Лекція 3. Структура та технологія аналізу можливих варіантів конструктивного устрою одягу. Методи створення асортиментних рядів моделей-пропозицій та моделей-модифікацій

Метою стадії ПТ є обґрунтування можливих варіантів проектування вибраного асортименту виробів, розробка ескізів моделей, виявлення загального конструктивного рішення, відповідно вимогам ТЗ,

Етапи робіт на стадії ПТ:

2.1. Замальовка ескізів виробів заданого асортименту – складання НАР (25-30).

2.2. Формування САР моделей за вимогами ТЗ. Вибір моделей-аналогів (МА).

2.3. Аналіз МА за обраною методикою (8-10 мод).

2.4. Виконання порівняльної оцінки та вибір оптимальної конструктивної будови проектує мого виробу. Визначення БАР (МЕ).

2.5. Розробка на основі МЕ та аналіз моделей-пропозицій (МП). (3-5-6)

2.6. Визначення основної технічної пропозиції (ОТП).

2.7. Розробка ескізів моделей-модифікацій (ММ).

Якщо проектною задачею є розробка нових моделей, то відповідно, вихідними даними для виконання проектної задачі є ескізі моделей.

Вибір моделей НАР проводиться за наступними ознаками:

1. вид одягу

2. призначення одягу

3. сфера використання. Не більше 2-3 ознак.

Сформовані НАР систематизовані у певні угрупування САР. У відповідності з визначеним габітусом, напрямком моди та можливостями підприємства відбираються ті угрупування САР, які найбільш повно відповідають вище зазначеним умовам.

Відібрані угруповання позначаються як моделі аналоги - МА і є можливими варіантами вирішення проектної задачі. Кожна з МА відповідає вимогам ТЗ у більший чи менший мірі. Тому необхідно виконати аналіз цих можливих варіантів на відповідність вимогам ТЗ.

Системний аналіз передбачає визначення якісних показників системи моделей по системі показників. Тому краще виконувати аналіз в табличній формі.

Таблиця - Аналіз можливих варіантів вирішення проектної задачі.

В графі 1вписується показник відносно якого виконується аналіз відповідності аналогів цих показників.

При створенні НАР та систематизації САР деякі показники були вже враховані, тому в таблицю аналізу переносяться номери лише тих показників, які не були враховані при створенні НАР та САР.

Види аналізу:

Загальний – при цьому моделі оцінюють за рівнем задоволення вимог, що визначаються ТЗ. Внаслідок загального аналізу необхідно чітко визначити , які вимоги мають низькій показник відповідності, визначити фактори , які впливають на цій показник , визначитись з напрямком усунення цих недоліків.

Другим показником аналізу є вибірковий аналіз.Суть цього аналізу – визначення найкращих варіантів, які найбільш повно задовольняють сукупність вимог за якими виконувався аналіз.

Моделі, які отримали достатньо високі оцінки можуть бути визначені , як моделі еталонного (МЕ) ряду, або моделі БАР – базового асортиментного ряду.

Абсолютна величина сумарної оцінки МА використовується для встановлення рівня відповідальності МА цій сукупності вимог.

Рв =[ ∑МАn/∑ Qmax]*100

До БАР доцільно вводити моделі, які Рв ≥ 75%.

Далі виконується конструктивна проробка моделей БАР (МЕ) та розробляються ескізи моделей-пропозицій (МП), в яких усунені недоліки аналогів і які більше задовольняють вимогам ТЗ.

Розробка ескізів моделей-пропозицій може виконуватись із застосуванням 2- х напрямків:

1-й - у разі чітко визначеного БАР ескізи моделей-пропозицій можуть виконуватися шляхом усунення недоліків моделей БАР (заміна КДЕ на перспективні).

2- й – у разі відсутності БАР створюють матрицю тих елементів конструкції та КДЕ, за якими моделі-аналоги отримували високу оцінку. Елементи цієї матриці агрегатуються у нові композиційні поєднання, які і є новими пропозиціями.

Необхідно проаналізувати на відповідність ТЗ – тобто виконати системний аналіз МП за тією ж самою методикою, що і аналіз МА.

Аналіз МА та МП, тобто їх порівняння дає змогу довести перевагу моделей пропозицій над МА.

Аналіз МП дає змогу визначити найкращу модель-пропозицію, яка у подальшому має назву основна технічна пропозиція.