Лекція 17. Тема: Основи інженерної психології

Тема: Основи інженерної психології. Засоби відбиття інформації.

План

1. Загальні відомості.

Література:

1. 1. Фрумкин Г.Д. Расчет и конструирование радиоаппаратуры. – М.: Высшая школа, 1989 - . с. 398-400

Після вивчення теоретичного матеріалу за даною темою студенти повинні:

Знати основи інженерної психології;

Вміти застосовувати певні питання.

1. Загальні відомості.

В сучасній РЕА широко використовуються мікропроцесорні прилади, що дозволяє суттєво підвищити рівень автоматизації процесів керування апаратурою, а також об’єктів, на яких вона встановлена. Проте дуже часто повної автоматизації процесів управління досягти не вдається; у цьому випадку найбільш складні та відповідальні рішення по управлінню об’єктом покладають на оператора. Тому при конструювання РЕА повинні враховувати психофізичні та анатомічні особливості людини. Вивчанням цих питань займається наука, яка зветься інженерною психологією.

Процес управління об’єктом може бути представлений у вигляді сукупності наступних елементарних дій:

- сприйняття показників індикаторних приладів об’єкту що управляється;

- аналіз показників індикаторних приладів та прийняття рішень про необхідні дії (командах управління);

- вплив на органи управляння об’єктом;

реакція об’єкту на команди управління, робота по веденій програмі, зміна показників індикаторних пристроїв. Після цього цикл процесу управління об’єктом повторюється. В цьому представленні людина-оператор може розглядатися, як «машина», яка приймає інформацію, перероблює її та видає в іншій формі, у вигляді дій що управляються. Для того щоб людина-оператор міг виконувати цю функцію з мінімальною кількістю помилок, повинні виконуватись наступні умови:

а) конструкція індикаторних приладів, їх розташування, темп оновлення інформації в максимальній мірі повинні відповідати характеристикам тих органів почуття , при допомозі яких оператор сприймає інформацію;

б) конструкція робочого місця оператора, розташування і конструкція органів управління повинні відповідати анатомічним і психофізичним характеристикам оператора;

в) умови, в яких знаходиться оператор (температура навколишнього повітря, вологість, освітленість та ін.) мають бути комфортними.

Фізіологічні та анатомічні фактори, які визначають конструкцію приладів. Людина-оператор отримує інформацію від зовнішніх приладів з допомогою зору, слуху, дотику.

Зір. Найбільшу частину інформації, яка необхідна для процесу управління, оператор отримує за допомогою зорового аналізатора. Його «вхідним пристроєм» є око. Він містить у собі – своєрідну лінзу, яка, змінюючи свою форму, проектує зображення предмету на сітківку. Сітківка має палички та колбочки, які під дією світу збуджують зорові нерви, зв’язані з відповідними областями головного мозку.

Колбочки забезпечують високу гостроту зору (можливість розрізняти малі предмети) при денному освітленні, а також кольоровий зір.

Палички забезпечують сутінковий зір – можливість розрізнювати погано освітлені предмети. Острота сутінкового зору значно гірше, ніж денного. Око може пристосовуватися до зміни освітлення розглядаємого предмету в широких межах. Ця якісь називається адаптацією. Час, необхідний на адаптацію, залежить від того, як сильно змінюється освітлення розглядаємого предмету, та може досягати десятків секунд. Тому важливо не змінювати різко освітлення в приміщення, де знаходиться оператор.

Розрішаюча можливість ока складає 3-12 кутових хв. Це означає, що око може чітко розрізнювати два предмети, віддалених від нього, якщо довжина між ними така, що, кут, під яким видно цю відстань, не менш вказаної. Така розрішаюча можливість має місце тоді, коли час розглядання не менш 0, 5 сек.

Час наведення ока на задану точку складає 0,15 сек.

Оптимальна відстань від ока до шкали складає 300-500 мм.

При суттєвому збільшенні відстані вірогідність помилкового відліку різко підвищується. На рис. 15.24 приведена межа поля чорно-білого та кутового зору для лівого ока; для правого ока конфігурація зору симетрична.

Слух. Слуховий аналізатор включає до себе барабанну перепонку та систему слухових кісточок, збуджуючих кінчики нервових волокон.

Людина може сприймати звукові коливання, частота яких лежить в межах від 20 до 20000 Гц.

Чуттєвість звуку залежить від звукового тиску, який створюється джерелом звуку; звуковий тиск виражають в паскалях.

Поріг чутності при частотах 2-4 кГц складає 20 Па.

При підвищенні або зниженні частоти порогу чутності великий вплив оказує рівень шуму в приміщенні, наявність інших сигналів та ряд інших факторів. Для впевненого прийому звукового сигналу час його дії повинен бути не менш 0,5 сек.

Людина може розрізнювати напрямки приходу сигналів: без повороту голови можна розрізнювати 2 сигнали, якщо кут між напрямками на них перевищує 20^о, з поворотом голови – якщо кут не перевищує 4^о.

Д/з: Вивчити теоретичний матеріал