Висновки та пропозиції

1. Порівнюючи ΔР_{ф гран} об’єкту з очікуваною величиною ΔР_{ф max}, визначають, чи стійкий об’єкт до дії УХ.

При ΔР_{ф max} ΔР_{ф гран} об’єкт нестійкий, а при ΔР_{ф max} < ΔР_{ф гран} об’єкт стійкий до дії УХ.

2. Визначають, які з елементів найбільш слабкі (з малими ΔР_{ф гран}).

3. Визначають, до якої величини доцільно підвищувати стійкість об’єкту.

Доцільно підвищувати стійкість об’єкту до очікуваного значення ΔР_{ф max}, якщо це не потребує великих економічних витрат. В іншому випадку достатньо буде підвищити стійкість найслабших елементів до рівня стійкості більшості елементів об’єкта.

5. На підставі висновків пропонують заходи щодо підвищення стійкості об’єкту. Такими заходами можуть бути заходи, що наведені у табл. 4.

Таблиця 4. Заходи щодо підвищення стійкості елементів об’єкту

З використанням вихідних даних розробляється графічний додаток 1 – «Розташування об’єкту в зоні руйнування»

Приклад.Провести оцінювання стійкості збирального цеху до дії ударної хвилі.

Вихідні дані:

– відстань від цеху до місця аварії (вибуху) R_о = 1 км. Цех розміщений щодо місця вибуху по азимуту β_о = 90º;

– тип вибухової речовини – пропан;

– маса вибухової речовини Q = 500 т;

– характеристики елементів цеху:

- будівля цеху: виробнича, одноповерхова з легким металевим каркасом;

– обладнання: верстати – середньої важкості;

– комунально-енергетичні мережі (КЕМ):

– трубопроводи – на естакадах;

– кабельні мережі – наземні.