Групові ролі по Р. Шиндлеру

· лідер, який імпонує групі, спонукає її до дій, складає програму і додає відваги;

· експерт, має потрібні групі або шановані нею спеціальні знання, навички або здібності. Поведінка його раціональна, самокритична, нейтральна і байдужа;

· переважно пасивні і такі, що легко пристосовуються, члени групи, які прагнуть зберегти свою анонімність, більшість з них утотожнюється з лідером;

· «найвідсталіший» член групи, відстає від неї через відмінність від інших або страху, інколи утотожнюється і об'єднується із супротивником, що провокує групу.

· супротивник — символічний представник протилежної ворожої групи або девіант.

У психокорекційних групах прагнуть розпізнати ролі кожного учасника, оскільки невротики в природніх групах часто неусвідомлено повторюють свої ролі, їх ролі є стереотипними, стійкими і мало адаптивними. Розпізнавання ролей в групі досягається за допомогою обговорення, надання зворотного зв'язку і прийняттям протилежних ролей. З цієї точки зору завдання групової психокорекції можна сформулювати як розширення репертуару ролей. Необхідно навчити індивіда різним способам поведінки, новим ролям, відмінним від тих, до яких він звик. Проте саму можливість нової поведінки в житті за межею психокорекційного середовища потрібно залишити на власний розсуд клієнта. Свобода вибору виникає у нього тоді, коли він вже оволодів новою роллю, коли вона вже є у нього в репертуарі.

Виходячи з даних соціометрії, Д. Морено виділяє три основні ролі лідера в групі:

· Лідер по здібності до керівництва, який звичайно характеризується як спокійний, інтелігентний, раціональний, працелюбний, такий, що заслуговує на довіру, самовідданий, активний, надійний.

· Лідер по популярності, ними стають люди товариські, веселі, захоплюючі, мирні, сердечні.

· «Чорна вівця» — людина, для решти членів групи неприваблива, байдужа, несимпатична і негативна.