Балансовий звіт комерційних банків

Спроможність комерційних банків надавати кредити залежить від величини депозитних грошей та пропорцій їх розподілу. Їх величина формується за рахунок власного капіталу та залучених грошей і розподіляється на банківські резерви та кредитні гроші.

Банківські резерви складаються із двох компонентів: 1) обов’язкових резервів, які регламентує центральний банк; 2) додаткових резервів, котрі банки створюють самостійно: БР = ДГ х Рн (5.13).

Банківські резерви – частина депозитних грошей, які комерційні банки зберігають у формі безпроцентних вкладів у центральному банку та у формі готівки у власній касі.

Депозитні гроші – грошові кошти, які залучаються банківською системою з метою їх використання для здійснення активних операцій.

Якщо від загальної величини депозитів відняти величину обов’язкових резервів, можна одержати величину, яку комерційний банк може видати в кредит, тобто величину кредитних можливостей банку (К):

К= ДГ- БР обов’язкові (5.14).

БР фактичні = БР обов’язкові +БР надлишкові (5.15).

Переважання депозитних грошей над банківськими резервамидає банкам змогу створювати кредитні гроші (КГ): КГ = ДГ – БР (5.16).

Здатність банківської системи на базі залучення грошей на свої депозити створювати нові гроші, тобто збільшувати пропозицію грошей, вимірюється депозитним мультиплікатором (Мд). Депозитний мультиплікатор – коефіцієнт, який відображає, на скільки одиниць змінюється грошова маса за початкової зміни депозитних грошей на одиницю.

(9.17); М_д = (5.18).

Якщо резервна норма встановлена, то, спираючись на початковий приріст депозитних грошей, можна обчислити приріст грошової пропозиції:

ΔГП = Δ ДГп х Мд (5.19).

У дійсності до складу грошової пропозиції входять як депозитні, так і готівкові гроші: ГП = ДГ+ ГГ (5.20).

Коефіцієнт готівки (Кг) – це відношення готівкових грошей до депозитних грошей: Кг = (5.21), звідки

ГГ = Кг х ДГ (5.22).

Грошова база (ГБ) – це сума готівкових грошей поза банківською системою та банківських резервів комерційних банків, що зберігаються в Центральному банку:

ГБ = ГГ + БР (5.23).

ГБ = Кг х ДГ+ ДГ х Рн = ДГ х (Кг + Рн) (5.24), де:

ГБ – грошова база;

Кг – коефіцієнт готівки;

ДГ – депозитні гроші;

Рн - норма банківських резервів;

ДГ – депозитні гроші.

ДГ = (5.25), де:

ДГ – депозитні гроші;

ГБ – грошова база;

Кг – коефіцієнт готівки;

Рн – норма банківських резервів.

На підставі цього можна модифікувати формулу готівкових грошей:

ГГ = Кг х ДГ = Кг х (5.26).

Розгорнута формула грошової пропозиції може бути виражена наступним чином: ГП = ГГ+ДГ = Кг х + = ГБ (5.27).

Формула грошової пропозиції приймає вигляд:

ГП = ГБ .

У цій формулі вираз - це грошовий мультиплікатор.

Мг = (5.28).

Грошовий мультиплікатор – коефіцієнт, який відображає, на скільки одиниць змінюється грошова маса (пропозиція грошей) при зміні грошової бази на одиницю. Коли вилучення грошей у вигляді готівки відсутні, тобто Кг = 0, то грошовий мультиплікатор дорівнює депозитному:

Мг = = = Мд (5.29).

ГП = ГБ х Мг (5.30) , де:

ГП – грошова пропозиція;

ГБ – грошова база;

Мг – грошовий мультиплікатор.

ГБ = (5.31).

ΔГБ = ΔГМп (5.32), де:

ΔГБ – приріст грошової бази;

ΔГМп – початковий приріст грошової маси.

ΔГП = ΔГМп х Мг (5.33), де:

ΔГП – збільшення грошової пропозиції;

ΔГМп – початковий приріст грошової маси;

Мг – грошовий мультиплікатор.