Методи винахідницької та пошукової роботи під час створення винаходу

Для розроблення патенту на винахід, застосовуються різні методи.

Так, під час створення, наприклад, пристроїв до таких методів відносять:

- конструктивну спадкоємність;

- трансформацію та інверсію;

- евристичні дослідження;

- патентні дослідження.

Ці методи тісно пов'язані між собою. Зазвичай їх вико­ристовують одночасно системно на всіх етапах створення винаходу.

Конструктивна спадкоємність — це визначення всіх елементів запропонованого винаходу на основі викорис­тання всього світового досвіду й освіти конструктора.

Конструктивна спадкоємність передбачає критичний підхід пристроїв-аналогів, рекомендованих як прототип.

Для оцінювання тенденцій розвитку пристрою зада­ного технологічного призначення рекомендується будувати графіки або таблиці, які відображають динаміку зміни як конструктивних, так і технологічних параметрів, і за допо­могою структурного та параметричного синтезу визначити напрям створення нового пристрою.

Метод трансформації та інверсії — це метод пере­творення або обертання функції системи чи її елементів під час створення нового пристрою.

Евристичні методи є найефективнішими для пошуку нових ідей, що реалізовуються у відповідних випадках. До них належать:

- метод мозкового штурму;

- морфологічний метод;

- змішані методи.

Метод мозкового штурму (автор — американський психолог А. Осборн) полягає в тому, що до розв'язання технічного завдання залучають дві групи фахівців — людей, котрі добре генерують ідеї, і людей, схильних до критич­ного аналізу ідей. До групи «генераторів» мають входити різні фахівці. У процесі генерування ідей вільно висловлюють будь-які ідеї без доведення, й усі записують їх на магніто­фон чи до протоколу. На генерування ідей відводиться одна хвилина. Під час «штурму» між його учасниками мають бути доброзичливі, вільні стосунки, критикувати ідеї кате­горично заборонено. Важливо, щоб висловлені ідеї розви­вали решта учасників. Експертизі піддають усі ідеї, навіть ті, які виявляться хибними. Зазвичай група «генераторів» складається з 6-10 осіб, тривалість «штурму» 20-40 хв. Прак­тика використання «штурму» підтвердила, що цей метод дає позитивні наслідки лише для розв'язування найпрості­ших завдань.

Американський астроном Ф. Цвіккі запропонував мор­фологічний метод, суть якого полягає в побудові багато­вимірних таблиць з колонками та рядками — показниками певної сукупності об'єктів, тобто будують багатовимірну таблицю й у напряму її кожної осі відкладають можливі ознаки винаходу. Завдяки цьому охоплюють усі можливі комбінації рішень. Найефективніше застосовувати цей метод під час розв'язання конструкторських завдань загаль­ного характеру (пошук компонувальних рішень, нових машин тощо).

Мета методу конкретних запитань — упорядкувати вибір варіантів рішень. Ефективність методу залежить від дібраного переліку запитань. Цей метод певною мірою дозво­ляє зменшити психологічне навантаження.

Американський дослідник Ч. Гордон запропонував «синектику» — метод поєднання різнорідних елементів, який ґрунтується на мозковому штурмі. Синектична група розпочинає розв'язувати завдання з ознайомлення з «проб­лемою, як її подано», потім під час уточнення група пере­творює її на «проблему, як її зрозуміли», далі починає шукати рішення з використанням чотирьох видів аналогій: прямої — розглядуваний об'єкт, порівнюють з більш чи менш аналогічним об'єктом іншої галузі техніки чи живої природи; особистої — людина, яка розв'язує завдання, вживається в образ удосконалюваного об'єкта, намагаю­чись з'ясувати відчуття та почуття, що внаслідок цього ви­никають; символічної — узагальнена, абстрактна аналогія; фантастичної — до завдання залучають фантастичних істот, засоби, які виконують те, що потрібно за умовами завдання. Перебіг засідання записують на магнітофон, а потім старанно аналізують.

Російський дослідник Г. С Альтшуллер розробив алго­ритм винаходу, де розглянуто процес розв'язування завдання як послідовність операцій виявлення, уточнення та подолан­ня технічної суперечності, а мислення орієнтоване на ідеаль­ний спосіб, ідеальну будову. Використання таких способів надало творчому пошукові цілеспрямованішого характеру.

Усі викладені методи, фактично, є вдосконаленням тра­диційного методу створення винаходів шляхом «спроб і по­милок», коли доводиться аналізувати надзвичайно багато можливих рішень.

Патентні дослідження— це науковий аналіз, виконаний на основі системного підходу до оцінювання певного об'єкта господарської діяльності (ОГД) протягом його життєвого циклу. Під життєвим циклом ОГД розуміють сукупність взаємопов'язаних етапів створення (дослідницько-конструк­торські роботи проектування та конструювання, виготовлен­ня), використання (продаж, експлуатація) та послідовного вдосконалення (раціоналізація, оптимізація параметрів, режимів тощо), зняття з експлуатації (демонтаж, утилі­зація). Відповідно до державного стандарту ДСТУ3575-97 «Патентні дослідження. Основні положення та порядок про­ведення», введеного з 1 січня 1998 р. патентні дослідження проводяться у складі таких робіт: маркетингу; менеджменту; прогнозування; перспективного та поточного планування; визначення напрямів, темпів розвитку засобів технічного забезпечення своєї діяльності; проектування; формування замовлення виконавцям; вибору напрямів дослідження в разі створення нових і модернізації існуючих ОГД; вико­нання науково-дослідних (НДР) і дослідно-конструктор­ських робіт (ДКР); науково-технічного співробітництва; впровадження ОГД у виробництво; підвищення якості ОГД, удосконалення технології; матеріального та технологічного забезпечення виробництва; експлуатації ОГД; придбання обладнання та ліцензій; реалізації ОГД (продажу, експону­вання на виставках, ярмарках, продажу ліцензій); правової охорони об'єктів промислової власності.

