і заходять у пахвові ямки (fossae axillares), де, починаючи від рівня зовнішніх країв перших ребер, вже називаються пахвовими артеріями (aа. axillarеs).

Підключична артерія (a. subclavia) умовно поділяється на три відділи:

- до входу в міждрабинчастий простір (spatium interscalenum) – присередній відділ;

- у міждрабинчастому просторі (spatium interscalenum) – середній відділ;

- за межами міждрабинчастого простору (spatium interscalenum) до рівня зовнішнього краю I ребра – бічний відділ.

До входу в міждрабинчастий простір (spatium interscalenum) від підключичної артерії (a. subclavia) відходять такі гілки:

- хребтова артерія (a. vertebralis);

- внутрішня грудна артерія (a. thoracica interna);

На передній поверхні довгастого мозку (facies anterior myelencephali) обидві хребтові артерії (аa. vertebrales) разом з початковими відділами правої і лівої передніх спинномозкових артерій (aa. spinales anteriores dextra et sinistra) утворюють анастомоз у вигляді ромба – коло Захарченка.

Основна артерія (a. basilaris) є непарною судиною і лежить в основній борозні мосту (sulcus basilaris pontis), а на рівні переднього краю мосту (margo anterior pontis) розгалужується на дві задні мозкові артерії (aa. cerebri posteriores), які здійснюють кровопостачання потиличної часток кінцевого мозку (lobi occipitales telencephali).

Від основної артерії (a. basilaris) відходять:

- передня нижня мозочкова артерія (a. inferior anterior cerebelli), від якої відгалужуються:

- артерія лабіринту (a. labyrinthi);

- артерії мосту (aa. pontis);

- середньомозкові артерії (aa. mesencephalicae);

- верхня мозочкова артерія (a. superior cerebelli);

- задня мозкова артерія (a. cerebri posterior).

Задні мозкові артерії (aa. cerebri posteriores) разом із задніми сполучними артеріями (aa. communicantes posteriores), внутрішніми сонними артеріями (aa.carotides internae), передніми мозковими артеріями (aa. cerebri anteriores) і передньою сполучною артерією (a. communicans anterior) утворюють артеріальне коло мозку (circulus arteriosus cerebri), або коло Вілізія.

2 Внутрішня грудна артерія (a. thoracica interna) відходить від нижньої поверхні підключичної артерії (a. subclavia), проходить вперед уздовж внутрішньої поверхні хрящів І-VII ребер біля груднини (sternum), де розгалужується на дві кінцеві гілки:

- м’язово-діафрагмову артерію (a. musculophrenica), яка проходить вбік та вниз до діафрагми, віддаючи міжреброві гілки (п’ять нижніх передніх міжребрових гілок – rr. intercostales anteriores inferiores) до м’язів VII-IX міжребрових просторів, і забезпечує кровопостачння діафрагми (diaphragma);

- верхню надчеревну артерії (a. epigastrica superior), яка йде донизу і проходить через груднинно-ребровий трикутник діафрагми, заходячи у піхву прямого м’яза живота (vagina musculi recti abdominis), де ця артерія постачає кров до прямого м’яза живота. На рівні пупка (umbilicus) ця артерія анастомозує з нижньою надчеревною артерією від зовнішньої клубової артерії (a. iliaca externa).

Від внутрішньої грудної артерії (a. thoracica interna) відходять такі гілки:

- середостінні гілки (rr. mediastinales), що забезпечують кровопостачння лімфатичних вузлів і сполучної тканини середостіння (nodi lymphatici et tela connectiva mediastini);

- гілки загруднинної залози (rr. thymici), що кровопостачають кров до загруднинної залози (thymus);

- трахейні та бронхові гілки (rr. tracheales et rami bronchiales), що забезпечують кровопостачння нижньої частини трахеї (pars inferior tracheae) та головних бронхів (bronchi principales);

- осердно-діафрагмова артерія (a. pericardiacophrenica), що постачають кров до осердя (pericardium) та діафрагми (diaphragma);

- груднинні гілки (rr. sternales), що постачають кров до груднини (sternum);

- пронизні гілки (rr. perforantes) з її присередніми гілками груді (rr. mammarii mediales), що постачають кров до великого грудного м’яза (m. pectoralis major), а у жінок ще й до грудної залози (glandula mammaria);

- передні міжреброві гілки (rr. intercostales anteriores), що постачають кров до м’язів верхніх п’яти міжребрових просторів (spatiа intercostalia superiora), анастомозуючи із задніми міжребровими артеріями (aa. intercostales posteriores) від грудної частини аорти (pars thoracica aortae).

3 Щито-шийний стовбур (truncus thyrocervicalis) – має довжину 1-2 см і ділиться на чотири гілки:

- нижню щитоподібну артерію (a. thyroidea inferior), яка забезпечує кровопостачання:

- щитоподібної залози (glandula thyroidea);

- шийної частини стравоходу (pars cervicalis oesophagi);

- шийної частини трахеї (pars cervicalis tracheae) та слизової оболонки гортані (tunica mucosa laryngis).

- висхідну шийну артерію (a. cervicalis ascendens), що забезпечує кровопостачання м’язів шиї (musculi colli);

- поверхневу шийну артерію (a. cervicalis superficialis), що постачає кров до:

- трапецієподібного м’яза (m.trаpezius);