Характеристика основних флористичних царств 2 страница

Велика кількість деревних сумчастих тварин та незвичайна яскравість за­барвлення птахів є характерною рисою фауни Папуаської підобласті. Однак немає сумчастого крота, вомбата, великих кенгуру, качконоса.

Ссавці

Ряд Однопрохідні

Родина Єхидни

- єхидна

- проєхидна

Ряд сумчасті

Родина кенгуру - лісистий характер місцевості робить неможливим існу­вання великих видів кенгуру, характерних для відкритих місцевостей

Рід Деревні кенгуру (слід би назвати деревні валабі) - добре пере­суваються по землі і лазять по деревах.

Рід Газельні кенгуру - ендеміки, подібні до валабі, зайцеподібні види, що трима­ються чагарникових заростей.

Родина Лазячі сумчасті

Рід Кускуси. Населяли всі Молукські острови. Нічні тварини, травоїдні. Сумка відкривається вперед, глибока. Ласкаві, легко при­ручаються. Хутро м’яке, густе, бурувате, вуха дуже малі, а очі дуже великі, рожеві. Кінець хвоста - до 15 см - голий, шороховатий, скручений у спіраль.

Ряд Гризуни (З ендемічні роди)

Ряд Парнокопитні

Родина Свині

- бабірусаа – ендемік о.Сулавесі, живе в лісах, напевне, це здичавіла свійська свиня.

Родина Порожнисторогі

Підродина Бички

- аноа чи карликовий буйвіл - ендемік о.Сулавесі. Живе в заболочених лісах. Місцеві жителі на них полюють заради шкіри, з якої виготовляють одяг для ритуальних обрядів. На межі зникнення, погано пере­носить сільськогосподарські перетворення ландшафтів.

Ряд Примати

Надродина Собакоголові

Родина Мартишки

- сулавеський чорний павіан -ендемік.

Птахи

Ряд Горобині

Родина Райські птахи - до 60 видів (Н.Гвінея, північ Австралії, Молукські острови)

- звичайна парадизка - смарагдово-зелена, з пишними золотистим хвостом, раніше багато завозили в Європу для примх дамської моди

- лускатий райський птах - у самця на голові 2 довгі нитки з ниточками бла­китного кольору

- лофорина - голова металічно-зелена, на потилиці віялоподібне блискуче фіолетово-чорне пір’я

- семіоптера - на голові корона.

Родина Альтанкові птахи

Родина Медосиси - важливе значення як запилювачі евкаліптів, на кінці язика бахрама

Ряд Папуги

- чорні какаду - гострохвості роринет - запилюють евкаліпти, щіточка на кінці язика

- білі какаду

- дятлові папуги - живуть на верхівках фігових дерев, на стовбурі спирають­ся хвостом як дятли. Чорні какаду – великі, з ворона, дуже сильний дзьоб, їдять кісточки плодів, м’якоть відкидають.

Ряд Голубині - досягають небувалої різноманітності, краси і розмірів

- вінценосні голуби - з курку

Ряд Ракшеподібні

- ракетохвостий рибалочка - синьоводка

Ряд Курячі

- кущові індики

Ряд Зозулеподібні

- зозуля кущова- яйця підкидає мухоловкам

Ряд Казуароподібні - до 30 видів (Н.Гвінея, Молукські острови)

- мурук - з приплюснутими шоломом

Рептилії - суміш австралійських та індійських

- новогвінейська черепаха - ендемік.

- численні гекони та сцинки

- комодський варан – ендемік о.Камодо, завдовшки 3,5 м

Амфібії - всі безхвості. На Соломонових островах 12 видів, є ендеміки

Комахи - відзначаються винятковою красою, особливо метелики видів Papіlіo, Ornіthoptera (до 20 см. в розмасі крил) - найкращі в світі.

З жуків - вусач - передні ноги в 2,5 раза перевищують довжину тіла

4. Новозеландська підобласть.

