Палеоарктична область.

Палеоарктична область охоплює холодні і помірні частини Євразії, Північну Африку, а також прилеглі острови, в тому числі острови Зеленого Мису, Канарські, Мадейру, Азорські, Ісландію, та інші в Атлантичному океані; Японські, Курильські, Командорські в Тихому. Східна межа визначається Беринговою протокою.

Фауна може бути визначена як стародавня тропічна фауна Євразії, змінена тривалим впливом пліоценової посухи та четвертинного зледеніння, тому вона дуже збідніла і виробила чимало сухолюбних та холодолюбних типів.

В складі Палеоарктики виділяють 4 підобласті:

- Середземноморську

- Центральноазіатську

- Китайсько–Гімалайську

- Північну (Європейсько–Обська + Східно–Сибірська).

Середземноморська підобласть охоплює всі країни, що оточують береги Середземного моря, потім північну Аравію, Малу Азію, Кавказький хребет, гірську частину Криму, а також острови: Канарські, Мадейра, Азорські, Зеленого Мису. Північна межа підобластей проходить Піренеями, Альпами, Балканами, горами Криму та головним Кавказьким хребтом. Це типова перехідна підобласть між Палеоарктикою, Ефіопською та Східною областями. Одночасно, ця підобласть зберегла чисельні релікти третинної фауни, що населяли колись усю Європу. Причини цього – сприйнятливі кліматичні умови.

Більшість території має скелястий характер. Клімат м’який, він має м’яку безсніжну, але дощову зиму, сухе літо, досить високу річну температуру (від 12 до 22°С) і порівняно невелику кількість опадів (700 – 800 мм), на решті - сонячний. Лише на східних берегах Адріатичного та Чорного морів кількість опадів збільшується до 2000 мм.

Рослинність має виражений ксерофітний характер, де переважають вічнозелені ліси. На місці вирубаних лісів розвинулись чагарники.

Фауна багата на теплолюбиві форми.

Ссавці - численні.

Ряд Комахоїдні

Родина Вихухолі (хохуля)

- піренейська вихухіль – ендемік

Родина Плигунчики

- північно африканське слоненятко

Ряд Рукокрилі – численні і різноманітні

- єгипетський вільнохвіст

- середземноморський підковоніс

- крилани є на півдні

Ряд Заячі

- дикий кролик (предок свійського)

Ряд Гризуни

Родина Дикобразові

- дикобраз

Родина Гребнепалі – ендемічна

- гунді

Родина Білки

- альпійський сурок – ендемік

- магрипська білка – ендемік

Родина Мишачі

- каїрська миша - живе в будівлях людей

Родина Хом’якові

- середньоазіатський хом’як - ендемік

- піщанки – дуже чисельні, схожі на пацюків, але пухнастий хвіст.

Ряд Хижі

Родина Вовчі

- шакал азіатський

- звичайна лисиця

- лисиця-фенек – найменша із лисиць. Миттєво заривається в пісок в разі небезпеки. В раціон входять сарана, рослини, дрібні тварини.

Родина Куницеві

- італійська ласка - ендемік

- чорноногий тхір

- кам’яна куниця

Родина Віверові

- єгипетський іхневмон – фараоновий пацюк

- звичайна генета

Родина Котячі

- лісова кішка

- степова кішка

- барханна кішка (підошви вкриті хутром)

- каракал

- рись, також особливий підвид іспанська рись – ендемік

- леопард

Ряд Дамани

- скельний даман – на Аравійському півострові.

Ряд Парнокопиті

Родина Олені

Підродина Справжні олені

- лань – ендемік

- благородний олень

Підродина Козулі

- козуля

Родина Порожнисторогі

Підродина Козли та Барани

- серна – ендемік

- бородатий козел

- кубанський тур

- альпійський та піренейський козли

- кубинський козел

- гривистий баран

- гірський баран (близько 25 підвидів) = муфлон

Ряд Мозоленогі

- одногорбий верблюд = драмадер.

Ряд Примати

Підряд Вищі примати

Надродина Нижчі вузьконосі

Родина Мартишки

- варварійська мавпа (не має хвоста) – ендемік в районі Гібралтару

Птахи – багато ендемічних

Країни Середземномор’я є місцем зимівлі більшості Палеоарктичних північних птахів.

