Виготовлення деталей підшипників

Усі деталі підшипника, крім сепараторів виготовляються із сталі ШХ-4РП.

Схема процесу виготовлення підшипників:

– розрізання заготовок для зовнішніх та внутрішніх кілець із сталі круглого перерізу 120 мм на пресах потужністю 20000 кН у холодному стані;

– заготовки нагріваються до температури 820-840 ^оС та під молотом виконується посадка заготовок, висадка отворів, роздавання заготовки та придання їй форми близької до кінцевої під тим же молотом;

- вдруге нагрівання до температури 820 ^оС та прокатка на вальцях до остаточної форми з припуском на механічну обробку 5-10 мм.

Аналогічна технологія виготовлення внутрішніх кілець.

Процес виготовлення кілець автоматизований. Нагрівання індукційне.

З частини, що висаджена виготовляють внутрішнє кільце.

Виготовлення роликів виконується з кругляка діаметром 35 мм тієї ж марки сталі на багатошпіндельних верстатах-автоматах методом обточування.

Усі елементи підшипника крім сепараторів після механічної обробки підлягають шліфуванню, термічній обробці та вдруге шліфуванню і хонінгованню.

Термічна обробка полягає у нагріванні в електропечі, закалюванні у мастильних ваннах та високому відпущені у електропечі.

Готові кільця та ролики сортують на групи через 2 мкм та збирають у підшипники.

Сепаратори (латунні або поліамідні) відливають з послідуючою механічною обробкою.

Внутрішнє кільце підшипника встановлюється на шийку осі колісної пари з натягненням, а зовнішнє у корпус букси вільно.

Вільне переміщення роликів забезпечується радіальним та осьовим зазорами.

Радіальний зазор виміряється у вільному від навантаження підшипнику та дорівнює величині зазору між біговою доріжкою та роликами.

Осьовим зазором зветься величина на яку можуть взаємно переміщуватись зовнішні та внутрішні кільця повздовж осі колісної пари.

У роликових підшипників навантаження сприймають 5-6 роликів, які знаходяться зверху, десь на 1/3 довжини кола зовнішнього кільця підшипника.