Новозеландська підобласть охоплює острови Н.Зеландії, острови Чатем, Баунті, Окленд, Кемпбел та Антиподи. Відокремившись від материка ще наприкінці мезозою, Н.Зеландія зберегла до наших часів своєрідність фауни острівного типу. Своїми фізичними умовами Н.Зеландія пряма протилежність Австралії. Вона дуже гориста, причому гори її мають альпійський характер і дуже багаті на льодовики, озера, гарячі дже­рела. Клімат Н.Зеландії океанічний, вологий, на півночі - помірно теплий, на півдні - холодніший. Середня температура + 12 - +13°С, причому температура най­холоднішого місяця не падає нижче + 5°С.

Для флори цієї підобласті характерні широколистяні, хвойні дерева - подокарпус і агатіс, у горах росте південний бук. Гірські схили та рівнини більшої частини Північного острова вкриті густими лісами, серед яких значне місце займають деревоподібні папороті.

Характерні особливості фауни Новозеландської підобласті:

1. Цілком відсутні місцеві ссавці і змії, крім ендемічного виду летючих мишей.

2. Багато птахів, що економічно заміщають ссавців, представлені неліта­ючими формами.

3. Рептилій представлені ендемічним видом гатерія.

4. З земноводних характерний ендемічний вид дуже примітивних жаб з неповною редукцію хвоста.

Ссавці

Ряд Гризуни

- маорійський пацюк, напевне був завезений колонізаторами кількасот років тому.

Ряд Рукокрилі - 2 види, 1 з них ендемічний

Родина Футлярокрилі

- новозеландський футлярокрил, він більше бігає по гілках дерев, ніж літає. Живе в лісах, весь день сидить в дуплі, полює в ночі, їсть падаль, комах.

Птахи

Ряд Горобині

Родина Гуйї

- гуйя - лісові птахи, характерні м’ясисті оранжеві сережки біля осно­ви білого дзьоба. У самця дзьоб прямий та досить короткий, а у самок довгий і загнутий. Самець довбе та здирає кору з трухлявих дерев, а самка дістає комах та їх личинок з щілин. Зараз цей вид знищений.

Родина Новозеландські кропивники - ендемічна.

- скельний новозеландський кропивник - мають малий хвіст, маленькі крила, погано літають. Живуть в горах, на висоті більше 1000 м. Гніздо має боковий вхід

- стрілок - чисельний, різкими поштовхами пересувається вверх по стовбуру дерева, досягнувши верха злітає до основи іншого дерева і знову лізе вверх. Маленький, всього 7 см.

Родина Медоноси

- стич

- пос або туй - ендемік, металеве забарвлення, шийне пір’я білого кольору, гарно співає, живиться квітковим медом но­возеландського льону.

Ряд Папуги

- кеа або нестор - ендеми. Гірські папуги, досить міцної будови, розміром біль­ші від ворони. Живуть у малодоступних місцях, на висоті до 2000 м. над рів­нем моря. Більшу частину дня перебувають у затишних сховищах, а ввечері ви­ходять розшукувати їжу. В минулому живилися переважно рослинною їжею, пло­дами і комахами. З розвитком на Н.Зеландії вівчарства деякі види стали справ­жніми хижаками. Звикнувши добувати залишки м’яса з шкур, що їх вивішують для просушування, поступово призвичаїлися продовбувати у живих овець тіло в межах нирок, і довбають нирки, які стали для них ласощами. Тепер кеа посилено винищують. Деякі види несторів так і залишилися живитися плодами.

- совиний папужка - какапо - ендемік. Це єдиний приклад утрати папугою здатності до польоту. Вдень ховається в земляних норах, а вночі виходить на полювання, як і сова. У нього цілком розвинуті крила, але дуже м’які пера. Досягає роз­мірів пугача. Травоїдний. Справжніх гнізд не робить, 1-2 яйця відкладає в не­велике заглиблення на землі.

Ряд Сивкові

Родина Сивкові

- кривоносий зуйок – ендемік, у нього довгий дзьоб, зігнутий вправо, що полегшує добування комах з-під камінців. Н.Зеландії - єдиний приклад асиметрії у птахів.