Ряд Страуси

- африканський страус – в Аравії

Ряд Пеліканоподібні

- рожевий пелікан – ендемік

- кучерявий пелікан – ендемік

Ряд Голенасті

- велика біла чапля

- мала біла чапля

Родина Ібісові

- каравайка

- колпиця = косарик

Ряд Фламінго

- фламінго

Ряд Денні хижі птахи

Родина Яструбині

- звичайний стерв’ятник

- чорний гриф

- білоголовий сип

- яструбиний орел

- орел-карлик

- могильник

Родина Соколині

- сокіл Елеонори – ендемік, принцеса, острова Сардинія видала наказ про охорону соколів

- попелястий сокіл – ендемік

Ряд Курячі

Родина Фазанові

- перепел

- кеклик (кам’яна, куріпка)

- кавказький улар

- каспійський улар

- колхідський фазан

Ряд Журавлині

Родина Пастушкові

- чубата лисуха

- султанка

Родина Дрофині

- стрепет

Ряд Голубині

- припутень

- клінтух

- звичайна горлиця

- сизий голуб – Єгипет

Ряд Зозулеподібні

- чубата зозуля

Ряд Совині

- сплюшка – сама маленька сова до 80 г

Ряд Сиворакшеві

- золотиста сивка

- сизоворонка

Ряд Горобині

Родина Ткачикові

- кам’яний горобець

Родина В’юркові

- канарка – ендем – родом з Канарських островів, предок домашньої канарки

Родина Воронові

- блакитна сорока

Плазуни – дуже чисельні, сприятливий клімат.

Ряд Черепахи

Родина Прісноводні черепахи

- болотяна черепаха

Родина Сухопутні черепахи

- єгипетська черепаха - ендемік

- середземноморська черепаха (самці жорстоко б’ються за самку) - ендемік

- балканська черепаха - ендемік

- окаймлена черепаха = облямована

Ряд Лускаті

Підряд Ящірки

Родина Справжні ящірки

- перлова ящірка або прикрашена - близько 80 см, захищається від котів та собак, кусаючи їх, нападає на гризунів та пташенят

- зелена ящірка

- середня ящірка

Родина Веретільниці

- жовтопузик = глухар

Родина Гекони

- середземноморський гекон – дрібні види масово оселяються в будинках

- стінний гекон – зустрічаються на стінах будинків

Родина Хамелеони

– звичайний хамелеон – відомі його знахідки на Кавказі, Іспанії, на півдні Туреччини, середземноморських островах.

Родина Варани

- нільський варан - до 160 см

Підряд Змії

Родина Вужоподібні

Підродина Справжні вужі. Дуже характерні полози.

- жовтобрюхий полоз

- оливковий полоз

- різнокольоровий

- візерунчастий полоз

- ескулапова змія – на емблемі медпрацівників. Античний бог врачування Ескулап. Дочка Гінея. П’є воду. Характерні їм шлюбні ігри.

- водяний вуж.

Родина Гадюкові

- курноса гадюка

- носата гадюка

- аспідова гадюка

- гюрза – смерть у 10% випадків

- степова гадюка

Амфібії

Ряд Хвостаті

Родина Протеї

- європейський протей – ендем – (карстові печери Югославії) – світло сприймає всією поверхнею шкіри. За середньовіковими повір’ями це і є чудовисько „дракон - альм”, яке періодично виповзає з надр земних і приносить нещастя.

Родина Справжні саламандри

- плямиста або вогненна саламандра - в Україні зустрічається в Карпатах

- альпійська = чорна саламандра – ендем

- лузитанська саламандра – ендем піренейського півострову

- очкова (окулярна) саламандра – ендем Апеннінського півострову

- альпійський тритон

- мармуровий

- малоазійський

- ребристий – на боках тіла ряд горбиків, через які виступають загострені кінці ребер.

Родина Безлегеневі саламандри

- європейська печерна саламандра – ендемік – язик, як у хамелеона.

Ряд Безхвості

Родина Круглоязикові

- жовточерева жерлянка

- іберійська жаба–повитуха – ендемік – самець намотує стрічки з ікри собі на стегна і виношує

- дискоязикова жаба – ендемік

Родина Часничниці

- сірійська часничниця – 18-19 годин на добу проводять зарившись в ґрунт

- плямиста хрестівка

Риби – фауна дуже бідна. На деяких островах Середземного моря єдиною прісноводною рибою є вугор або прісноводних риб немає взагалі.

