Короткострокова та довгострокова рівновага в умовах скорочення сукупної пропозиції

Початкова рівновага в економіці досягається в точці Т1, якій відповідають рівноважний ВВП1 на потенційному рівні та рівноважна ціна РЦ1, а також певний рівень заробітної плати в умовах природного рівня безробіття.

Якщо подвійна рівновага в економіці порушується зменшенням сукупної пропозиції, то в короткостроковому періоді обсяг виробництва зменшується (ВВП₂₎ порівняно з потенційним ВВП1, а ціни зростають до рівня РЦ_2. Така ситуація називається стагфляцією. За цих умов короткострокова рівновага переміститься в точку Т_2. Відновлення довгострокової рівноваги залежить від стійкості чинників, які викликали зменшення сукупної пропозиції. Якщо ці чинники є постійними, то довгострокова рівновага відновлюється за рахунок зменшення потенційного ВВП. Якщо ці чинники є тимчасовими, то відновлення довгострокової рівноваги відбудеться після самоусунення таких чинників. Держава може прискорити процес відновлення довгострокової рівноваги

за рахунок заходів, що стимулюють пропозицію або попит.

Головною в цьому напрямі може бути політика стимулювання сукупної пропозиції через такі технологічні зміни в економіці, які здатні швидко викликати підвищення ефективності ресурсів (матеріальних і трудових) і зменшити середні витрати. Певного результату держава може досягти зниженням рівня оподаткування підприємств (фірм), оскільки податки, в певному розумінні, також відносяться до витрат підприємств (фірм). Зазначені заходи мають прискорити переміщення кривої AS праворуч.

Проте цього може бути недостатньо, якщо стагфляція є глибокою. Припустимо, що під впливом політики стимулювання сукупної пропозиції рух кривої AS праворуч є недостатнім. За таких умов уряд має вдатися до політики стимулювання сукупного попиту, що дасть змогу збільшити обсяг виробництва (короткострокову сукупну пропозицію) на основі додаткового зростання рівня цін (прискорення інфляції) і зниженням реальної заробітної плати. Однак слід ураховувати, що це відбудеться на фоні прискорення виходу економіки з рецесії. Тому доцільність застосування політики стимулювання сукупного попиту за даних умов залежить від співвідношення між її позитивними та негативними економічними і соціальними наслідками.