Проектування систем управління матеріально-технічним потенціалом підприємства

З огляду на взаємозв'язки функцій управління використання матеріально-технічним потенціалом підприємства та його цільову спрямованість передбачається використання організаційно-управлінських механізмів координації логістичних систем. Організаційний механізм пов'язаний з досягненням необхідного рівня інтеграції через організаційні перетворення в структурі управління підприємством. Це може бути об'єднання, в одному відділі якого вирішуються завдання координації дії безлічі функціональних служб. Така структура у випадках, коли вона може бути використана, є доцільною тією мірою, якою вона слугує цілям координації пов'язаних між собою видів діяльності. Організаційна будова підприємства залежить від характеру вироблюваної ним продукції, кількості її споживачів, матеріаломісткості і розміру підприємства.

Управлінський механізм пов'язаний з впровадженням спеціально розроблених управлінських процедур побудованих на логістичному підході, основою якого є планування, забезпечення виробництва, збуту, зберігання і транспортування як єдиного-матеріального потоку.

Об’єктом застосування логістичного підходу може бути будь-яка діяльність, де сукупність процесів або подій, а також їх проміжних результатів має альтернативну послідовність у просторі і в часі. Логістика охоплює діяльність підприємства як на рівні окремих процесів, так і на рівні координації всіх структур, займається напрямом, упорядкуванням і розподілом продукції від виробника до кінцевого споживача, враховуючи рентабельність, результативність, продуктивність, ефективність системи в цілому.

Логістичні технології управління матеріально-технічним потенціалом підприємства, вживані західними виробниками направлені в основному на мінімізацію матеріальних запасів. Прикладами таких систем є наступні методи:

МРП (Materials Requirements Planing) – планування потреби в матеріалах – система планування виробничих ресурсів.

«Канбан» – метод, що забезпечує оперативне регулювання кількості виробленої продукції на кожній стадії потокового виробництва.

«Джаст ін тайм» (Just-in-time) – «точно вчасно» – загальний організаційний підхід, за допомогою якого, в результаті попиту, що враховує деталі, точного управління, значно скорочуються запаси і тим самим тривалість виробничого циклу.

ОПТ – (Optimized Production Technologies) оптимізовані виробничі технології.

ДРП (Distribution Requirements Planing) – система управління і планування розподілу продукції;

-Інтегрований логістичний підхід.

Останнім часом все більша кількість українських компаній застосовує системний підхід до нарощення потенціалу підприємства і приділяє пильну увагу побудові інтегрованого логістичного ланцюжка. Аналітики пов’язують це із становленням структури багатьох товарних ринків, посиленням конкуренції і супутнім зниженням норми рентабельності. Впровадження інтегрованої системи логістики в сучасних умовах є важливим чинником нарощення матеріально-технічного потенціалу підприємства і дає відчутний економічний ефект.

Впровадження в ділову практику концепції маркетингу, орієнтованого на споживача, припускає перетворення логістики на ключову сферу компетенції компанії і стратегічний ресурс розвитку. Компетентність у логістиці є нематеріальним інструментом залучення споживачів, забезпечуючий цінову премію за точне дотримання умов часу і місця.

Інтегрований логістичний підхід, що використовує «ланцюжок цінностей», орієнтовано на всіх учасників (рис. 6.1 та рис. 6.2). Ланцюжки цінностей (логістичні ланцюжки) містять п’ять областей ефективності:

- зв’язок з постачальниками;

- зв’язок із споживачами;

- технологічні процеси всередині одного підрозділу;

- логістичні процеси між підрозділами середині підприємства;

- логістичні зв’язки між підприємствами в логістичному ланцюжку.

Рис. 6.1. Інтегрована логістика

А – фінансовий потік, обслуговуючий постачання (постачальників)

В - поставка комплектуючих, матеріалів

С - просування товарного потоку

D - виручка від реалізації продукції і послуг

Маршрутна карта рішення відображає ряд бізнес-процесів, характерних для конкретної галузі (інформація про процеси і функції, які нині підтримуються фірмою SAP або її партнерами, можна отримати в представництвах SAP). Ланцюг поставок є інтегрованою структурою, в рамках якої організація об'єднує зусилля зі своїми постачальниками, щоб ефективно довести продукцію до своїх споживачів.

Суть аналізу ланцюжків поставок зводиться до таких положень:

— вартість товару формується впродовж усього ланцюжка поставок, позначаючись критичним чином тільки на останній стадії — стадії продажу кінцевому споживачу;

— на вартості товару на пункті конкретного продажу критичним чином позначається загальна ефективність операцій по всьому ланцюжку поставок;

— найбільш керованими, з погляду вартості, є початкові стадії виробництва товару, а найчутливішими — останні стадії продажів.

Рис. 6.2. Управління логістичними ланцюжками (модель компанії SAP, розробника корпоративної інформаційної системи R/3)

Управління ланцюжком поставок, перш за все, дозволяє синхронізувати операції, зв'язуючи різнорідні бізнес-одиниці в струнку керовану систему, направлену на ефективне задоволення вимог кінцевого споживача. Всередині ланцюжка поставок особлива увага приділяється скороченню тих видів діяльності, робіт, операцій, процедур, які не служать створенню доданої вартості. Всі витрати в області логістики, які не служать створенню доданої вартості, необхідно звести до мінімуму в зв’язку з тим, щоб скоротити витрати в цілому.

Проте інтегрована логістика зовсім не припускає, що всі допоміжні функції компанія повинна виконувати самостійно. Достатньо часто застосовується модель логістичного аутсорсингу, при якому транспортуванням займаються спеціалізовані компанії. При цьому компанія- замовник визначає критерії оптимізації ланцюжка поставок, а задача зовнішнього провайдера полягає в їх задоволенні.

Впровадження системи логістики, як правило, припускає використовування сучасних корпоративних інформаційних систем, що одержали назву SCM (Supply Chain Management - "системи управління ланцюжками поставок"). SCM забезпечує значно повніше задоволення попиту на продукцію компанії, а також дають можливість істотно знизити витрати на логістику і закупівлі. В загальній вартості товару такі витрати (залежно від галузі) звичайно знаходяться в межах 10-15%. Сучасні системи постачання, управління складами і логістикою дозволяють у ряді випадків знизити їх до 1-2%.

Ефективність інтегрованої системи логістики може бути оцінена, виходячи з цілей її створення. Як показує досвід роботи українських компаній, її побудова дозволяє знизити загальну суму відповідних витрат на 15-20 %. За звітними даними Європейської логістичної асоціації за 1999 рік, застосування логістичних розробок дозволяє: скоротити час виробництва товарів на 25%, знизити собівартість виробництва продукції до 30%, скоротити об'єми матеріально-технічних запасів від 30 до 70%.