Ряд Лососеподібні

Родина Лососеві

- кумжа – озерно–струмкова форма

- форель

Ряд Щукоподібні

Родина Умброві - рухають грудними і черевними плавцями як кінь під час галопу, хвостом копаються в багнюці.

- європейська євдошка (2 види: 1 на Чукотці, 1 в Південній Америці)

Родина Щукові

- звичайна щука

Ряд Вугреподібні

Родина Прісноводні вугрі

- звичайний = європейський вугор – сама загадкова риба. Її вже вивчають 2300р, ще з часів Аристотеля. Розмножуються в Саргасовому морі – саме солоне та тепле місце в Атлантичному океані

Ряд Коропоподібні

Родина Коропові

- вобла

- тарань

Ряд Сомоподібні

Родина Звичайні соми

- звичайний = європейський сом – до 5 м, 300 кг, промисловий, в давнину вимиту шкіру використовували замість скла, з плавального пухиря роблять клей

- сом Аристотеля –ендемік

Відсутні йорж, в’юн, судак, лящ.

Центральноазіатська підобласть. Займає велику територію: пустелі і напівпустелі нижньої Волги, Туркменії, гірські хребти Тянь-Шаню, Алтай, Памір, пустелі Монголії. Головне ядро підобласті – Монголія – стародавній центр виникнення пустельної і високогірної фауни.

Головна особливість підобласті – переважання пустельних біоценозів, клімат крайній посушливий і континентальний. Дає різкі коливання температури, влітку до +45, взимку до -50, дуже мало опадів, близько 200 мм. Наслідок такого клімату – широкий розвиток пустель – піщаних, глинистих, щебенистих. Рослинність бідна: полин, цибулинні (тюльпани) – ефемероїди, місцями рідкі зарості саксаулу, карагани (жовта акація). Лише по течіях рік розвивається деревна рослинність з тополі, верби, різних чагарників. Ліси з дикої яблуні, дикого горіха, „арчі” деревовидний ялівець) вкривають гірські схили, але не мають зімкненого полога, лише на Тань-Шані та Алтаї розвиваються буйні ялинові ліси.

Значну роль у ландшафті відіграють великі зарості тростини в низовинах річок та по берегах солоних озер та культурна рослинність оазисів і зрошуваних долин.

Фауна дуже різноманітна.

Ссавці

Ряд Комахоїдні

Родина Їжакові

- вухатий їжак

- довгоголчатий їжак

Родина Землерийкові

- строкатий путорак – ендемік. Оригінальне забарвлення: низ тіла білий, верх - сірий, а посередині спини овальна чисто-біла пляма до 2 см.

Ряд Рукокрилі. Характерні євразійські та середземноморські морські форми.

- підковоніс

- уман

- довгокрил

- нічниці з родини кажанові

Ряд Гризуни

Родина Білячі

Родина Сурки

- сурок Мензбіра – ендемік – в сплячці 7 місяців, дуже малочислений

- довгохвостий сурок

Родина Ховрахи

- тонкопалий – ендемік

- жовтий

- даурський

- реліктовий – ендемік

Родина Тушканчики – дуже чисельні та різноманітні

- карликовий – ендемік

- малий –ендемік

- земляний зайчик –ендемік

Родина Мишачі

Пацюки

- туркестанський – переважно рослиноїдні, восени робить запаси, до 7 кг яблук та до 14 кг горіхів.