Ряд Журавлині

Родина Пастушкові

- пастушок Уека – ендемік, живе в лісових болотах Н.Зеландії. Не літає, зате швид­ко бігає. Схожий на курку. Вдень ховається під корінням дерев, вночі полює. Зараз майже знищений, так як має смачне м’ясо.

- новозеландська султанська курка – ендемік, не літає. Вважалась вимерлою, але знайшли кілька особин.

Ряд Ківі

- ківі – ендемік, не літає. Має кремезне тіло, рудиментарні, дуже короткі крила, довгий втягнутий дзьоб з ніздрям на кінці. Пір’я волосовдне. Ведуть нічний спосіб життя, а вдень ховаються в норах під корінням дерев. Живиться комахами, червами. Відкладають 1 яйце, 1 см завдовжки, 450 г вагою. Насиджує самець

Моа - близький до казуарів. Вимерли в кінці 18 ст. мали до 3,5 м. заввишки, кремезну будову, міцні ноги, невелику голову, короткий дзьоб та маленькі очі. Напевне, зовсім не мали крил. Рослиноїдні. Яйця до 30 см завдовжки та 20 см завширшки, його об’єм рівнявся приблизно 140 курячим яйцям, приблизно відро.

Рептилії

Ряд Дзьобоголові

- гатерія або туатара. Найпримітивніший представник серед усіх рептилій, нагадує викопні мезозойські форми. Ззовні нагадує ящірку. Дві вискові ями в черепі, амфіцельні хребці, добре розвинуті сошникозуби. Особливого роз­витку досяг тім’яний орган, що має будову справжнього третього ока, з добре розвинутим кришталиком, рогівкою і сітківкою. Веде нічний спосіб життя. Вдень переховується в глибоких норах, виритих у берегових схилах морського узбережжя буревісниками, з якими вона добре уживається. Добре плаває, лю­бить довго лежати на дні. У водоймах впадає в сплячку. Зараз не численні. Винищували заради смачного м’яса.

Земноводні

- новозеландська жаба - ендем. Примітивна форма з амфіцельними хребцями та неповністю редукованим хвостом.

Риби

Незначна кількість, належить до прохідних

- вугор

- лосось

Безхребетні

Всього 16 видів ендемічних денних метеликів, 4000 видів жуків

Відсутні скорпіони.

5. Полінезійська під область

Полінезійська підобласть охоплює численні острови Тихого океану від островів Нова Коледонія і Туамоту на півдні, до Маріанських на півночі. За винятком Н.Коледонії, яку вважають залишком суші, більшість островів Полінезії вулканічного або коралового походження. Острови коралового походження являють собою рівнину, тоді як вулканічні гористі, гірські вершини взимку вкриваються снігом. На островах Гавайських і Самоа є діючі вулкани.

Завдяки вологому і теплому океанічному клімату більшість островів цієї області відзначається багатством флори. Характерними рослинами узбереж ве­ликих островів є кокосова пальма, хлібне дерево, панданус. Проте на значній кількості коралових островів ростуть лише чагарники, над якими поо­диноко підносяться кокосові пальми.

Фауна Полінезійської підобласті бідна. Заселена острівними та мандрівними формами. Багато видів птахів, з них 30 родів - ендеміки. З ссавців лише пред­ставники ряду рукокрилих та дрібні гризуни. Зовсім немає змій, крокодилів, черепах, майже немає (за винятком островів Фіджі) земноводних.

Ссавці

Ряд Рукокрилі

Родина Криланів

- летючий собака - в розмасі крил до 1,5 м. Великі очі, примітивні крила. Живуть в темних лісових масивах, нерідко в невеликих гаях. Оселяються вели­кими колоніями. Вдень сплять вниз головою. Живляться переважно плодами, інколи комахами і дрібними хребетними.

