Від чого залежить хімічний склад наплавленого шару?

При наплавленні плавким або неплавким електродом з присадковим матеріалом, метал шва являє собою сплав основного та додаткового ( електродного або присадкового) металів. Склад шва визначається долями участі основного і наплавленного металів, від режиму наплавки, склада використовуємого флюсу, активності захисного газу. Доля участі електродного металу при одношаровій наплавці і визначається за співвідношенням площі проплавлення основного металу F₀ до площі всього валика F_n:

;

де F - площа, що утворюється плавленням електрода.

Величина g коливається в широких межах. У звичайних умовах вона дорівнює 0.6-0.65. При наплавленні глибокий провар непотрібний, тому застосовують різні технологічні прийоми, які дозволяють знизити глибину провару g.

Різниця між фактичним складом шва, визначеним за допомогою хімічного аналізу і розрахунковим складом дає змогу судити про ступень переходу того або іншого елемента у метал шва у процесі наплавлення. Знаючі кількість елементу, що переходить при наплавленні можна керувати ходом металургійних процесів, правильно обрати присадкові матеріали і режими наплавлення для отримання швів з необхідним хімічним складом та властивостями.

При використанні дуги прямої дії, коли на основному металі утворюється катодна або анодна пляма, обмежити відсоток основного металу значно важче і особливо коли збільшується густина струму на електроді, або зменшити діаметр плавленого електроду. Знизити відсоток розплавленого основного металу у цьому випадку можна якщо використовувати стрічковий електрод, дуга переміщується по торцю стрічки з одного боку до іншого. Порошкова стрічка має більший електричний опір і меншу теплопровідність.

При ручному дуговому наплавленні покритими електродами , а особливо механізованими способами відсоток основного металу у наплавленому шарі γ_о не може бути менш як 0,2, тому що виникає загроза не проплавлення. При збільшенні товщини деталі підсилюється тепловідвід і зменшується проплавлення основного металу.