- пластинчатозубий – колоніальний, агресивний

Родина Хом’якові

Піщанки

- велика

- Пржевальського – схожі на пацюків, хвіст пухнастий

Ряд Зайцеподібні

Родина Зайці

- заєць-толай

- кучерявий заєць

Родина Сіноставки - дуже чисельна

- великовуха

- даурська піщухи

Ряд Хижі – фауна їх багата, що пов’язано з багатою фауною копитних

Родина Вовчі

- шакал азіатський

- звичайна лисиця – більш світле хутро

- корсак – маленька лисиця

- афганська лисиця

- червоний вовк – ендемік

Родина Ведмежі

- особливий підвид бурого – тянь-шанський

Родина Куницеві

- солонгай – схожий на горностая, але більш пухнасте хутро

- степовий тхір

- тхір-перев’язка

- борсук-медоїд

- борсук

Родина Гімнові

- смугаста гієна

Родина Котячі

- тигр

- леопард

- гепард

- сніжний барс = ірбіс

- каракал

- очеретяний кіт = хаус

- барханний кіт

Ряд Мозоленогі

- двогорбий верблюд – дикий, ендемік, залишився в пустелі Гобі

Ряд Непарнокопитні

Родина Коні

- кулан – його називають диким ослом

- кінь Пржевальського – ендемік

Ряд Парнокопитні

Підряд Нежуйні

Родина Свині

- дикий кабан

Підряд Жуйні

Родина Кабарожі - ендемік

- кабарга – гірська тварина, дуже обережна, заплутує слід як заєць

Родина Порожнисторогі

Підродина Газелі

- джейран

- дзерен – монгольський, тибетський

Підродина Сайгаки

- сайгак

Підродина Козли та Барани

- бородатий козел

- гвинторогий козел

- блакитний баран – підвиди: архар, араглі – дикі барани

Птахи – фауна дуже своєрідна. Можна охарактеризувати, якщо окремо розглядати птахів пустель, гір і узбереж.

Ряд Горобині

жайворонки – степовий, монгольський – ендеміки

горобці – саксаульський, іспанський, корольковий в’юрок

- рожевий шпак

- пустельна сойка

- чорна ворона

- пустельний ворон

голубині – саджа = копитка

Ряд Денні хижі птахи

- гриф – бородач

- чорний гриф

- гриф-кумай

- орел-беркут

Ряд Курячі

- фазани

- улари

- кеклик

Ряд Голенасті

- колпиці

- каравайки

- чаплі (біла, сіра, пурпурова)

Ряд Сивкові – кулик-серпоклюв

Ряд Журавлині – султанка (пастушкові)

Ряд Гусеподібні

- огар

- качка-галагаз

Ряд Фламіногоподібні – фламінго

Ряд Пеліканоподібні – пелікан: рожевий, кучерявий

Плазуни – з усієї Палеоарктики фауна плазунів в цій підобласті найбагатша

Ряд Черепахи

- болотна черепаха

- середньоазіатська сухопутна черепаха –дуже чисельна

Ряд Лускаті

Підряд Ящірки – дуже чисельні

Родина Агами

- степова агама

- туркестанська

- гімалайська

- вухаста круглоголовка

Родина Гекони

- сцинковий гекон (відкидають хвіст з солідарності)

- гребне палийгекон (пальці мають бахраму, що полегшує пересування про піску)

- пискливий гекончик

- голопалий гекон

Родина Сцинки

- голоокі (повіки зростаються і скляніють, що зручно в піщаних пустелях)

Родина Ящірки – пустельні ящірки

Родина Варани – сірий варан (2м, його місцеві жителі називають крокодилом)

Підряд Змії

- удавчики – дуже чисельні 1 екземпляр на 1 га (1 місце по чисельності)

- піщаний

- східний удавчики

- вужі – стріла-змія

- сліпні – сліпозмійка (підземна)

- гадюки – степова гадюка, гюрза (10 % смертність), ефа (рухається боковим ходом, 5 % смертність)

- аспідові кобра - середньоазіатська

- щитомордники – звичайний

- ямкоголові - східний

Амфібії - представлені особливо бідно

Ряд Хвостаті – семірченський жаборот.

Ряд Безхвості

- ропуха зелена (самий посухостійкий вид)

- трав’яна

- озерна жаби

- амурська

Риби – становлять значний інтерес, є багато древніх форм, так як річки безстічні.

Ряд Коропоподібні

- сазан

- терех

- карась (золотий та срібний)

- голець туркестанський –ендемік

- осман

- маринка (під час нересту отруйна)

Ряд Окунеподібні

- судак

- йорж

- окунь

Ряд Осетрові

- лжелопатоноси (Сирдар’я, Амудар’я) дуже древні, мають родичів в Північній Америці

Ряд Сомоподібні – туркестанський сомик (ендемік)

Безхребетні

Метелики – не відіграють великого значення в пустелях, але дуже гарні гірські форми

- аполони

- жовтянки

Сарана- розмножується в незліченій кількості – мандруюча та азіатська

Терміти

Павуки

- каракурт (його укус вбиває верблюда)

- тарантул

Скорпіони.

