Пропозиція грошей

Величина грошової пропозиції регулюється центральним банком і не залежить від процентної ставки (ПС). Збільшення пропозиції грошей стимулює сукупний попит і є важливим інструментом стабілізаційної (антициклічної) політики.

Процента ставка - це вартість послуги, пов’язаної з грошовим запозиченням, яка встановлюється в процентах до суми запозичених грошей. Рівень процентної ставки визначається в розрахунку на річний термін використання грошей. Можна виділити: процентні ставки за депозитами, процентні ставки за кредитами (позиками), процентні ставки за облігаціями, облікова процентна ставка тощо.

Реальна процентна ставка – це така ставка процента, яка формується ринком за припущення, що ціни на товари та послуги не змінюються протягом терміну використання позики.

Номінальна процентна ставка – це така ставка процента, яка формується ринком з урахуванням реальної процентної ставки та інфляції, тобто зростання цін на товари та послуги, яке відбувається протягом терміну використання позики.

Тобто ПСр = ПСном - РІ (5.3) (реальна процентна ставка є різницею між номінальною процентною ставкою та рівнем інфляції).

ПС ном = ПС р + РІ. (5.4) Це співвідношення між рівнем інфляції і номінальною процентною ставкою має назву ефекту(рівняння) Фішера. Збільшення рівня інфляції на 1% призводить до підвищення номінальної процентної ставки на 1%.

Попит на гроші – це попит на реальну грошову масу. Він включає попит на гроші для угод (трансакційний попит на гроші) і попит на гроші як активи (спекулятивний попит на гроші).

ПГ = ПГу + ПГа (5.5).

Попит на гроші для угод (трансакційний попит на гроші) відображає ту кількість грошей, яку економічні суб’єкти хотіли б мати на руках для здійснення повсякденних ділових угод.

Попит на гроші для угод(трансакційний попит на гроші)