Виникнення World Wide Web.

Поки користь від Internet обмежувалась можливістю використання перерахованих вище служб, Internet використовувалась в основному в науковому (передусім університетському) середовищі, головним чином, для електронної пошти. І тільки десь в 1993-1994 роках становище докорінно змінилося. Internet стала цікава усім, до неї підключались домохозяйки і бізнесмени, феминистки і революціонери, гитаристи і політики. Колькість користувачів Internet стала лавінообразно збільшуватись – в кілька разів за рік. Причиною цього явища стала поява і широке впровадження в мережі Internet нової служби (або підсистеми) – World Wide Web, в буквальному перекладі – всесвітньої паутини (скорочено WWW або Web).

World Wide Web – це усесвітня розподілена база гіпертекстових документів, яка входить до складу Internet. Кожен комп’ютер, який має постійний зв’язок з Internet, можна використовуватися як Web–сервер.

До того ж, усі інші мережі використовували оффлайновий зв’язок, тобто працювали в режимі електронної пошти, і лише Internet, з виникненням World Wide Web, запровадив онлайновий зв’язок, тобто доступ до інформації на віддалених серверах в реальному часі, а не пересилка потрібних документів на свій комп’ютер.

Будь-який користувач, який має діалоговий (онлайновий) зв’язок з Internet, може з’єднатися з будь-яким Web-сервером за допомогою програми просмотру (Web-броузера). Для цього необхідно вказати лише електронну адресу Web-серверу.

Зручність World Wide Web саме в її гіпертекстовості, тобто в існуванні на так званих Web-сторінках підкреслених слів (ссилок). Натискаючи мишею на ссилку, можна перейти до іншої Web-сторінки, де пояснюється ця ссилка. Так, натискаючи на різні ссилки, можна за 1-2 хвилини проскакати по Web-серверах в десятці різних країн.

Після відкриття Web, з’явилося ще кільна цікавих і дуже зручних можливостей, наприклад IRC, ICQ, спілкування в режимі реального часу з використанням передачі голосу і відео. IRC (Internet Relay Chat/передача розмови по Internet) – система, яка дає змогу людям спілкуватися в реальному часі в текстовому режимі. Текст, який набирається користувачем на клавіатурі, після введення й передачі з’являється на екранах усіх учасників IRC. Існує велика кількість chats (розмов) практично на будь-яку тему. А ICQ – це ніби віртуальний інтернетівський пейджер.

Web-броузери.

Для того, щоб продивлятися Web-сторінки, існують спеціальні програми – Web-броузери (наприклад Netscape Navigator фірми Netscape Communications і InterNet Explorer фірми Microsoft). Вони мають дуже зручні можливості для перегляду Web-сторінок, наприклад, повертатися до однієї з попередніх сторінок, запам’ятовувати розміщення сторінок, які зацікавили, записувати Web-сторінки на диск комп’ютера, продивлятися графіку, визначати власні засоби для перегляду і відтворення (наприклад, звуків), продивлятися кілька Web-сторінок одночасно і автоматично обновляти Web-сторінки, які переглядаються. Окрім того, Web-броузери мають зручні засоби для роботи з традиційними послугами InterNet – FTP-серверами, серверами новин, електронною поштою, телеконференціями, довідковими системами Gopher, Archie і т.д.

Для комерційних пропозицій в Web-броузери були вбудовані засоби обміну зашифрованими повідомленнями. Вони дозволяють пересилати фінансову інформацію (наприклад, номери візитних карток) по InterNet, що дає можливість робити покупки, замовляти авіабілети, використовувати платні послуги тощо. Зараз багато магазинів мають власні Web-сторінки, де покупець може продивитися найменування пропонованих товарів, їх ціни, побачити зображення цих товарів, скласти замовлення і тут же оплатити його за кредитною карткою. Є навіть фірми, які пропонують сотні тисяч товарів за цінами, значно нижчими, ніж у розничній торгівлі. Правда, серйозні фінансові операції за допомогою InterNet проводити бояться (недостатньо надійних захист інформації), але для дрібних покупок це дуже зручна річ.

Що і як можна знайти в InterNet

На першу частину питання в заголовку можна відповісти, що тут можна знайти усе! InterNet – це заповітна мрія самвидавців і графоманів: хто завгодно може зробити власні Web-сторінки, а за дуже невелику плату їх можна розмістити на Web-сервері. Фірми публікують в Web відомості про себе, рекламу своїх товарів, поради по їх експлуатації, технічну документацію на свою продукцію тощо. На Web-серверах університетів можна прочитати наукові праці їх сотрудників, відомості про прийом і випуск студентів, учбові плани тощо. Багато газет і журналів виходять як в друковіному, так і в електронному вогляді. Також є багато інформації по фінансам, бізнесу, промисловосі, спорту, культурі, хоббі тощо.

