Механізми організації рухів і дій

У працях М. О. Бернштейна (1896–1966) вивчена проблема механізмів організації рухів і дій людини. Основна його книга – “Про побудову руху” (1947).

Остаточна мета руху може бути досягнута, якщо в нього будуть вноситься виправлення. А для цього центральна нервова система (ЦНС) повинна знати, яка реальна доля поточного руху. Іншими словами, у ЦНС повинні безупинно надходити аферентні сигнали, які містять інформацію про реальний перебіг руху та переробляються потім у сигнали корекції – це принцип сенсорних корекцій, тобто корекцій, внесених у моторні імпульси на підставі сенсорної інформації про перебіг руху.

На перебіг руху впливають такі додаткові фактори:

1) реактивні сили;

2) інерційні сили;

3) зовнішні сили;

4) вихідний стан м'язів.

Інформація про ці додаткові фактори одержала назву “сигнали зворотного зв'язку”.

З принципу сенсорних корекцій випливає схема рефлекторного кільця (рис. 1).

	Ефектор
			SW

Рис. 1. Схема рефлекторного кільця за М. О. Бернштейном

У програмі записані послідовні етапи складного руху. У кожен даний момент відпрацьовується якийсь її частковий етап або елемент, і відповідна часткова програма спускається в прилад, що задає.

З приладу, що задає, сигнали надходять на прилад звірення (SW від німець. Soll Wert - “те, що повинно бути”). На той же блок від рецепторів надходять сигнали зворотного зв'язку, що повідомляють про стан робочої точки (IW - Ist Wert - “те, що є”). У приладі звірення ці сигнали порівнюються і в разі їх розходження до програми вносяться корекції.