Складові платіжного балансу

Особливе місце в платіжному балансі займає рахунок офіцій­них резервів.

Ця група статей платіжного балансу відображає міжнародні високоліквідні активи країни, які знаходяться під контролем держави та можуть бути використані для фінансування дефіциту платіжного балансу та регулювання курсу національної валюти. Стан платіжного балансу активно впливає на рух курсу націо­нальної валюти.

Активне сальдо балансу (активний баланс) – стан платіжного балансу країни, коли надходження іноземної валюти перевищує її від­тік у процесі здійснення міжнародних розрахунків країни. Активний баланс створює передумови до підвищення курсу національної валюти.

Пасивне сальдо балансу (пасивний баланс) – стан платіжного балансу країни, коли відтік іноземної валюти в ході міжнародних операцій країни перевищує її надходження. Пасивний баланс ство­рює передумови до зниження курсу національної валюти.

Для того, щоб платіжний баланс країни знаходився в стані рівноваги, повинні виконуватись три умови:

1) основна умова балансу — це нульове сальдо, тобто рівність дебетової і кредитової сторін балансу;

2) повна зайнятість в країні;

3) відсутність серйозних обмежень щодо міжнародних операцій.

Насамперед повинна виконуватись перша умова, оскільки в разі її не­виконання і зберігання дефіциту, операції, пов'язані з виконанням довго­строкових умов, неминуче призведуть до серйозних проблем.

«Торговельний баланс» як головна частина «Поточного платіжного ба­лансу» показує різницю між платежами з експорту й імпорту товарів. Як­що експорт перевищує імпорт, то створюється «позитивне сальдо» торго­вельного балансу. Якщо імпорт перевищує експорт, то виникає зовнішньо­торговельний дефіцит або «від'ємне сальдо» торговельного балансу. В цілому по «Балансу поточних операцій» дефіцит означає, що імпортні операції по першій частині платіжного балансу створили попит на інозем­ну валюту більший, ніж експортні операції забезпечили її пропозицію.

Друга частина платіжного балансу — «Рахунок руху капіталу» — та­кож показує співвідношення попиту на іноземну валюту і її пропозицію. Приплив капіталів збільшує надходження іноземної валюти, відплив — зменшення іноземної валюти.

Баланс з поточних операцій і баланс руху капіталів взаємопов'язані. Дефіцит платіжного балансу з поточних операцій покривається в основ­ному за рахунок припливу капіталів. І навпаки, при активі поточного платіжного балансу надлишкові кошти використовуються для купівлі не­рухомості або акцій, облігацій в інших країнах.

Загальний баланс з поточних операцій і руху капіталів балансується або за рахунок офіційних резервів конвертованої іноземної валюти цент­ральних банків, або позик у іноземних урядів та МВФ. Якщо платежі країни (дебетні операції) не покриваються надходженнями іноземної ва­люти (кредитні операції), то покриття дефіциту платіжного балансу здійснюється за рахунок офіційних резервів. Сума покриття дефіциту за рахунок резервів показує скорочення валютних запасів країни. Відобра­жається вона в платіжному балансі в статті «Офіційні резерви» на стороні кредиту, оскільки це пропозиція іноземної валюти, тобто операція екс­портного типу. Величина активного сальдо платіжного балансу відобра­жається в статті «Офіційні резерви» на стороні дебету і показує розміри збільшення офіційних резервів. Таким чином, зростання офіційних ре­зервів на стороні дебету показує величину активного сальдо платіжного балансу. Величина офіційних резервів на стороні кредиту показує мас­штаби дефіциту платіжного балансу, зменшення офіційних резервів.