Щодо другої частини, то тут трохи важче. Іноді не так легко знайти потрібну адресу, але тут допомагають різноманітні видання каталогів на зразок “Жовтих сторінок InterNet”, де можна знайти довідкову інформацію по темам, які цікавлять. Крім того, в самій мережі InterNet є засоби для “орієнтації”. Так, наприклад, існують Web-сторінки, на яких поміщені ссилки по різноманітним темам.

3. Перспективи розвитку комп’ютерних мереж.

Революція тільки починається. Нові системи комунікацій і цифрові технології вже до невпізнання змінили наш образ життя. Тільки подумайте, що тепер цілком звичайним здається те, про що десять років назад не можна було і мріяти. Ви можете продивитися фонди своєї місцевої бібліотеки - або бібліотеки на іншій стороні земної кулі - працювати зі своєю банківською лічбою і перевірити, чи не збанкрутував ваш ближній, і всі це за допомогою комп'ютера і модему.

Мережа, з її швидко зростаючою колекцією баз даних і інших джерел інформації, вже не обмежується промислово розвиненими країнами Заходу, - вона розкинулась тепер від Сибіру до Зимбабве. А ціни комп'ютерів і модемів, що до неї подключаются, продовжують знижуватися, і все більше і більше людей можуть це собі дозволити.

Гиперпространство стало життєво важливою частиною щоденного розпорядку мільйонів людей. По електронному зв'язку зав'язуються знайомства, люди влюбляются і вступають в шлюб, а всі починається з контакту в гиперпространстві, цьому ефемерному "місці", поглинаючим кордони держав і націй. Комерційні правочини виконуються в коді ASCII. На електронних зв'язках починаються політичні і суспільні рухи, що об'єднують людей за тисячі миль друг від друга.

І це тільки початок.

Ми живемо в сторіччі комунікацій, але засоби цих комунікацій залишаються сильно розділеними. Але коли-нибудь ваш телефон, телевізор, факс і персональний комп'ютер будуть замінені єдиним "інформаційним процесором", прив'язаним до всесвітньої Мережі оптоволоконними сполученнями.

На кончиках ваших пальців буде не тільки доступ до баз даних і бібліотек, але і влада. Маючи зв'язок з тисячами, з мільйонами людей, ви зможите брати участь в соціальних і політичних рухах в всій країні і в всьому мирі.

Як це відбудеться? Частково - від нової технології. Телевізори високого дозволу будуть потребувати розробки недорогих комп'ютерів, що зможать обробляти обсяги інформації, доступні сьогодні робочим станціям. Телефонні і телеграфні компанії в співробітництві, а інколи і конкуруючи, проведуть в ваше будинок оптично-волоконні лінії.

Створення цієї нової Мережі будуть потребувати більшого, ніж високошвидкісні канали і коммутационное обладнання, - буде потрібна нова парадигма комунікацій - Мережа як служба інформації. Мережа залишається достатньо складним і таємничим місцем. Щоб отримати сьогодні щось від мережі, ви повинні витратити багато часу або спілкуючись з її ветеранами, або читаючи підручник. Вам прийдеться вивчити такі таємниці буття, як екстравагантності команди Unix cd.

Порівняйте це з телефоном, що зараз дає доступ до колосальних інформаційних ресурсів натиском декількох кнопок, або з комп'ютерною мережею типу Prodigy, в якій можна пересуватися з допомогою простих команд і кнопок миші.

Системні адміністратори Internet почали вже розуміти, що не всі бажають вивчати тонкощі системи Unix, і що відмова це робити не ставить людей поза мораллю. Ми вже спостерігаємо розвиток простих інтерфейсів, що дозволять мільйонам людей скористуватися всією потужністю Мережі. Можна помітити цю тенденцію в меню програм Gopher і Всесвітньої Мережі (World Wide Web), що не вимагають витончених навиків спілкування з комп'ютером, але відкривають коміру до тисяч джерел інформації. Поштові програми і текстові редактори, такі, як Pico і Pine, обіцяють ті ж можливості, що і програми постарше, такі як Emacs, але при в декілька раз меншої складності.

Деякі розробники програмного забезпечення продовжують цю тенденцію далі, створюючи графічні інтерфейси, що дозволять переміщуватися в межах Internet щелчками миші на екрані, або викликати простий текстовий редактор - приблизно як відбувається пересування в комп'ютері Macintosh або в комерційній мережі, такий, як Prodigy.

Тепер про самі служби Internet.

На кожну базу даних, до якої є доступ з Internet, сьогодні існує три або чотири, до яких такого доступу немає. Урядові відомства тільки тепер починають підмикати свої сховища інформації до Мережі. Деякі торговці - від володарів баз даних до володарів книжних крамниць, надають доступ до своїх ресурсів через Мережу.

