Донецьк 5 страница
VI. Речі подільні і неподільні.
До подільних речей належать речі, які внаслідок поділу в натурі не змінюють свого призначення (наприклад, продукти харчування). Неподільнимивважаються такі речі, які при поділі втрачають своє цільове призначення (ст. 183 ЦК У). Подільність речей набуває правового значення стосовно поділу спільної власності. Так, якщо спільна власність є частковою, кожний з її учасників має право вимагати виділення своєї частки зі спільного майна. Якщо виділити частку в натурі неможливо без нерозмірної шкоди для господарського призначення майна, учаснику, що виділяється присуджується грошова компенсація.
VII. Продукція, плоди і доходи.
У ст. 189 нового ЦК України записано, що продукцією, плодами і доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю. Плоди – це результат органічного розвитку самої речі (приплід тварин, майбутній урожай). Доходи– це те, що приносить річ, перебуваючи в експлуатації і цивільному обороті (орендна плата, дивіденди, плата за житло). Відповідно до ст. 189 ЦК У плоди, приплід тварин, доходи, що приносять речі, належать власникові речі, якщо інше не встановлено законом або договором власника з іншою особою.
Майно. Крім поняття речей у цивільному праві застосовується також і поняття “майно”. Термін “майно” застосовується неоднозначно. Під майном розуміють річ чи конкретну сукупність речей. Саме про таке майно йдеться у нормах, які визначають предмет договорів купівлі-продажу, оренди, дарування, позики. Під цим терміном розуміють також сукупність прав, які належать конкретній особі. Терміном “майно” позначають сукупність майнових прав і обов’язків (наприклад, під спадковим майном розуміють усі майнові права та обов’язки спадкодавця, які переходять до спадкоємця).
Гроші і цінні папери
Гроші є особливою категорією об’єктів цивільного права, оскільки виконують роль загального еквіваленту і відповідно до цього їм властивий цілий ряд специфічних особливостей.
Законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є гривня (ст. 192 ЦК У).
Грошам властиві ознаки родових і подільних речей. Родовий характер речей полягає в тому, що розмір грошової суми визначається не кількістю грошових знаків, а числом вказаним у знаках грошових одиниць. Тому борг може бути погашений будь-якими купюрами. Гроші можуть бути індивідуалізовані шляхом запису номерів окремих грошових знаків.
Поряд з цим у ряді випадків гроші можуть виступати самостійним об’єктом певних договорів, зокрема позики, дарування, банківської позички.
Валютні цінності – певні види майна, які визначаються законом такими. Так, відповідно до ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” до валютних цінностей належить валюта України, іноземна валюта, монетарні метали.
Валютою України визначаються грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України , а також грошові знаки, які вилучені з обігу або такі , що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу. До валютних цінностей належать також кошти на рахунках, у вкладах у банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України, платіжні документи (акції, облігації, купони до них, бони, векселі(тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки , інші фінансові і банківські документи, виражені у валюті України.
Іноземною валютою визнаються відповідні іноземні грошові знаки, монети, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, кошти у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях, що перебувають на розрахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України, а також зазначені вище платіжні та інші документи, виражені в іноземній валюті або монетарних металах.
Монетарними металами вважаються золото і метали іридієво-платинової групи в будь-якому вигляді та стані, за винятком ювелірних, промислових і побутових виробів з цих металів.
Цінні папери. Цінні папери є необхідним атрибутом ринкової економіки. Значення даних об'єктів у сучасних умовах значно підвищилося, оскільки в багатьох випадках вони полегшують перехід грошей, товарів від одних суб'єктів до інших.
Відповідно до ст. 194 ЦК У і ст.3 Закону України “Про цінні папери і фондовий ринок” цінними паперами визнаються документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов’язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам. Частина 5 ст.3 даного закону встановлює, що в Україні у цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів:
1) пайові цінні папери:
а) акції;
б) інвестиційні сертифікати.
2) боргові цінні папери:
а) облігації підприємств;
б) державні облігації України;
в) облігації місцевих позик;
г) казначейські зобов’язання України;
д) ощадні (депозитні) сертифікати;
е) векселі.
3) іпотечні цінні папери:
а) іпотечні облігації;
б) заставні;
г) сертифікати ФОН.
4) приватизаційні цінні папери.
5) похідні цінні папери.
6) товаророзпорядчі цінні папери.