Гімалайсько-Китайська підобласть

Охоплює Уссурійський край, північний та середній Китай, Корею, Японію, Південні Курили, Тибет, частково Гімалаї (північну частину). Межі дуже не визначені, йде проникнення в область сибірських та індо-малайських форм.

Більшість країн мають помірний або помірно-теплий клімат, багато опадів. Зима суха, дуже холодна, літо вологе, спекотне. Переважний тип рослинності – широколистяний, на півдні – вічнозелений ліс.

Дуже своєрідна Тибетська провінція. Тибетське плато (близько 4000 м) відзначається дуже суворим посушливим кліматом. Більша його частина являє собою безвідрадну пустелю, фауна якої подібна до фауни Монголії.

Фауна всієї підобласті дуже різноманітна.

Ссавці – мають домішки американських та індо – малайських форм.

Ряд Комахоїдні

- китайський гімнур

- велика, мала могери

- синоанська землерийка

- кігтиста бурозубка

Ряд Рукокрилі

- печерний крилан

Ряд Зайцеподібні

- толай

- тибетський заєць – ендемік

- північна піщуха

Ряд Гризуни

- японська летяга

- східний цокор

- даурський суслик ховрах

Ряд Хижі

- далекосхідний кіт

- сніговий барс

- уссурійський тигр – ця підобласть батьківщина тигра

- гімалайський ведмідь

- червоний вовк

- соболь

- єнотовидний собака – ендемік

- панди

- харза

- японська видра

Ряд Парнокопитні

- кабарга

- водяний олень – ендемік

- плямистий олень

- олень Давида (Мілу) – в природі немає, лише в зоопарках

- горал

- такин

- як (Тибет) –ендемік

Ряд Примати

- звичайна тупайя

- японський макак

- гімалайські носаті тонкотіли

Птахи – чисельні і різноманітні

Ряд Гусеподібні

- качечка-мандаринка (ендемік)

- гуска- сухоніс (родоначальник китайської породи свійських гусей)

- чорна кряква

Ряд Денні хижі птахи – білоплечий орлан

Ряд Совині – рибний філін (пугач)

Ряд Курячі – фазани: золотий, срібний, королівський – ендеміки (ця підобласть є центром розвитку фазанових)

Ряд Журавлині – японський журавель – ендемік

Ряд Горобцеподібні

- блакитна сорока

- даурська галка

- великодзьоба ворона

- японський соловей – ендемік

- соловей червоношийка

- коричневий буль-буль – ендемік, один з самих звичайних птахів.

Ряд Стрижі – голкохвостий стриж

Ряд Сиворакшеві – широкорот

Рептилії

Ряд Черепахи

- китайська трьохкилева черепаха – ендемік, у старих особин панцир обростає довгими зеленими водоростями, за що її називають зеленокосою і вважають символом довголіття.

- японська водяна

- китайський трионікс – вживають в їжу, утримують в басейнах для одержання яєць, які також смачні.В деяких японських храмах їх утримують в басейнах і вважають священними.

Ряд Лускаті

Підряд Ящірки

- довгохвостики (лазять по деревах, чіпляються за гілки хвостом)

- ящірки

- живородна ящірка

- гекони та сцинки

Підряд Змії

Вужеподібні

- японський вуж

- тигровий вуж

- східний динодон – ендемік

- червонопоясний – ендемік

- японський полоз – ендемік

Ямкоголові

- східний щитомордник – його м’ясо вживають в сушеному виді і вважають лікувальним

Гадюки – звичайна гадюка

Ряд Крокодили – китайський алігатор

Амфібії – їх фауна дуже своєрідна

Ряд Хвостаті

- ісполінська саламандра

- сибірський кутозуб – живе в умовах вічної мерзлоти, при t° +27 градусів гине. Кутозуб, що вмерз в лід і пролежав там 90 років ожив. На період розмноження йдуть у воду, у самців набрякає хвіст. Б’ються за самку.

- вогнечеревий тритон – дуже кумедні, їх утримують в неволі

- кігтистий тритон – має кігтики, що не характерно амфібіям, втратив легені, водний.

