Регулювання міжнародної міграції робочої сили

Активізація міжнародних міграційних потоків робочої сили обумовила необхідність утручання держав і міжнародних організацій у процеси переміщення робочої сили. Контролю й регулюванню підлягають соціальний, віковий професійний склад, співвідношення між кількістю мігрантів, що в’їжджають і виїжджають із країни.

Міжнародні міграційні процеси регулюються на наступних рівнях:

Ø наддержавному (наднаціональному);

Ø міждержавному (міжнаціональному);

Ø міжнародному;

Ø національному;

Ø корпоративному.

Регулювання міжнародної міграції здійснюється на одно-, дво- та багатосторонніх засадах.

Одностороннє регулювання має на меті державне регулювання міграційних процесів відповідно до національних інтересів без узгодження з іншими країнами.

Двостороннє регулювання передбачає укладення двосторонніх міждержавних угод.

Багатостороннє регулювання міграційних процесів ґрунтується на міжнародних угодах і конвенціях, укладених на регіональному та сві­товому рівнях, в рамках інтеграційних союзів. Різні аспекти трудо­вої міграції регламентуються двосторонніми й багатосторонніми угодами, що відповідають законодавчими актами й урядовими по­становами. Характер цих документів багато в чому визначається си­туацією на національному ринку праці. Так, у сучасних умовах у Єв­ропі активно обговорюється можливість повної заборони на мігра­цію робочої сили з «третього світу».

Регулюючими суб'єктами виступають міністерства праці, внут­рішніх справ, іноземних справ, спеціально створювані державні та міждержавні органи. Значна увага приділяється уніфікації трудового законодавства країн- учасників міжнародного поділу праці.