Цінний папір — це такий документ, пред'явлення якого потрібне для здійснення засвідченого ним майнового права. Цінний папір повинен бути складений у визначеній законом формі та мати всі необхідні реквізити, перелік яких встановлюється законодавством конкретно щодо кожного виду цінних паперів. Класифікацію цінних паперів можна проводити за кількома підставами.
ЦК України виділяє такі групи та види цінних паперів:
1) пайові цінні папери, які засвідчують участь у статутному капіталі, надають їх власникам право на участь в управлінні емітентом і одержання частини прибутку;
2) боргові цінні папери, які засвідчують відносини позики;
3) похідні цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та (або) товарних ресурсів;
4) товаророзпорядчі цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах (ст. 195 ЦК України).
Підприємство як єдиний майновий комплекс
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про підприємства в Україні" підприємство є самостійним господарюючим статутним суб'єктом, який має права юридичної особи та здійснює науково-дослідну та комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу). ЦК вживає термін “підприємство” як особливий вид нерухомості, для якого встановлений спеціальний правовий режим, пов’язаний з посвідченням складу підприємства, його передачею, забезпеченням прав кредиторів і т.д.
Підприємству як об’єкту цивільних прав притаманні наступні ознаки:
1. Це єдиний майновий комплекс, що включає всі види майна, призначені для здійснення діяльності, - земельні ділянки, будинки, спорудження, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також права на фірмове найменування, товарні знаки і знаки обслуговування й інші виключні права.
2. Це тільки майновий комплекс, що використовується для здійснення підприємницької діяльності.
3. Здійснення правочинів з підприємством (наприклад, продаж) не тягне припинення виробничої чи іншої підприємницької діяльності, що здійснювалася попереднім власником, тобто об’єктом є майновий комплекс, який функціонує за призначенням.
4. При здійсненні правочинів з майновим комплексом юридичної особи воно не припиняє свою діяльність як суб’єкта цивільного права.
Підприємство може бути об’єктом різних правочинів – купівлі-продажу, застави, оренди, спадкування й інших, як у цілому та і в частині.
6.2. Особисті немайнові права фізичної особи та їх види
На підставі ст.269 ЦК У особисті немайнові права – це юридично гарантовані можливості, які довічно належать кожній фізичній особі за законом і характеризуються немайновістю та особистісністю. Їх основні ознаки:
Ø дане право належить кожній особі;
Ø дане право належить особі довічно;
Ø дане право належить особі за законом;
Ø дане право є немайновим;
Ø дане право є особистісним.
У ЦК У всі особисті немайнові права, залежно від цільового призначення, поділяються на види:
Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи | Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи |
§ Право на життя (ст. 281 ЦК У) § Право на усунення небезпеки, яка загрожує життю та здоров’ю (ст. 282 ЦК У) § Право на охорону здоров’я (ст. 283 ЦК У) § Право на медичну допомогу (ст. 284 ЦК У) § Право на інформацію про стан свого здоров’я (ст. 285 ЦК У) § Право на таємницю про стан здоров’я (ст. 286 ЦК У) § Право на опіку і піклування (ст. 292 ЦК У) § Право на безпечне для життя і здоров ’я довкілля (ст. 293 ЦК У) § Право на свободу (ст. 288 ЦК У) § Право на особисту недоторканність (ст. 289 ЦК У) § Право на донорство (ст. 290 ЦК У) § Право на сім’ю (ст. 291 ЦК У) | § Право на ім’я (ст. 294 ЦК У) § Право на використання імені (ст. 296 ЦК У) § Право на зміну імені (ст. 294 ЦК У) § Право на повагу до гідності та честі (ст. 297 ЦК У) § Право на недоторканість ділової репутації (ст. 299 ЦК У) § Право на індивідуальність (ст. 300 ЦК У) § Право на особисте життя та його таємницю (ст. 301 ЦК У) § Право на інформацію (ст.302 ЦК У) § Право на особисті папери (ст. 303 ЦК У) § Право на таємницю кореспонденції (ст. 306 ЦК У) § Право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості (ст. 309 ЦК У) § Право на недоторканість житла (ст. 311 ЦК У) § Право на вибір роду занять (ст. 312 § ЦК У) § Право на свободу пересування (ст. 313 ЦК У) § Право на свободу об’єднання (ст. 314 ЦК У) § Право на мирні зібрання (ст. 315 ЦК У) |
Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 568;