Птахи

Ряд Стрижеподібні (Серпокрильці)

Родина Стрижі

- стрижі-салангани - трохи більші за ластівок, мають маленький гачкоподіб­нозігнутий дзьоб та слабкі ніжки, чудово літають. Секрет слинних залоз, який твер­дне на повітрі, використовують для будівлі гнізд на стінах темних печер чи неприступних скелях. Гнізда в Китаї вважають ласощами.

Ряд Голуби

- зубчастодзьобий голуб - острови Самоа. Має косо зрізаний піддзьобок, що має з кожного боку по 3 зубці. В гірських лісах. Голова, шия, низ тулуба - зелені, решта тіла - буро-червоні.

- строкатий голуб

Ряд Журавлині

Родина Кагу

- кагу- схожі на чаплю. Оригінальний дзьоб, по його боках глибокі борозенки, в яких лежать рогові трубки з носовими отворами на кінцях. На потилиці пишний чуб, що спускається на спину. Нічний спосіб життя, їжа - безхребетні. Населяють острови Нової Каледонії.

Рептилії

- гекони

- сцинки

- агами

- ігуани - острови Фіджі. Довжина до 180 см. Тулуб і довгий неламкий хвіст стиснуті з боків. Голова вкрита численними багатокутними лусочками. Вздовж спини і хвоста у самців деяких видів - гребінь. Зуби кріпляться до внутрішнього боку щелеп. Живуть на деревах поблизу води. М’ясо і яйця ігуан їстівні.

- дрібні удави

Риби - представлені особливо бідно. Всі вихідці з моря, або прохідні (вугрі).

Безхребетні

Звичайний кокосовий рак-самітник - залазить на пальми і розкриває клеш­нями горіхи.

Комах багато на островах материкового походження.

6. Гавайська підобласть

Гавайська підобласть включає Гавайські (Сандвічеві) острови - це архіпелаг з 4 великих та 7 малих островів. Природа досить багата, рельєф сильно розчленований, дуже гористий, багато вулканів, вершини яких вкриваються снігом. Рослинність на схилах багата індо-малайського характеру, вершини гір покриті альпійською рослинністю голар­ктичною типу. Фауна своєрідна але не багата.

Ссавці

Ряд Гризуни

- хатні миші

- пацюки

Ряд Хижі

Родина Віверові

- мангуст - нещодавно акліматизований. Витягнуте гнучке тіло, гостра морда, невтяжні кігті. Нічна тварина, оселяється поблизу людських селищ.

Ряд Ластоногі

Родина Тюлені

- білочеревий тюлень - оселяється вздовж узбережжя океану

Птахи

Більша половина - ендеміки.

Ряд Горобині

Родина В’юркові

- гавайські в’юрки - 22 види. Дуже різноманітні за формою дзьоба та забарвленням.

Родина Медососи

Ряд Совині

- болотяна сова

Безхребетні

Жуки - З 102 родів 80 - ендемічні. Небагато денних метеликів.

Лекція №5

Неогея. Неотропічна область

1. Загальна характеристика Неотропічної області.

2. Характеристика фауни.

3. Загальна характеристика основних підобластей.

4. Генезис фауни.

1. Загальна характеристика Неотропічної області.

Неотропічна область відзначається своєрідністю фауни і виділяється в окреме царство – Неогея.

Вона включає південну Америку, Центральну Америку та прилеглі острови: Великі Антильські, Малі Антильські, Галапагоські, Хуан-Фернандес, Вогненну Землю, Фолклендські (Мальвінські).

Це сама протяжна область, тому сама яскрава, багата, різноманітна, але примітивна.

З Північною Америкою межує по південних схилах Мексиканського нагір’я. Ландшафт надзвичайно різноманітний. З заходу вздовж всього континенту тягнуться Анди (близько 7 тисяч м в висоту). Найбільші річки: Оріноко, Амазонка, Сан-Франциско, Парана. Найбільші пустелі: Патагонія, Атакама. Найвисокогірнішим в світі є озеро Тітікака.

Флора надзвичайно багата, належить до двох флористичних царств.

Риси фауни:

1. Наявність сумчастих тварин.

