Аеробні навантаження - необхідна складова здорового способу життя.

Уміння швидко, красиво і тривало ходити в усі часи і в усіх народів вважалося показником хорошого стану здоров'я. У наше століття технічного прогресу і гіподинамії ходьба використовується як найпростіший та доступний кожнму оздоровчий засіб.

Відомо, що середньостатистичний житель планети (за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я) на протязі життя проходить пішки, в середньому, близько 402 тис. км, тобто більшу відстань, ніж від Землі до Місяця.

Сьогодні завдання постійно і упродовж усього життя підтримувати хорошу фізичну форму вважається обов'язковим тільки для особливої групи осіб, пов'язаних з такими професіями, як військовослужбовці, артисти цирку, балету і тому подібне. Проте, сучасний ритм життя пред'являє будь-якій людині свої підвищені вимоги: їй потрібно постійно знаходитися в хорошій фізичній, а отже, і продуктивній робочій формі, щоб відповідати вимогам суспільства, зберігати запас внутрішньої енергії для прояву особистої ініціативи та заповзятливості.

Інтенсивна праця як шлях до достойного для людини рівню життя доступний в першу чергу тим, хто підтримує нормальну фізичну активність свого організму. Саме тому сьогодні мільйони любителів фізкультури в багатьох розвинених країнах наполегливо борються за здоров'я, долаючи в жару і в холод кілометри шляху бігом і на велосипедах; багато хто захоплюється фітнесом і атлетичною гімнастикою, китайською гімнастикою у-шу і т. п.. Шляхів до зміцнення здоров'я і підтримки активного життєвого тонусу багато, але кращими з них є тривалі, помірно інтенсивні фізичні вправи, об'єднані під загальною назвою аеробних. До них відносяться, в першу чергу, циклічні вправи - ходьба, біг, плавання, лижі, велосипед, а також ритмічна гімнастика, якщо вона виконується тривалий час і безперервно.

Аеробними наука називає процеси утворення енергії в організмі виключно за рахунок кисню (грецьке "аер" - повітря), що міститься в повітрі, і окислення ним жирів і вуглеводів. Звідси і походить термін "аеробіка", запропонований у 1968 році американським лікарем, фахівцем з оздоровчої фізкультури Кеннетом Купером.

До розділу "аеробіки" можна відносити тільки ті вправи, при яких до роботи залучається велика частина м'язів тіла людини (приблизно 2/3 всієї м'язової маси), а тривалість безперервного виконання цих вправ складає не менше 20-30 хв. Така безперервна і тривала робота організму забезпечується енергією, в основному, за рахунок аеробних процесів, тобто за рахунок "спалювання" жирів і вуглеводів.

Серед аеробних вправ довгий час самим популярним та масовим був так званий біг "підтюпцем" (американська назва - "джоггінг") з його вищим досягненням - марафонським бігом на 42 км 195 м. Потім бігу підтюпцем довелося потіснитися на "п'єдесталі популярності" і розділити його з ритмічною гімнастикою - "аеробікою"; ходьба ж довгі роки залишалася в тіні. Проте такі заняття годяться далеко не для усіх.

Прості і точні рекомендації по підтримці здоров'я і активної фізичної форми висловлені академіком М. М. Амосовим в книзі "Роздуми про здоров'я":

"У більшості хвороб винна не природа, не суспільство, а тільки сама людина. Частіше за все вона хворіє від ліні і жадібність, але іноді і від нерозумності. Але природа милостива: вистачає 20--30 хвилин занять фізкультурою в день, але так, щоб задихнутися, спітніти і щоб пульс почастішав удвічі. Якщо цей час подвоїти, то буде взагалі відмінно".

На думку академіка Амосова найбільшого оздоровчого ефекту можна добитися тільки за умови, якщо займатися фізкультурою близько години в день при пульсі, який приблизно в два рази перевищує пульс в стані спокою. Але чи легко людині, що не має спеціальної підготовки в бігу, довести і довгі роки підтримувати такий ритм щоденних занять фізичною культурою, тобто бігти на протязі цілої години безперервно?

За статистикою більше 50 відсотків людей, що приступили до занять оздоровчим бігом, потім відмовляються від них із-за болів в м'язах і зв'язках, так і не зумівши їх подолати. Такий же відсоток відсівання можна спостерігати і у фітнес-клубах. Стрибки в різних танцювальних ритмах, акробатичні вправи, що виконуються за системою "нон-стоп" протягом 30-60 хв., далеко не усім під силу. Такі вправи пов'язані зі значними перевантаженнями і вірогідним травматизмом. Американські лікарі виявили: перевантаження при аеробіці приводять у жінок до зниження в організмі рівня кальцію та гормону естрогену, що викликає хвороби хребта і безпліддя.

На відміну від перерахованих видів аеробних вправ оздоровча ходьба має ряд безперечних переваг.