Переоцінка запасів

У бухгалтерському обліку запаси відображаються за найменшою із двох оцінок - первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. При цьому запаси відображаються за чистою вартістю реалізації в тому випадку, якщо на дату балансу їх ціна знизилася або вони були зіпсовані, застаріли, загалом, втратили первісно очікувану економічну вигоду (п. 24, 25 П(С)БО 9). Нагадаємо, чиста вартість реалізації визначається за кожною одиницею запасів шляхом вирахування з очікуваної ціни продажу витрат на завершення виробництва та збут.

Як відомо, існує два види переоцінок: уцінка та дооцінка, проте виробничі запаси можна лише уцінити (такий висновок напрошується з вище викладеної норми). Дооцінка можлива лише за раніше уціненими запасами та в розмірі, що не перевищує суми раніше проведеної уцінки (п. 28 П(С)БО 9). Тобто переоцінка запасів здійснюється таким чином.

Отримані запаси спочатку відображаються в обліку за первісною вартістю. Якщо надалі їх вартість з якихось причин знижується, вони уцінюются. При цьому в обліку відображаються запаси за чистою вартістю і сума уцінки (Дт 946 «Втрати від знецінення запасів» - Кт 20, тобто сума уцінки включається до інших операційних витрат). Якщо вартість раніше уцінених запасів знову підвищилася, тоді можна провести їх дооцінку на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більшу від суми попередньої уцінки. У цьому випадку в обліку відображаються запаси за новою чистою вартістю реалізації та сума дооцінки (Дт 20 - Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності», тобто сума дооцінки визнається іншим операційним доходом).

Порядок переоцінки запасів регулюється Положенням № 120. Згідно з його нормами при проведенні уцінки необхідно:

• призначити наказом керівника підприємства відповідну комісію для інвентаризації запасів, що підлягають уцінці;

• оформити Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей типової форми № инв-3, затвердженої Постановою № 241;

• за даними інвентаризаційного опису скласти Опис-акт уцінки товарів і продукції, що залежалися, та надлишкових товарно-матеріальних цінностей (додаток до Положення № 120) і зазначити в ньому нову та стару ціни уцінених. запасів.

Вищезазначені документи затверджуються кедрівником підприємства і є підставою для відображення результатів уцінки в обліку. Оскільки для оформлення операції з дооцінки окремого нормативного документа не передбачено, рекомендуємо скористатися описом-актом уцінки.

У податковому обліку результати переоцінки запасів не відображаються.

У наказі про облікову політику необхідно зафіксувати причину, з якої підприємство може переоцінювати запаси. її формулювання може бути таким: «Якщо на дату балансу ціна запасів знизилася або вони зіпсовані, застаріли, у цьому випадку проводиться переоцінка таких; запасів і в обліку вони відображаються за чистою : вартістю реалізації».