Функціональна роль протеїногенних амінокислот

Аланін – використовується для синтезу каротиноїдів, каучука, жирів і вуглеводів.

Валін – бере участь у синтезі алкалоїдів, деяких циклічних пептидів, пантотенової кислоти, пеніциліну.

Лейцин, ізолейцин – є джерелами сивушних масел при бродінні.

Пролін – міститься у великій кількості у білках-проламінах насіння злаків, у колагені, еластині й білках емалі зубів; входить до складу ряду антибіотиків – циклічних пептидів (граміцидини, актиноміцин D).

Фенілаланін – бере участь у біосинтезі флавоноїдів, алкалоїдів.

Триптофан – слугує для синтезу індолілалкіламінів (серотонін), нікотинової кислоти.

Метіонін – основний донор метильних груп (у вигляді S-аденозилметіоніну) при біосинтезі біологічно активних сполук (холіну, нуклеотидів та ін.); із нього утворюється цистеїн; є ліпотропним фактором, необхідним для підтримання функції печінки та обміну ліпідів; високий вміст метіоніну відмічений у твердому сирі.

Гліцин – єдина оптично неактивна амінокислота; значно поширена, особливо багато гліцину міститься у желатині; є попередником у синтезі пуринів, гемоподібних структур і колагену; входить до складу трипептиду глутатіону; використовується для побудови клітинних стінок бактерій; є гальмівним медіатором центральної нервової системи.

Серин – входить до складу фосфоліпідів (фосфатидилсерин), поліпептидів брадикініну й калідину; бере участь у побудові активного центру серинових протеїназ, синтезі аміноспирту сфінгозину; у казеїні молока або вітеліні яєчного жовтка міститься у вигляді серинфосфорної кислоти.

Треонін – бере участь у синтезі вітаміну В₁₂, антибіотика актиноміцину D.

Тирозин – є вихідною речовиною для синтезу гормонів (тироксин, адреналін), алкалоїдів (морфін, кодеїн, папаверин), меланіну.

Цистеїн – входить до складу глутатіону, а у вигляді аміну – до складу коферменту А. Ця амінокислота завдяки активній SH-групі легко вступає в окисно-відновні реакції, захищаючи клітину від дії окисників, бере участь в утворенні дисульфідних містків, що стабілізують структуру білків; входить до складу активного центру цистеїнових ферментів.

Аспарагінова кислота, аспарагін. У великій кількості аспарагінова кислота міститься у рослинних білках; бере участь у реакціях трансамінування і синтезі сечовини, креатину, циклічних пептидів; при декарбоксилюванні утворюються α- або β-аланін, необхідний для синтезу м’язових дипептидів карнозину, анзерину й коферменту А; амід аспарагінової кислоти – аспарагін накопичується при проростанні насіння бобових рослин у темряві або при надлишку аміаку; у вищих тварин аспарагінова кислота й аспарагін беруть участь у синтезі пуринових і піримідинових основ, нікотинової кислоти.

Глутамінова кислота, глутамін. Глутамінова кислота входить до складу фолієвої кислоти та глутатіону; бере участь у реакціях трансамінування, непрямого дезамінування; при декарбоксилюванні глутамінової кислоти утворюється γ-аміномасляна кислота (ГАМК) – гальмівний медіатор центральної нервової системи; є попередником у синтезі порфіринів; глутамат натрію є смаковою приправою. Глутамін є вихідною сполукою у синтезі пуринових і піримідинових основ, нікотинової кислоти.

Лізин – високий вміст у протамінах і гістонах; є вихідним продуктом для синтезу алкалоїдів (анабазин, нікотин), своєю ε-аміногрупою лізин бере участь в утворенні комплексу між білковою частиною ферменту і коферментом (біотин-залежні ферменти карбоксилази).

Аргінін – високий вміст у протамінах і гістонах; бере участь у синтезі креатину; утворення аргініну є частиною метаболічного шляху знешкодження аміаку (синтез сечовини).

Гістидин – міститься у великій кількості у глобіні – білковому компоненті гемоглобіну; при декарбоксилюванні гістидину утворюється гістамін, що регулює проникність тканин і виявляє свою дію при алергії; входить до складу активних центрів деяких протеолітичних ферментів.