Ряд Безхвості

- велика джерлянка - ендемік

- часничниці (живуть в горах)

- трав’яна жаба

- амурська жаба

- далекосхідна квакша - ендемік

- японська веслонога жаба

Риби – фауна північних областей відрізняється від фауни південних.

Ряд Лососеві – характерні прохідні кета, горбач, калуга (ендемік), чавича, нерка. Харіус прісноводний живе в річках

Ряд Щукові – амурська щука – ендемік

Ряд Коропові

- гірчак

- товстолоби

- карась

- амури

Ряд Сомоподібні

- амурський сом – ендемік

- колючий сом – ендемік

Ряд Осетрові - псефур – зустрічається в Янцзи, до 7 м, рострум у вигляді меча.

Безхребетні

- аполони

- махаони

- златки

- туруни - усі вони вихідці Індо-Малайської фауни

- жук-вусач каліпогон – має родичів в Південній Америці.

Північна підобласть.

Охоплює всі північні і помірні райони Євразії. Більша частина території зазнала зледеніння. Клімат помірно-континентальний, в Європі – помірний, в районах близько Північного льодовитого океану – холодний, на північних островах – холодний. Рослинність – ліси різних типів, на островах – арктичні пустелі. В тундрі – кущі, низькорослі дерева.

Фауна дуже збідніла.

Фауна тундри

Зона тундри (= арктична) охоплює північ Європи і Сибіру та прилеглі острови. Умови в цій зоні важкі – довга (до 10 місяців) холодна зима з сильними вітрами, коротке, спекотне (30 градусів) літо. Арктичний край лежить у межах вічної мерзлоти, влітку ґрунт розстає лише на 30 см. На островах товщина льоду сягає 3 км. Все це створює несприйнятливі для життя умови. Рослинність - карликові форми, мохи, лишайники, між ними ягідники. Проте в влітку життя навіть справляє враження багатства, цвітуть квіти, літають метелики, багато птахів. Більшість представників фауни – мігранти (відходять в південні краї).

Ссавці

- північний олень

- білий ведмідь

- песець

- вовк

- горностай

- росомаха

- лемінги (з гризунів, не впадають в сплячку, бо не можуть закопатися через мерзлоту)

- заєць-біляк

- полівки

- землерийки

Птахи

- біла та тундрова куріпка

- полярні кречети

- біла сова – ендемік

- мохноногий канюк

- білолобий гусь

- гуси-гуменники

- тундровий лебідь

- пуночки – тундровий горобець

- кулики

Рептилії

- живородна ящірка

- звичайна гадюка

Амфібії

- трав’яна жаба

- гостроморда жаба

Риби – переважно холодолюбиві лососеві, осетрові, сиги

- далія – “чорна риба” (з євдошкових ) – може вмерзати в лід, має практичне значення – корм для собак.

Фауна тайги

Її північна межа по 65° північної широти, південна – 55° північної широти. Основна рослинна формація – глухий хвойний ліс з ялин, сосен, смерек, модрин з домішкою листяних порід. Близько 30 % поверхні займають болота, які переходять в заболочену тайгу. Фауна – багатша.

Ссавці

- лемінг

- соболь

- білка-летяга

- бурундук

- заєць – біляк

- численні полівки

- північний олень

- землерийки (заходять з широколистяних лісів)

- бурий ведмідь

- лось

- косуля

- білка

- куниця

Птахи

- глухар – типовий птах тайги

- рябчик

- шишкарі (клести)

- трипалий дятел

- мохноногий сич

- беркут

- великий підорлик

- зяблик - (30 %) населення лісу

- сойка

- снігур

- кулики ( чорногуз , вальдшнеп )

- крохалі

- чирок-свистунок

Рептилії

- живородна ящірка

- звичайна гадюка

Амфібії

- вогнечеревна джерлянка

- озерна жаба

- тритони

- сибірський кутозуб

Риби

- лососеві

- осетрові

- ряд скорпенові, родина голомянкові - енд. о. Байкал – велика та мала голомянка живиться виключно бокоплавами, жир становить 33 % у великої голомянки, його витоплюють, він високо цінується в східній медицині.

Безхребетні бокоплави, неймовірно багато комарів, гнусу (мошки)

Зона широколистяних лісів

В західній, центральній та східній Європі, та західному Сибіру утворюють суцільну смугу. Переважає дуб, липа, ясен, бук, граб, та інші