Лекція 2. Структура та зміст вихідних даних до проектування. Розробка заявки та бланку ТЗ. Поняття габітусу. Анкетування споживачів.

Для всіх галузей виробництва, окрім швейної, технічне завдання (ТЗ) розробки є обов’язковим, бо на стадії ТЗ визначаються вимоги до виробу та проекту.

Технічне завдання (ГОСТ 2.117-71 ЕСКД) - це конструкторський документ і результат науково-дослідних робіт та допроектних досліджень, що встановлює усі найбільш важливі вимоги і вихідні дані майбутнього виробу. Технічне завдання встановлює основне призначення, технічні і техніко-економічні характеристики, показники якості; вимоги, які пропонуються до розробки виробів, виконанню необхідних стадій розробки конструкторської документації і її склад, а також спеціальні вимоги до виробу.

На цьому етапі обов'язково необхідно узгодити та затвердити вихідні умови співпраці.

Першим етапом є розробка форми „Заявка на розробку і постановку продукції” ГОСТ ЄСКД 15007-83 з метою встановлення вимог замовника до проектної розробки, до асортиментного виду одягу, матеріалу, призначення та встановлення можливих додаткових умов проектування.

Зміст Заявки:

1. Назва продукції.

2. Мета розробки проекту.

3. Джерела фінансування.

4. Обсяги та терміни виконання робіт.

5. Можливість залучення допоміжних проектних організацій та експериментальних полігонів,

6. Обсяги випуску продукції.

7. Додаткові вимоги до проектного рішення.

Етапи робіт на стадії ТЗ

1.1. Визначення типу споживачів.

1.2. Дослідження сфери споживання. Вивчення і прогнозування споживчого попиту.

1.3. Вивчення існуючих та перспективних виробів.

1.4. Аналіз напрямку моди та перспектив розвитку асортименту, сировини та фурнітури.

1.5. Визначення вимог до одягу.

1. 1. При проектуванні виробів необхідно мати додаткову інформацію про індивідуальні особливості споживачів швейних виробів. Відомо, що на сьогоднішній час у швейній промисловості користуються розмірною типологією населення і це є майже єдиною інформацією для проектування одягу.

Для проектування одягу немає сукупності ознак людини, необхідних та достатніх для прийняття обґрунтованих проектних рішень.

Професор Шершньова Л.П. у своїх наукових роботах доводить, що провідними ознаками людини повинні бути:

· тип геометрії фігури людини;

· антропоморфологічні співвідношення частин тіла;

· емоційно-психологічні ознаки;

· кольорова визначеність типу (образу).

Тому на етапі 1.1 необхідно визначити біосоціальну характеристику (габітус) споживача.

Біологічна характеристика людини – це сукупність її анатомічних, фізіологічних та антропоморфологічних ознак.

Соціальна характеристика – визначається бажанням, інтересами, рівнем культури, що формується під впливом навколишнього оточення, інформаційного потоку, рівня матеріального забезпечення тощо.

Габітус – це група людей об’єднаних спільними біологічними та соціальними ознаками, що визначає їх вимоги до одягу і смаки у виборі одягу.(Шершнева)

1.2. Наступне питання: який одяг необхідний для даного габітусу або типу споживача?

На цьому етапі визначаються умови використання виробу, цільове призначення та визначається асортиментний вид одягу, який відповідає вимогам певного типу споживача.

Для цього можуть бути використані 3 методи до проектних досліджень:

1. Анкетування,

2. Ранжування (інтерв’ювання),

3. Статистичний аналіз.

1.3. Наступним етапом дослідження є визначення проектної ситуації, що склалася на ринку для певного асортиментного виду одягу. Така інформація подається шляхом складання несистематизованого асортиментного ряду (НАР) моделей у який входять все різноманіття художніх та конструктивних рішень моделей, які є на „ринку”. НАР може бути замінено морфологічною матрицею окремих КДЕ.

Інформація НАР подається за єдиним методом оформлення у вигляді ескізів або технічних рисунків на пропорційному зображенні фігури.

1.4. Вивчення напрямку моди, нових розробок у технології виготовлення одягу, визначення перспектив розвитку матеріалів та оздоблювальних елементів для даної проектної розробки.

1.5. До кожного виробу в певний час пред’являються вимоги. Одяг є предметом особистого споживання та відноситься до культурно-етнографічних виробів. Крім того, одяг є об’єктом промислового виготовлення. Ці дві складові вимоги частіше за все конфліктують між собою. Тому проектувальник повинен чітко визначити, які вимоги до одягу він буде забезпечувати в проектній розробці і в чому полягають ці вимоги на сьогодні , тобто визначити кількісну або якісну характеристику цих вимог.

Робота на етапі 1.5 починається з визначення загальної номенклатури показників якості.

Номенклатура показників якості обумовлена ГОСТ 4.45-86 але ці показники більше спрямовані на остаточну перевірку якості виробів після їх виготовлення.

А для проектної діяльності сукупність таких показників відсутня. У ДСТУ вирішено, що для проектування швейних виробів це необов’язково.

Всі визначені показники подаються та узгоджуються у Бланку технічного завдання.

Документ «Технічне завдання на розробку и постановку продукції на виробництво» за ГОСТ 15001-73 встановлює найбільш важливі вимоги та вихідні дані до майбутнього виробу.