Зараз небагато людей використають одне з найцікавіших додатків Мережі. Є стандарт, що називається MIME, що дозволяє пересилати по Мережі звукові і графічні файли в вигляді повідомлення. Уявіть собі, що вам по електронній пошті приходить повідомлення з першими вимовленими словами вашої онуки або фотографія нового будинку вашого приятеля. В кінці кінців, за допомогою цього стандарту по мережі можна буде передавати навіть невеликі відеосюжети.

Всі це вимагає розширення можливостей Мережі, що повинна буде працювати і з мільйонами нових користувачів, і з новими додатками, що їм знадобляться. Відтворення движущегося образу на екрані комп'ютера вимагає колосальної кількості біт комп'ютера і відповідних мощностей, щоб з ними працювати.

З всього цього формується Національна Інформаційна Інфраструктура, здатна передавати в секунду мільярди біт інформації - це стільки, скільки потрібно, щоб приєднати інформаційні "шланги" до кожного підприємства і кожного будинку.

По мірі зростання цих "суперхайвеев" будуть розвиватися і "розв'язки", "ответвления", тому що мало користі від високошвидкісних магістралей, якщо на них не можна в’їхати. Ціни на модеми, схоже, будуть падати, як і на комп'ютери. Всіх більше людей зможе дозволити собі високошвидкісні модеми (9600 бод і вище). При швидкості 9600 бод ви можете завантажити спутниковую карту погоди Північної Америки менш ніж за дві хвилини, - файл, що при більш повільному модемі буде завантажуватися до 20 хвилин. І в кінці кінців, будинки можуть бути приєднані прямо до національної цифрової мережі. Більша частина дальніх телефонних розмов вже передається в цифровій формі по оптоволоконным лініям. Телефонні компанії потрохи думають про те, щоб провести такі лінії і на "останній милі" - подводу до будинку. Фонд Електронного Кордону (Electronic Frontier Foundation) працює над тим, щоб зробити ціни на такі зв'язки прийнятними.

ЛІТЕРАТУРА

1. Альтшулер С.И. Установка и восстановление Windows XP с нуля. учеб. пособие. – М.: Лучшие книги, 2006 – 192 с.:ил.

2. Буравчик Джон Локальные сети без проблем: подроб. Иллюстрир. Рук.: [учеб. пособие] – М.: Лучшие книги, 2005. – 224 с.: ил.

3. Валади Джанет 100% самоучитель. Linux.пер. [с англ. А. А. Климов и др.]. – М.: Технолоджи - 3000, 2006. – 336 с.: ил.

4. Гаевский А. Ю. Информатика 7-11 кл.: Учебное пособие =2-е изд., доп. – К.: А.С.К., 2006 – 536 с.: ил.

5. Гузенко Е.Н. Персональный компьютер. Лучший самоучитель – изд. 7-е, доп. И перераб. – М.: АСТ: Астрель. 2011 – 544с.:ил.

6. Касперски К. Восстановление данных. Практическое руководство: Пер. с англ. – СПб.: БХВ-Петербург, 2006. – 352 с.: ил.

7. Колисниченко Д.Н. Linux. От новичка к профессионалу. – 2-е изд., перераб. и доп. – СПб.: БХВ-Петербург. 2010. – 784 с.: ил.

8. Леонтьев Б.К. Microsoft Windows XP SP 3. Скрытые возможности – М.: НТ Пресс. 2006 – 240 с.: ил.

9. Леонтьев В. П. Новейшая энциклопедия компьютера 2011. – М.: ОЛМА Медиа Групп, 2010. – 960 с.: ил

10. Новиков Ю.В. , Кондратенко С.В. Локальные сети: архітектура, алгоритмы, проектирование – М.: Издательство ЭКОМ, 2000. – 312 с.: ил.

11. Олифер В.Г., Олифер Н.А. Компьютерные сети. Принципы, технологи, протоколы: Учебник для вузов 3-е изд. – СПб.: Питер. 2006. – 958 с.: ил.

12. Рец К.П., Прокди Р.Г., Рыжкова М.И. и др.. Как востановить файлы и данные. – СПб.: Наука и Техника, 2009. – 256 с.: ил.

13. Трасковский А.В. BIOS. – СПб.: БХВ – Петербург. 2004. – 544с.: ил.

14. Уильям Р. Станск Microsoft Windows. Справочник администратора. Пер. с англ. – М.: Издательско-торговый дом «Русская Редакция», 2004. – 480 с.: ил.

15. Холмогоров В. Персональній компьютер. – М.: ОЛМА Медна Групп, 2007. – 256с.: