Тема. Числові функції, способи їх задання. Основні властивості функції. Обернена і складені функції
План
1. Числові функції.
2. Графік функції.
3. Основні властивості функції.
4. Способи задання функції.
5. Властивості та графіки основних видів функцій.
1. Поняття числової функції | |||||||||||
| Числовою функцією з областю визначення D називається залежність, при якій кожному числу х із множини D (області визначення) ставиться у відповідність єдине число у. Записують цю відповідність так: у = f(х). Позначення і терміни D(f) – область визначення Е (f) – область значень х – аргумент (незалежна змінна) у – функція (залежна змінна) f – функція f(х0) – значення функції f у точціх0 | ||||||||||
2. Графік функції | |||||||||||
Графіком функції f називається множина всіх точок координатної площини з координатами (х; f(х)), де перша координата х «пробігає» всю область визначення функції, а друга координата – це відповідне значення функції f у точці х. | |||||||||||
3. Основні властивості функції | |||||||||||
Область визначення функції f – це множина тих значень, яких може набувати аргумент х. Вона позначається D(f). | |||||||||||
Область значень функції f – це множина, яка складається з усіх чисел f(х), де х належить множині визначення. Її позначають Е (f). | |||||||||||
Монотонність функції | |||||||||||
Функція f(х) зростаюча: якщо х2 > x1, то f(х2) > f(х1) (при збільшенні аргументу відповідні точки графіка піднімаються) | |||||||||||
Функція f(х) спадаюча: якщо х2 > x1, то f(х2) < f(х1) (при збільшенні аргументу відповідні точки графіка опускаються) | |||||||||||
Парність і непарність функції | |||||||||||
Функція f(х) парна: f(- х) = f(х) для всіх х з області визначення. Графік парної функції симетричний відносно осі Оу | |||||||||||
Функція f(х) непарна: f(- х) = - f(х) для всіх х з області визначення. Графік непарної функції симетричний відносно початку координат - точки О | |||||||||||
4. Способи задання функції | |||||||||||
1) Аналітичний спосіб | Функція задається за допомогою математичної формули Наприклад, у = х2, у = 5х - 8 | ||||||||||
2) табличний спосіб | Функція задається за допомогою таблиці
Наприклад,
| ||||||||||
3) Описовий спосіб | Функція задається словесним описом | ||||||||||
4) Графічний спосіб | Функція задається за допомогою графіка | ||||||||||
5. Властивості та графіки основних видів функцій. | |||||||||||
1. Лінійна функція у = kx + b | |||||||||||
k > 0 | Властивості: 1. D(у) = 2. Е (у) = 3. Ні парна, ні непарна 4. Зростає: х | ||||||||||
k < 0 | Властивості: 1. D(у) = 2. Е (у) = 3. Ні парна, ні непарна 4. Спадає: х | ||||||||||
Властивості: 1. D(у) = 2. Е (у) = 3. Непарна 4. При k > 0 зростає: х ; при k < 0 спадає: х |
| Властивості: 1. D(у) = 2. Е (у) = b 3. Парна 4. Постійна | |||
2. Обернена пропорційність, функція | ||||
k > 0 | Властивості: 1. D(у) = 2. Е (у) = 3. Непарна 4. Спадає на кожному з проміжків: | |||
k < 0 | Властивості: 1. D(у) = 2. Е (у) = 3. Непарна 4. Зростає на кожному з проміжків: | |||
3. Функція у = ах2 ( ) | ||||
a > 0
| Властивості: 1. D(у) = 2. Е (у) = 3. Парна 4. Спадає на проміжку , зростає на проміжку | |||
a < 0
| Властивості: 1. D(у) = 2. Е (у) = 3. Парна 4. Зростає на проміжку , спадає на проміжку |
4. Квадратична функція у = ax2 + bx + c ( ) | ||||
a > 0
| Властивості: 1. D(у) = 2. Е (у) = 3. У загальному випадку - ні парна, ні непарна, при b = 0 функція у = ax2 + c парна 4. Спадає на проміжку , зростає на проміжку | |||
a < 0
| Властивості: 1. D(у) = 2. Е (у) = 3. У загальному випадку - ні парна, ні непарна, при b = 0 функція у = ax2 + c парна 4. Зростає на проміжку , спадає на проміжку |
Основні варіанти розміщення графіка функції у = ax2 + bx + c ( )
Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 2302;