Висновки. Жодні сприятливі внутрішні та зовнішні умови не можуть забезпечити сталість та успішну консолідацію демократичного режиму

Жодні сприятливі внутрішні та зовнішні умови не можуть забезпечити сталість та успішну консолідацію демократичного режиму. З плином часу та збільшенням емпіричного фактажу є очевидним, що без врахування фактору політичної культури, передбачити та спрогнозувати траєкторію розвитку демократії неможливо.

Участь громадян в політиці є критичною детермінантою утвердження сильної, стійкої демократії, в якій широко представлені інтереси громадськості, а посадовці підзвітні народу.

В своїй основі політична культура є зв'язаною з безліччю політичних стосунків та форм поведінки. То ж складно виділити всі фактори, що визначають підстави співвіднесення країни з тим чи іншим типом політичної культури. Очевидно, що європейські нації різняться за їх ставленням до політики, участі в політичному житті, оцінки ефективності функціонування різних демократичних інститутів тощо. При тім, проведений факторний аналіз у відповідності до історико-географічного принципу (зіставлення країн зі схожою політичною історією, часом формування демократичних інститутів та правил функціонування системи, подібних культурних традицій та спільних кордонів), дає можливість ідентифікувати країни Центральної Європи як суспільства із подібною політичною культурою.

Дані порівняльних досліджень дають можливість узагальнити, що в представлених країнах (Словаччина, Чехія, Угорщина, Польща) інтерес громадян до політики та політична компетентність в цілому є нижчими за середньоєвропейський рівень, участь громадян у всіх формах політичного життя, за винятком найпоширенішої електоральної участі, достатньо низька чи дуже низька, оцінка ефективності діяльності уряду у різних сферах, а також оцінка функціонування демократії та довіра до політичних інститутів середня чи низька у форматі загальноєвропейських показників.

При тім, навіть в межах наведеної групи Центрально-європейських країн, можна побачити окремі розбіжності в царині базових політичних цінностей та типів політичної поведінки в цілому схожих для регіону. Так, Польща є країною з найнижчими показниками майже по всім параметрам політичного життя. Словаччина серед групи є країною з найвищими показниками довіри до діяльності уряду та участю у неелекторальних формах політичного залучення. Найбільше незадоволених станом розвитку демократії у своїй країні виявилось в Угорщині. Чехія ж, навпаки, продемонструвала широке залучення громадян у політичне життя посередництвом виборів, як основної форми громадянської участі.

Утвердження політико-культурних орієнтацій населення країн Центральної Європи, без сумніву, є наслідком ефективності багатьох соціально-політичних та економічних процесів, що розгортаються на теренах регіону, впливу національних традицій, успішності боротьби суспільств із відлунням авторитарного минулого, утвердження інститутів громадянського суспільства. Все це дає підстави говорити про переважання змішаного типу політичної культури сучасних країн Центральної Європи, з репрезентацією як активістського, так і паройхіяльного типу мислення.