Органи-мішені та основні функції
Ендокринна залоза | Гормон | Орган-мішень | Основні функції |
Гіпофіз передня частка | Гормон росту | Усі клітини тіла | Забезпечує ріст та розвиток усіх тканин тіла у період статевого дозрівання; підвищує інтенсивність білкового синтезу; збільшує мобілізацію жирів та використовує їх у якості джерела енергії; знижує інтенсивність утилізації вуглеводів |
Тиротропін, або тиреостимулюючий гормон | Щитовидна залоза | Регулює кількість продукованих та виділених щитовидною залозою тироксину та трийодотироніну | |
Адренокортикотропін | Кіркова речовина надниркової залози | Регулює секрецію гормонів з кіркової речовини надниркової залози | |
Пролактин | Молочні залози | Стимулює розвиток молочних залоз та секрецію молока | |
Фолікулостимулюючий гормон (ФСГ) | Яєчники, яєчка | Стимулює ріст фолікулів у яєчниках та забезпечує секрецію естрогену з яєчників, а також утворення сперми у яєчках | |
Лютеїнізуючий гормон (ЛГ) | Яєчники, яєчка | Забезпечує секрецію естрогену та прогестерону, викликає розрив фолікулів, що забезпечує виділення яйцеклітини; стимулює секрецію тестостерону з яєчок | |
задня частка (від гіпоталамуса) | Антидіуретичний гормон (АДГ, або вазопресин) | Нирки | Сприяє регулюванню виділення води нирками; підвищує тиск крові внаслідок звуження судин |
Окситоцин | Матка, молочні залози | Стимулює скорочення м’язів матки, секрецію молока | |
Щитовидна залоза | Тироксин та трийодтиронін | Усі клітини тіла | Підвищує інтенсивність клітинного метаболізму, а також частоту та скоротливу здатність серця |
Кальцитонін | Кістки | Регулює концентрацію іонів кальцію у позаклітинній рідині, впливаючи на кістки, нирки та кишечник | |
Паращитовидна залоза | Паратгормон, або паратиреоїдний гормон | Кістки, нирки, кишечник | Регулює концентрацію іонів кальцію у позаклітинній рідині, впливаючи на кістки, нирки та кишечник |
Надниркова залоза мозкова речовина | Адреналін | Більшість клітин тіла | Мобілізує глікоген; підсилює кровоток у скелетному м’язі; підвищує ЧСС, скоротливу здатність серця та споживання кисню |
Норадреналін | Те саме | Звужує артеріоли та венули, тим самим підвищуючи тиск крові | |
кіркова речовина | Мінералокортикоїди (альдостерон) | Нирки | Збільшує затримку натрію та виділення калію через нирки |
Глюкокортикоїди (кортизол) | Більшість клітин тіла | Регулює метаболізм вуглеводів, жирів та білків; протизапальна дія | |
Андрогени та естрогени | Яєчники, молочні залози, яєчка | Розвиток статевих ознак | |
Підшлункова залоза | Інсулін | Усі клітини тіла | Регулює рівень глюкози крові, звужуючи вміст глюкози; підвищує утилізацію глюкози та синтез білків |
Глюкагон | Те саме | Підвищує концентрацію глюкози у крові, стимулює розщеплення білків та жирів | |
Соматостатин | Острівці Лангерганса та шлунково-кишковий тракт | Знижує секрецію інсуліну та глікогену | |
Статеві залози яєчка | Тестостерон | Статеві органи, м’язи | Забезпечує розвиток статевих ознак чоловіків (яєчок, мошонки, статевого члена); змінення голосу, появу волосся на обличчі; розвиток м'язів |
яєчники | Естроген | Статеві органи, жирова тканина | Розвиток жіночих статевих ознак та органів; підвищене накопичення жиру; сприяє регуляції менструального циклу |
Нирки | Ренін | Кіркова речовина надниркової залози | Сприяє регуляції тиску крові |
Еритропоетин | Кістковий мозок | Утворення еритроцитів |
Примітка. Наведено основні залози внутрішньої секреції та гормони, що мають певне значення для м'язової та спортивної діяльності.
ГІПОФІЗ
Гіпофіз — це залоза, котра розташована коло основи головного мозку. Певний час вважали, що в ендокринному «оркестрі» він виконує ніби-то роль диригента, виділяючи велику кількість гормонів, котрі впливають на численні органи та інші залози. Однак секреторна дія гіпофіза контролюється або нервовими механізмами, або іншими гормонами, що виділяються гіпоталамусом. Тому гіпофіз більш правильно розглядати як проміжну ланку між регулюючими центрами центральної нервової системи та периферичними ендокринними залозами.
Гіпофіз складається з часток — передньої, проміжної та задньої (рис. 5.4). Проміжна частка у людини дуже невелика; вважають, що вона на відміну від двох інших не відіграє суттєвої ролі.
Задня частка гіпофіза являє собою відросток або виріст нервової тканини гіпоталамуса. Саме тому її часто називають нейрогіпофізом. Вона виділяє два гормони — антидіуретичний гормон (АДГ, або вазопресин) та окситоцин. По суті, їх продукує гіпоталамус. Вони переміщуються униз по нервовій тканині і містяться у пухирцях нервових закінчень задньої частки гіпофіза. У відповідь на нервові імпульси, що надходять з гіпоталамуса, ці гормони попадають у кров.
З цих двох гормонівтільки АДГ відіграє важливу роль у процесі м'язової діяльності. Він, зокрема, забезпечує збереження води в організмі, підвищуючи її проникнення до канальців нирок, внаслідок чого у сечу надходить менше води.
Про вплив фізичних навантажень на секрецію задньої частки гіпофіза відомостей мало. Відомо, наприклад, що введення у кров концентрованого електролітного розчину викликає значне виділення АДГ з гіпофіза. Ця здатність АДГ зберігати воду в організмі суттєво знижує ризик зневоднення за умов значного потовиділення під час виконання великих фізичних навантажень.
На рис. 5.5 показано цей механізм у дії. Внаслідок м'язової діяльності та потовиділення у плазмі крові підвищується концентрація електролітів — процес, що називається гемоконцентрацією. В результаті збільшується осмотичний тиск плазми. Це є основним фізіологічним стимулом для виділення АДГ. Підвищення осмотичного тиску відчувають осморецептори, розташовані у гіпоталамусі. Він надсилає нервові імпульси до задньої частки гіпофіза, стимулюючи виділення АДГ, котрий надходить у кров, переміщується у нирки та забезпечує затримку води з тим, щоб довести концентрацію електролітів у плазмі до нормального рівня.
Передня частка гіпофіза, або аденогіпофіз, виділяє шість гормонів у відповідь на виділення гіпоталамусом стимулюючих або гальмівних гормонів.
Зв'язок між гіпоталамусом та передньою часткою гіпофіза здійснює спеціальна система кровообігу, котра транспортує ці гормони з гіпоталамуса у передню частку гіпофіза. Головні функції кожного з гормонів передньої частки гіпофіза разом з їх стимулюючими та гальмівними впливами наведено у табл. 5.2. Фізичне навантаження стає значним стимулом для гіпоталамуса, оскільки підвищує інтенсивність виділення усіх гормонів передньою часткою гіпофіза.
Таблиця 5.2
Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 3146;