Особливості обліку виробничих запасів
Національним Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 246 від 2.11.99 р., визначаються методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси та її розкриття у фінансовій звітності.
За цим стандартом запаси – це активи, які:
Ø утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;
Ø перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;
Ø утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.
Їх структуру відображено на рис. 7.1.
У бухгалтерському обліку виокремлюють поняття «виробничі» запаси, що означають предмети праці, призначені для оброблення, перероблення або використання у промисловому виробництві чи для господарських потреб, а також засоби праці, які відповідно до чинних положень входять до складу оборотних засобів як малоцінні та швидкозношувані предмети.
Далі в тексті розглядатимуться саме ці складові запасів.
У прані рахунків для обліку матеріальних цінностей визначено рахунок 20 «Виробничі запаси», який має відповідні субрахунки (табл. 7.1).
Для великих і середніх підприємств із великою номенклатурою матеріальних цінностей для забезпечення якісного аналітичного обліку на основі діючої в Україні системи класифікації розробляється власний детальний класифікатор, який дає можливість розподілити МЦ за групами, підгрупами (за окремими видами, марками, шатенками, типорозмірами) та окремими номенклатурними номерами, номерами матеріалів. У ньому кожному найменуванню, типорозміру та ґатунку присвоюється умовне цифрове позначення – номенклатурний номер (код). Кількість знаків у коді повинна мінімальною, але достатньо для того, щоб охопити найважливіші ознаки всього переліку використовуваних матеріалів.
Рис. 7.1. Класифікація запасів у бухгалтерському обліку
Таблиця 7.1
СТРУКТУРА РАХУНКА 20 «ВИРОБНИЧІ ЗАПАСИ»
| Номер рахунка | Назва рахунка | Код субрахунка | Назва субрахунка |
| Виробничі запаси | |||
| Сировина й матеріали | |||
| Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби | |||
| Паливо | |||
| Тара й тарні матеріали | |||
| Будівельні матеріали | |||
| Матеріали, передані на переробку | |||
| Запасні частини | |||
| Матеріали сільськогосподарського призначення | |||
| Інші матеріали |
Рахунок 20 «Виробничі запаси» кореспондує таким чином (тут і далі кореспонденцію бухгалтерських рахунків узято із: Пархоменко В.М., Баранцев П.П. Переформування бухгалтерського обліку в Україні):
| Рахунок 20 «Виробничі запаси» | |
| за дебетом із кредитом рахунків | за кредитом із дебетом рахунків |
| 20 «Виробничі запаси» 23 «Виробництво» 24 «Брак у виробництві» 26 «Готова продукція» 27 «Продукція сільгосп. виробництва» 28 «Товари» 37 «Розрахунки з різними дебіторами» 41 «Пайовий капітал» 42 «Додатковий капітал» 46 «Неоплачений капітал» 48 «Цільове фінансування та цільові надходження» 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 64 «Розрахунки за податками й платежами» 68 «Розрахунки за іншими операціями» 71 «Інший операційний дохід» 73 «Інші фінансові доходи» 74 «Інші доходи» | 15 «Капітальні інвестиції» 20 «Виробничі запаси» 23 «Виробництво» 24 «Брак у виробництві» 28 «Товари» 37 «Розрахунки з різними дебіторами» 42 «Додатковий капітал» 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» 80 «Матеріальні витрати» 84 «Інші операційні витрати» 85 «Інші затрати» 91 «Загально виробничі витрати» 92 «Адміністративні витрати» 93 «Витрати на збут» 94 «Інші витрати операційної діяльності» 99 «Надзвичайні витрати» |
Малоцінні та швидкозношувані предмети обліковуються на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» і групуються за видами предметів. Кореспонденція цього рахунка така:
| Рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» | |
| за дебетом із кредитом рахунків | за кредитом із дебетом рахунків |
| 23 «Виробництво» 24 «Брак у виробництві» 26 «Готова продукція» 37 «Розрахунки з різними дебіторами» 41 «Пайовий капітал» 42 «Додатковий капітал» 46 «Неоплачений капітал» 48 «Цільове фінансування та цільові надходження» 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 64 «Розрахунки за податками й платежами» 68 «Розрахунки за іншими операціями» 71 «Інший операційний дохід» 73 «Інші фінансові доходи» 74 «Інші доходи» | 15 «Капітальні інвестиції» 23 «Виробництво» 37 «Розрахунки з різними дебіторами» 39 «Витрати майбутніх періодів» 42 «Додатковий капітал» 80 «Матеріальні витрати» 84 «Інші операційні витрати» 85 «Інші затрати» 91 «Загально виробничі витрати» 92 «Адміністративні витрати» 93 «Витрати на збут» 94 «Інші витрати операційної діяльності» 99 «Надзвичайні витрати» |
Основними задачами обліку виробничих запасів є:
Ø облік надходження матеріальних цінностей на склад;
Ø облік руху матеріальних цінностей на складі;
Ø облік нестач та надлишків матеріальних цінностей у місцях зберігання й експлуатації;
Ø облік руху малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП) в експлуатації;
Ø облік переоцінювання матеріальних цінностей;
Ø облік наявності та руху дорогоцінних металів і каменів у складі комплектуючих виробів, МШП за місцями зберігання та експлуатації;
Ø облік наявності та руху матеріалів, МШП;
Ø облік витрат матеріальних цінностей зі складу.
Ці задачі регламентують чинні в Україні нормативні документи: Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність»; План рахунків бухгалтерського обліку підприємств, організацій та установ; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс»; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати»; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал»; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і змін у фінансовій звітності»; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»; Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, матеріальних цінностей, грошових засобів і документів, розрахунків; Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку; типовий порядок визначення норм запасів товаро-матеріальних цінностей; інші нормативні документи.
Важливу роль в обліку виробничих запасів відіграють методи їх оцінювання. Залежно від обраної облікової політики на підприємстві використовуються такі методи, як FIFO, LIFO тощо.
Задачі з обліку виробничих запасів тісно взаємопов’язані з задачами інших ділянок обліку та управлінською інформаційною системою підприємства:
Ø позавиробничі витрати; надходження матеріальних цінностей за фактичною вартістю (облік фінансово-розрахункових операцій);
Ø відпуск матеріальних цінностей у порядку реалізації (облік готової продукції та її реалізації);
Ø прихід матеріальних цінностей за кореспондуючими рахунками; витрати матеріальних цінностей за кореспондуючими рахунками (облік та складання звітності);
Ø витрати матеріальних цінностей на виробництво (облік витрат на виробництво).
Дата добавления: 2015-07-24; просмотров: 1262;