2. Наявність ендемічного ряду Неповнозубі.

3. Наявність в складі ряду Рукокрилі ендемічної родини справжніх вампірів (або десмодів).

4. Цілковита відсутність порожнисторогих та свиней.

5. З приматів характерна ендемічна надродина Широконосих.

6. Надзвичайне різноманіття та ендемізм птахів.

7. Велика кількість ящірок та змій.

8. 41 ендемічний рід амфібій.

9. надзвичайне багатство прісноводних риб.

10. Велика кількість видів комах, особливо лісових.

2. Характеристика фауни.

Ссавці

Ряд Сумчасті

Родина Американські опосуми (найпримітивніші з сучасних, сумка недорозвинена або відкривається назад)

- віргінський опосум

- південний опосум

Родина Ценолестові (ендемічна, близькі до опосумів)

- перуанський ценолес

Ряд Неповнозубі (ендемічний)

Родина Броненосці (Панцирники)

- семипоясний броненосець

- гігантський броненосець

Родина Лінивці - трьох палі, деревні, все життя проводять на деревах, висячи спиною до низу, пальці і кігті утворюють ніби гачки. Хутро направлене до хребта (щоб стікала дощова вода) Дуже повільні, хутро зеленкувате (захист), колір забезпечують мікроскопічні організми, що живуть на хутрі. Особливий вид метелика відкладає на хутро яйця. Живляться листям та молодими пагонами, сплять 15 годин на добу.

Є три види:

- трьохпалий лінивець;

- бурогорлий;

- нашийниковий;

Родина Мурахоїди. Наземні та деревні, трубкоподібно витягнута морда, маленький беззубий рот, дуже довгий клейкий язик. Живляться термітами, мурахами та їх личинками. Щороку одне маля, яке носять на спині.

- великий мурахоїд;

- тамандуа;

- карликовий;

Ряд Рукокрилі

Родина Листоноси. Їдять фрукти

- складчатомордий листоніс;

- великий коп’єніс

Родина Десмодові або Вампірові (ендемічна)

- справжній вампір – живиться кров’ю великих ссавців та людини

Родина Американські присосконгі (ендемічна)

Два види. Мають присоски на передніх та задніх кінцівках. Вдень ховаються у згорнутих листках, приклеївшись до них.

Родина Рибоїдні летючі миші

Ловлять рибу чіпкими лапами, інколи ловлять жаб, гризунів, жуків.

Ряд Комахоїдні

Родина Щелезубі (ендемічна)

- гаїтянський щелезуб;

- кубинський щелезуб;

Крупні до 32 см, довгий, як у пацюків, хвіст. В пахвах є залози, що виділять секрет з козлиним запахом. Отруйна слина. Не мають імунітету на власну отруту. Живуть в гірських лісах, нічні. Їдять все. В неволі кусають людей. Зникають.

Ряд Зайцеподібні

- бразильський кролик (невеликий довжина до 42 см, ендемік)

Ряд Гризуни – багато ендемічних родин та родів

Родина Деревнодикобразові

12 видів, лісові, травоїдні (плоди, зелені частини рослин). Мають довгий чіпкий хвіст. На землю сходять рідко, мають неприємний запах.

Родина Свинкові (ендемічна)

23 види в Південний Америці.

- кавія – відома як морська свинка, полюють заради ніжного м’яса

- моко

- мара- до 1 м. Морда нагадує заячу, довгі ноги, передні тонкі, задні – великі, м’яисті, має „дзеркало” як у оленів. Від переляку може вмерти, дуже нервові. Зустрічається в пустелях Патагонії.

Родина Водосвинкові. 2 види ендемічні

- водосвинка (капібара) – самий великий гризун, приблизно 60 кг, довжина 1,5м, схожий на гігантську морську свинку. Має плавальні перетинки. Живе вздовж річок, їсть водяні рослини, Самець має гарем. Вбивають заради м’яса. Легко приручаються, дуже ласкаві.

