І. Характеристика іноваційних процесів

Термін «інновації» використовуються відносно недавно. Він походить від англійського слова “innovation” , що в перекладі на українську мову звучить як “нововведення”, і вже цим терміном достатньо змістовно розкривається внутрішня сутність процесів, які він відображає. Тобто маються на увазі усі нові рішення, які вводяться ( впроваджуються) у виробництво. На сьогоднішній день широкого застосування набув термін “інновації”.

“Інновації”( нововведення)- це комплекс науково-технічних і пов’язаних з ним соціально-економічних заходів, спрямованих на удосконалення продуктивних сил виробництва шляхом матеріалізації наукових знань.Відповідно до ЗаконуУкраїни “Про інноваційну діяльність” від 04.07.02 р. № 40-4 інновації –новостворені ( застосовані) і ( або) вдосконалені конкурентноздатні технології ,продукція або послуги , а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру , істотно поліпшують структуру та якість виробництва і ( або) соціальні сфери.

Класифікація за видами:

Види інновацій:

· технічні;

· технологічні;

· організаційні;

· соцільні;

· юридичні.

Інноваційна діяльність – розробка та створення нової або удосконалення продукції,нового або удосконаленого технологічного процесу, реалізованих в економічному обігу з використанням наукових досліджень, дослідно-конструкторських робіт , або інших науково-технічних досягнень ,що зумовлює вихід на ринок конкурентноздатних товарів і послуг.

У загальному розмінні інноваціні прцеси, що мають місце в будь-якій склдній

виробничо-господарській системі, є сукупністю прогресивних, якісно нових змін, що безперивно виникають у чясі та просторі.

Результатом інноваційних прцесів є інновація.