Порядок ведення засідання.

Суд розглядає справи, як правило, у відкритому судовому засіданні в усній формі, при незмінному складі та при забезпе­ченні гласності. Закрите судове засідання можливе лише в тих випадках, коли необхідна охорона комерційної таємниці.

Стаття 74 ГПК покладає на суддю обов'язок визначення порядку ведення судового засідання.

Якщо розгляд справи здійснюється суддею одноособово, суддя самостійно визначає порядок ведення судового засідання. У випадку колегіального розгляду справи в суді першої інстанції судом у складі трьох суддів порядок ведення судового засідання визначає головуючий у судовому засіданні.

Під порядком ведення судового засідання слід розуміти певну послідовність процедури розгляду справи, вирішення судом процесуальних питань, учинення процесуальних дій, дослідження доказів.

Зазвичай у судовому засіданні встановлюється такий порядок ведення засідання.

Суддя чи головуючий у колегії суддів:

1) відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься;

2) перевіряє явку в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, встановлює їхні особи й повноваження, з'ясовує, чи повідомлені належним чином особи, які не з'явились у судове засідання, та які є відомості про причини їх неявки;

3) оголошує склад суду, а також прізвища судового експерта, перекладача (якщо вони присутні в судовому засіданні) і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їхнє право заявляти відводи;

4) роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальні права та обов'язки;

5) попереджає перекладача про відповідальність за завідомо неправильний переклад та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, судового експерта - за дачу завідомо неправильного висновку або відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків;

6) встановлює порядок з'ясування обставин у справі та визначає порядок дослідження доказів;

8) заслуховує пояснення учасників судового процесу;

9) досліджує зібрані у справі письмові та речові докази;

10) за результатами розгляду справи оголошує рішення чи ухвалу (якщо розгляд справи завершується без винесення рішення).

Починаючи розгляд справи в судовому засіданні, суддя зобов'язаний оголосити склад суду, що розглядає справу, а також роз'яснити учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки.

Роз'яснюючи учасникам судового процесу їхні права та обов'язки, суддя має роз'яснити їм право відводу відповідно до ст. 20 ГПК і з'ясувати, чи не мають вони заяв про відвід судді (суддів). Якщо такі заяви подано, суд відкладає розгляд справи для розгляду поданої заяви про відвід.

Якщо заяв про відвід судді не подано, суд роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК, якою встановлено, що:

а) сторони користуються рівними процесуальними правами;

б) сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом;

в) сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи;

г) позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог;

д) відповідач має право визнати позов повністю або частково;

е) господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Якщо у справі беруть участь треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, їм слід роз'яснити, що відповідно до ст. 26 ГПК треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються всіма правами і несуть усі обов'язки позивача.

Якщо у справі беруть участь треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, їм слід роз'яснити, що відповідно до ст. 27 ГПК треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Прокурору слід роз'яснити його права, передбачені ст. 29 ГПК.

Суддя зобов'язаний сприяти учасникам судового процесу в здійсненні належних їм прав.

Порядок заслуховування пояснень учасників судового процесу: спершу заслуховуються пояснення представників позивача і відповідача, потім - пояснення інших учасників судового процесу: третіх осіб, прокурора, посадових осіб та інших працівників підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, яких викликано для дачі пояснень у порядку ст. 30 ГПК, судового експерта.