Родина Пакаранові. 1 вид ендемічний

- пакарана

Родина Агутієві. Схожі на зайця і предків коня одночасно, ендеміки.

- пака – нічна, риється в лісовій підстилці з листя, розшукує фрукти і корінці. Смачне м’ясо, добре плаває.

- агуті – дрібніший за паку, добре плаває.

Родина Шиншилові (ендемічна), до 7 кг, великі очі та вуха, пухнастий хвіст

- рівнинна віскача. Хвіст тримає як носик чайника, збуджена б’є ним по землі, спираючись на нього може довго сидіти на задніх лапах. Риють нори до 200м, які зберігаються сотні років. Біля входу в нору склад блискучих кам’янців, пір’я птахів, тощо. Нічні.

- гірські віскачі – менші

- шиншила – цінне хутро одне з самих дорогих, сіро-блакитного кольору, живуть в скелях

Родина Колючешиншилові. В хутрі мають голки, ендемічна.

- колючий пацюк

Родина Нутрієві (ендемічна)

Рід Нутрія. Яскраво червоні різці, голий хвіст

- нутрія (коіпу)

Родина Восьмизубі – Нічні. Риють нори, травоїдні.

- дегу

- куро-куро

Родина Гребнемишині (ендемічна)

Циліндричне тіло, велика голова на короткій шиї, очі маленькі, майже немає зовнішнього вуха

- туко-туко – живе у норах під землею

- водяний туко-туко

Родина Хом’якові

- рисові хом’яки

- темні хом’яки

- карликові хом’ячки

- бразильський акодон

Мишині не характерні.

Ряд Хижі

Родина Вовчі

- саванова лисиця – схожа на звичайну, ендемік

- гривистий вовк – схожий на лисицю, але дуже довгі ноги, морда, шия, великі вуха та короткий хвіст (не пропорційний),ендемік

- кущова собака – мало зубів, недорозвинуті, здобич ковтає цілою, ендемік

Родина Ведмежі

- ведмідь–окулярник – середніх розмірів, хутро темне, білі кола навколо очей. Живе в гірських лісах, рослиноїдний, ендемік

Родина Єнотові

- єнот – ракоїд

- носухи – 3 види, довгий ніс

- кінкажу – схожий на мавпу, чіпкий хвіст, живе на деревах, має довгий язик, їсть фрукти, дуже спритний

Родина Куницеві

- тайра – 4-5 кг, крупні, довгі тіло та ноги

- грізони – 2 види , оригінальне забарвлення зверху сірі, а знизу тіла – чорні

- скунси: 7 видів

- гігантська видра – до 31 кг

Родина Котячі

- оцелот – полює вночі

- онцила – живе на деревах, плямисті

- ягуарунда – велика, однотонна (чорні, коричневі з рудими плямами)

- андська кішка

- пума – до 105 кг, жовті. Живе в основному в гірських лісах, майже ендемік

Ряд Китоподібні

Родина Річкові дельфіни

- амазонська інія – під час розливів річок вільно плавають серед затоплених лісів. Вважають священними – розганяють піраньї. Пускають фонтани. Дуже розумні, ендеміки.

- ла-платський дельфін – самі маленькі

Ряд Сирени

Родина Ламантини

- карибські ламантини

Ряд Непарнокопитні

Родина Тапіри – самі примитівні з непарнокопитних, копита як у коней, дуже масивні (до 300 кг), хвіст короткий, голова з невеликим хоботком

3 види:

- рівнинний - в лісах, близько води;

- гірський – самий маленький

Ряд Мозоленогі (Верблюди)

Рід Лами . Безгорбі, ламу одомашнили, використовують як в’ючних тварин в високогір’ї. Для шерсті тримають лише альпаку, ендеми.

- гуанако

- лама

- альпака

Рід Вікунья

- вікунья – дикий вид, в високогір’ї

Ряд Парнокопитні

Родина Пекарі – 3 види, схожі на свиней, але менші, ендеміки

- нашийниковий перакі – смуга у вигляді нашийника, до 25 кг, верхні ікла ідуть вниз, на спині пахуча залоза

Родина Американські олені

- віргінський (білохвостий) олень, самий великий біля, 200 кг. У самців багатогіллясті роги, пухнастий білий хвіст. Широкий ареал.

