Оповіщення та інформування населення про загрозу чи виникнення НС.

Центральні та місцеві органи виконавчої влади повинні надавати населенню оперативну і достовірну інформацію про стан захисту населення і території від НС техногенного і природного характеру, про виникнення ИС, методи та способи захисту, про вжиті заходи щодо забезпечення захисту.

Оповіщення про загрозу виникнення НС і постійне інформування населення про перебіг подій і зміну обстановки здійснюється за допомогою завчасно створених загальнодержавної і територіальних автоматизованих систем центрального оповіщення, систем оповіщення на об’єктах господарювання, локальних систем оповіщення в зонах можливого катастрофічного затоплення, у районах розміщення радіаційно- і хімічно небезпечних підприємств, інших об’єктів підвищеної небезпеки.

У системі оповіщення використовуються технічні засоби загальнодержавної і галузевих систем зв’язку, радіо- і телемереж та ін. засобів передавання інформації.

Спостереження і лабораторний контроль – передбачає збирання, опрацювання та передачу інформації про стан довкілля, забруднення продуктів харчування, харчової сировини, фуражу і води радіоактивними, хімічними речовинами або інфекційними мікроорганізмами. Для цього створюється і підтримується в постійній готовності загальнодержавна та територіальні мережі спостереження і лабораторного контролю.

Укриття населення у захисних спорудах в разі виникнення НС, здійснюється з використанням фонду захисних споруд шляхом:

- освоєнняпідземного простору населених пунктів, пристосування і використанняприміщень для укриття населення в НС;

- дообладнанняз урахуванням вимог захисту підвальних та інших заглибленихприміщень, гірничих виробок і природних порожнин;

- будівництвоокремих сховищ і протирадіаційних укриттів;

- будівництвавперіод загрози виникнення НС найпростіших сховищ та укриттів.

Евакуація населення.

В умовах недостатнього забезпечення захисними спорудами основним способом захисту населення міст, де розташовані небезпечні об’єкти, в особливий період є його евакуація і розміщення у зонах, безпечних для проживання.

З метою своєчасного і організованого (без паніки і загибелі людей) проведення евакуації здійснюється планування, підготовка і управління проведенням евакуації.

Інженерний захист території - проводиться з метою створення умов безпечного проживання населення на території з підвищеним техногенним навантаженням і передбачає:

- забудову міст з урахуванням можливого виникнення НС;

- раціональне розміщення потенційно небезпечних об’єктів для забезпечення безпеки населення та довкілля в разі виникнення НС;

- будівництво споруд, будинків, інженерних мереж, транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки і надійності;

- будівництво протизсувних, протиповіневих, протисельових, протилавинних та інших інженерних споруд.

Медичний захист населення – це заходи з запобігання або зменшення ступеня ураження населення, своєчасного надання допомоги постраждалим та їх лікування, забезпечення епідемічного благополуччя в районах НС.

Психологічний захист – заходи попередження або зменшення ступеня негативного психологічного впливу на населення та своєчасне надання ефективної психологічної допомоги в умовах НС.

Біологічний захист – захист від біологічного ураження шляхом:

- своєчасного виявлення осередку біологічного зараження;

- введення обмежувальних режимів: карантину та обсервації;

- екстреної профілактики і знезараження осередку.

Екологічний захист - захист родовищ (газових, нафтових, вугільних, торфових) від пожеж, затоплень і обвалів; ліквідація лісових пожеж та буреломів, сніголамів, збереження лісових насаджень тощо.

Радіаційний і хімічний захист – виявлення та оцінка осередків радіаційного та хімічного забруднення, організація і здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення та запровадження типових режимів протирадіаційного захисту, забезпечення населення засобами індивідуального захисту, організація та проведення спеціальної та санітарної обробки.

Захист населення від несприятливих побутових або нестандартних ситуацій – виявлення і оцінка таких ситуацій, надання допомоги населенню, проведення спеціальних аварійно-рятувальних робіт, розроблення типових рекомендацій щодо дій в умовах виникнення таких ситуацій.