КОНТРОЛЬ ЗМІН ВНАСЛІДОК ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Мета будь-якої програми тренування проста — поліпшення спортивних результатів. Адаптаційні реакції м'язової системи відбуваються не одразу і підвищення ефективності енергетичних систем досягається в результаті кількох місяців тренувальних занять. Аби бути впевненим, що дана програма підготовки є ефективною, необхідно стежити за результатами спортсмена протягом усього періоду занять. Ми розглянемо, як на основі визначення деяких фізіологічних змін можна спостерігати за прогресом спортсмена.

На думку деяких учених, контроль адаптаційних реакцій серцево-судинної, дихальної та м'язової систем найкраще здійснювати, визначаючи рівень аеробних можливостей спортсмена, тобто МСК. Однак для цього необхідні спеціальні прилади, котрі можна знайти лише у фізіологічній лабораторії.

Тому більшість тренерів і спортсменів позбавлені можливості використовувати даний метод. Окрім того, він не дозволяє визначити адаптаційні реакції м'язової системи внаслідок тренування анаеробної та аеробної спрямованості.

Нещодавно було запропоновано вимірювати вміст лактату крові під час тренувального заняття, що дозволяє оцінити тренувальне навантаження, а також ступінь адаптаційних реакцій м'язів. При збільшенні фізичного навантаження концентрація лактату різко підвищується. Цю зміну можна використати для оцінки інтенсивності тренувального процесу (тренувального стимулу).

Як видно з рис. 6.9, тренування, спрямоване на розвиток витривалості, підвищує лактатний поріг (момент початку акумуляції лактату). Іспитовані з високим рівнем витривалості можуть виконувати роботу при вищому МСК, перш ніж відбудеться накопичення лактату. На думку більшості фахівців, цей процес досить добре відображає рівень м'язової діяльності, що потребує прояву витривалості, а також дозволяє точніше, ніж МСК, визначити зміни, зумовлені тренуванням.

Визначення вмісту лактату крові використовують, у різних видах спорту, у тому числі бігу та плаванні. Спортсмени виконують серію стандартних навантажень з фіксованою швидкістю та різною інтенсивністю. Інтервали відпочинку становлять 30-60 хв. Після кожного циклу навантаження беруть кров з пальця або вени для визначення концентрації лактату. Отримані значення наносять на графік, співставляючи зі швидкістю плавання або бігу іспитованого.

Хоча такі тести дають змогу досить ефективно контролювати інтенсивність тренувальних навантажень та адаптаційні реакції, їх проведення забирає дуже багато часу. Необхідність брати кров після кожного циклу навантаження та вимірювати рівні лактату не справджує значущість такого тесту. Це привело до появи простішого методу контролю, котрий полягає у вимірюванні концентрації лактату крові після виконання одноразового стандартного фізичного навантаження з фіксованою швидкістю. Нахил кривої концентрації лактату крові — швидкості плавання залишається відносно однаковим у процесі тренувального заняття. Отже, ми можемо оцінити вплив тренування на м'язовий метаболізм при виконанні плавцем однієї спроби з заданою швидкістю. Наприклад, для вивчення адаптаційних реакцій під час змагального сезону застосовують запливи на 200 м із заданою швидкістю. Плавець виконує заплив з однаковою швидкістю протягом усього сезону.

Результати дослідження, у котрому застосовувався цей метод, наведено на рис. 6.10. Накопичення лактату у крові після виконання таких стандартних запливів протягом усього 7-місячного періоду тренувальних занять. Це свідчить про те, що у плавців або підвищилися аеробні можливості, або організм став меншою мірою використовувати енергію, утворювану за допомогою гліколітичних систем, або і те і друге.

Спроби використання інших методів контролю ефективності тренувальних програм виявилися невдалими через великі витрати часу та коштів на їх проведення. Слід також відмітити, що метод разового вимірювання концентрації лактату у крові також потребує досить дорогих приладів та спеціально підготовленого персоналу. Окрім того, цілий ряд протиріч пов'язаний з використанням та інтерпретацією результатів цього методу. Чи слід на основі отриманих результатів вимірювати інтенсивність процесу тренування? Які фізіологічні адаптаційні реакції лежать в основі змін лактатного порогу? Ці та багато інших питань, що мають велике значення для якісного використання та інтерпретації результатів тестів для контролю адаптаційних реакцій м'язової системи на тренування, ще чекають відповіді.

Концентрація лактату крові після плавання або бігу із заданою швидкістю дозволяє спостерігати за фізіологічними змінами, зумовленими фізичними навантаженнями. З підвищенням рівня тренованості концентрація лактату при виконанні однакового обсягу роботи знижується