- болотяний олень – рідкісний, роги схожі на кущі

- пампасний олень

- перуанський олень

- мазама – розміри від зайця до косулі, дітки легко приручаються

- звичайний пуду – дуже маленький до 10 кг, живе по берегах морів, їсть водорості

Ряд Примати

Підряд Вищі примати

Надродина Широконосі мавпи (ендемічна)

Родина Ігрункові – дуже маленькі, до 0,5 кг. Схожі на білок, їх нігті схожі на кігті. Пальці однонаправлені. Хвіст не чіпкий, а пухнастий

- ігрунки або мармазетки

- пінче

- сагуїни

Родина Цебідові.

Середнього розміру, хвіст довгий, чіпкий, сідничних мозолів не мають, деревні

- ревуни

- капуцини

- павукоподібні мавпи

- сапажу

Птахи

Фауна багата і своєрідна, 26 ендемічних родин, 2 ендемічних ряди

Ряд Нанду – 2 види, ендемічний

- північний нанду (степи)

- довгодзьобий або нанду Дарвіна (гори)

Великі нелітаючі птахи, менші за страуса до, 50 кг, на ногах 3 пальці, сірого кольору. Полігами, 3-7 самок одразу відкладають яйця в одну кучу, насиджує самець, тільки вночі і вранці, вдень гріє сонце

Ряд Тинаму - ендемічний

Філогенетично близькі до нанду, ззовні нагадують куріпок, мають кіль та грудні м’язи. Невеликі, розміром до 30 см. Сильні ноги, крила невеликі, крихітний хвіст. В основному наземні, літають погано, сплять на землі. Полігами. Насиджують самці. На них полюють заради м’яса. Близько 50 видів.

- червонокрилий тинаму

- строкатий тинаму

Ряд Гусеподібні

Родина Паламедеї

Від качок відрізняються довгими голими ногами, пальці довгі, без плавальних перетинок. На згині крила є шпора – засіб захисту. Короткий, схожий на курячий дзьоб з восковицею

- рогата паламедея

- хохлата паламедея

Ряд Денні хижі птахи

Родина Американські кондори (Американські грифи)

Відрізняються від грифів Старого світу тим, що між ніздрями немає перетинки, тим, що задній палець на ногах розташований не на одному рівні з передніми, а вище. Подібний до інших грифів спосіб життя, поїдають трупи великих звірів, великі крила, сильний дзьоб, слабкі ноги.

- кондор- самий великий з сучасних хижих, довжина тіла до 1 м, розмах крила до 2-3 м. Голова та шия голі, пір’я чорного кольору, навколо голої шиї білий комірець. Зникає

- гриф-індичка – пір’я чорне, гола шия і голова червоні. Харчується на смітниках.

Родина Яструбині

- вилкохвостий коршун. Схожий на ластівку. Голова та низ тіла білі, верх тіла – чорний, до 0,5 кг. В польоті лапою ловить комах

- коршун –слизнеїд. Дзьоб схожий на криве шило, їсть лише яблуневих слимаків

- гарпія – сильний, довгий, вузький дзьоб, сильні лапи. Їжа – мавпи (капуцини), лінивці, агуті, опосуми

Родина Соколи

- каракара- до 15 кг, один з самих великих. Обличчя без пір’я – червоне чи оранжеве, шапочка чорна, горло біле, решта тіла – буре. Живляться – падаллю, хворими тваринами. В пошуках їжі землю гребе як курка.

Ряд Курячі

Родина Гоацини – ендемічна

- гоацин - звисають з дерев над водою вниз головою. Має велике воло, яке заважає розвитку кіля в передній частині. Воло у нього – це додатковий шлунок, їсть жорсткі каучукові рослини. Літає погано. Пташенята мають на кожному крилі по 2 кігтя, за допомогою яких лазять по деревах, добре плавають, ниряють. М’ясо дуже смердить.

Родина Деревні кури (кракси, гоко)

Будують гнізда на деревах. Крупні, сильні ноги, на голові чуб. Лісові, живляться на деревах, інколи комахами на землі.

38 видів

- великий гоко

- пенелопа

Ряд Журавлині

Родина Арамові – 1 вид. Схожі на пастушків. Живе на болотах. Гнізда на землі, чи кущах або деревах. Літає рідко.

- арама

Родина Трубачі

3 види:

- звичайний трубач

- білокрилий трубач

В шлюбний період роблять „акробатичні трюки”, кувиркаються, зграйні, погано літають, краще плавають. Підбирають їжу, що впала у мавп чи інших птахів

Родина Сонячні чаплі - ендемічна

– сонячна чапля

Має довгі ноги та шию, гарно забарвлена, дуже рідкісні. В шлюбний період виходять на сонячні галявини, розкривають крила та хвіст і гарно танцюють

Родина Сериєми

Довгі ноги, шия, короткий дзьоб, з гачечком на кінці, крила короткі, на голові чуб

- чубата сериєма

Ряд Папуги – надзвичайно різноманітні

Рід Амазонські папуги- лісові, гніздяться в дуплах, зелене забарвлення, легко вчаться говорити, ендеміки

Рід Клинохвості папуги (з маленьких за розміром)

- папуга–мономах – будують колективні гнізда, діаметром до 1 м. Легко вчаться говорити

Рід Ара

- папуга ара – крупні, дуже яскраві. хвости довгі, нападають на фруктові сади, строгі моногами, якщо одного вб’ють інший довго його не кидає

- червоний ара

- синьо-жовтий ара

Ряд Дрімлюгові

Родина Гуакаро (жиряки) – ендемічна

- гуакаро – в розмасі крила до 90 см. Ззовні схожі на хижого птаха – загнутий дзьоб, гострі кігті. Живуть в глибоких печерах, нічні, зривають на льоту плоди з дерев. Плоди знаходять за допомогою добре розвинутого нюху та зору. В темних печерах орієнтуються за допомогою ехолокації. Пташенята дуже жирні і схожі на мішечки з жиром, їх збирають і витоплюють жир, який має високу якість (без запаху, добре зберігається). Вигодовують пташенят плодами з великим вмістом олії.

Ряд Стрижі (Серпок рильці)

Підряд Колібрі .

Родина Колібрі .

Найменші в світі птахи (1,6 – 1,8 г). Дзьоб тонкий, довгий (інколи довший за все тіло), загнутий донизу, інколи прямий. Язик являє собою тонку трубочку з бахромою на кінці. Крила невеликі. Серце займає половину порожнини тіла, серце скорочується до 1000 разів в хвилину. Крило під час руху описує 8, роблять 50, 51 змах в секунду. Вночі температура тіла значно знижується і вони знаходяться в заціпенінні. Дуже багато їдять, в основному нектар, комахи. Зависають над квітами. Найбільше видів в тропічних лісах Південної Америки. Всього приблизно 338 видів.

Ряд Трогони

Дуже яскраві, дзьоб короткий широкий, 1-й та 2-й пальці направлені назад, 3-й та 4-й – вперед. Живуть в тропічних лісах, на землю не сходять. Гніздяться в дуплах.

- гватемальський квезал – в Гватемалі є державним символом, зображений на гербі. Грошова одиниця Гватемали – квезал. У майя та ацтеків квезал вважався богом повітря. Довжина хвоста у нього 35 см.

Ряд Сиворакшеві

Родина Момоти – ендемічна

Яскраві тропічні птахи.

Родина Тоді – ендемічна

Лише на Великих Антильських островах.

Ряд Дятлоподібні

Родина Пухівки - ендемічна

З горобця, пір’я рихле, м’яке, тому так і називають. Живуть на деревах, дуже мало рухаються, весь час сидять. Смачне м’ясо, на них полюють. 30 видів.