Результатом патентних досліджень є звіт про патентні дослідження.

Розрізняють такі види патентного пошуку: тематичний, іменний, нумераційний, пошук патентів-аналогів і пошук для виявлення патентних прав.

Тематичний пошук— це виявлення аналога винаходу. Аналог об'єкта винаходу — це відомий до дати пріоритету засіб такого ж призначення, сукупність ознак якого подібна до сукупності суттєвих ознак певного об'єкта; найближчий аналог (прототип) — це аналог технічного об'єкта, найближ­чий до нього за сукупністю ознак).

Іменний пошук— це пошук для визначення діяльності різних фірм та інших заявників. За допомогою аналізу результатів цього виду пошуку можна зробити висновок щодо пріоритетних напрямів роботи провідних фірм певної галузі техніки. Для його проведення використовують алфавітно-іменні покажчики.

Нумераційний пошук— це пошук з метою встановлення тематичної належності документа, його зв'язку з іншими документами, а також правового статусу. Нумераційні пошу­кові системи найчастіше містять такі елементи: номер документа (патенту, заявки тощо), індекс МПК та ін.

Нумераційні покажчики випускають як окремо, так і у складі інших документів (наприклад, офіційних бюле­тенів).

Пошук патентів-аналогів— це визначення патентів, виданих у різних державах на один і той самий винахід (корисну модель). Він дозволяє значно скоротити обсяг розглядуваних патентних документів, а також полегшити деякі інші патентно-інформаційні дослідження.

Пошук для виявлення патентних прав— це визна­чення патентно-правової охорони певного винаходу (корис­ної моделі) або патентних прав певних осіб.

Реалізація певного виду пошуку здійснюється відпо­відно до вищезгаданого ДСТУ3575-97 за методикою, яка

передбачає складення регламенту, що включає такі шість етапів пошуку:

- визначення предмета пошуку;

- зазначення мети пошуку інформації;

- визначення держав пошуку інформації;

- визначення класифікаційних індексів;

- визначення ретроспективності пошуку;

- вибір джерел інформації.

Перший етап — предмет пошуку залежить від конкрет­них завдань патентних досліджень, що формулюються на початковій стадії досліджень, виходячи з теми досліджень.

Якщо тема патентних досліджень — пристрій (апарат, машина, технологічна лінія або її елементи), то предметами пошуку можуть бути: пристрій загалом (загальне компону­вання, принципова схема); принцип роботи пристрою; вузли та деталі; матеріали (речовини), що використовуються для виготовлення окремих елементів пристрою; технологія виготовлення пристрою; галузі можливого застосування пристрою.

Якщо предметом досліджень є будь-яка система в ці­лому (наприклад, технологічна лінія або установка), то необхідно звернути увагу на її конструктивні або функціо­нальні елементи, які не тривіальні й можуть мати загальне застосування. У такому разі варто розглядати як всю систе­му, так і її конструктивні або функціональні елементи.

Якщо тема патентних досліджень —речовина, то пред­метом пошуку можуть бути: власне речовина (її якісний або кількісний склад); спосіб одержання речовини; вихідні матеріали; галузі можливого застосування речовини.

Якщо тема патентних досліджень — технологічний процес {спосіб), то предметом пошуку можуть бути: техно­логічний процес загалом; його етапи, якщо він є самостій­ним охоронопридатним об'єктом; вихідні продукти; про­міжні продукти та способи їх одержання; кінцеві продукти та галузі їх застосування; обладнання, на основі якого реалізується цей процес (спосіб).

Другий етап — зазначення мети пошуку інформації ставить на меті одержання вихідних даних для забезпечення високого технічного рівня та конкурентоспроможності ОГД; використання сучасних науково-технічних досягнень і виключення невиправданого дублювання досліджень і роз­робок; дослідження технічного рівня ОГД, виявлення тен­денцій його розвитку; визначення відповідності ОГД умовам патентоспроможності; обґрунтування конкретних вимог щодо вдосконалення існуючої та створення нової продукції та технології; аналіз конкурентоспроможності ОГД тощо.

Третій етап — визначення держав пошуку інформа­ції визначається залежно від сформульованого завдання пошуку. Зазвичай це високорозвинуті держави світу, у яких найрозвиненіша система патентування.

Четвертий етап — визначення класифікаційних індек­сів здійснюється за допомогою використання універсальної десяткової класифікації, а для пошуку патентної інфор­мації — міжнародної та національної патентної класифі­кації.

П'ятий етап — це визначення ретроспективності по­шуку, пов'язаного з визначенням патентоспроможності ОГД, який належить до профільних напрямів діяльності органі­зації (патентні дослідження тривають найчастіше 50 років, а визначення патентоспроможності ОГД, який не належить до профільних напрямів діяльності організації, — не менше ніж на 15 років).

Проводячи патентні дослідження з метою визначення рівня й тенденцій розвитку виду техніки, до якого нале­жить ОГД, пошук виконують на період, достатній для вста­новлення тенденцій розвитку цього виду техніки (5-15 років).

Визначаючи ситуацію щодо використання прав на об'єк­ти промислової власності, період пошуку визначають стро­ком дії патенту в державі пошуку (зазвичай не більше 20 років).

Шостий етап— це вибір джерел інформації, роз­глянутих у п. 4.1. Отриманий таким чином повний пошук, розглянутий на прикладі тематичного пошуку як найпо­ширенішого, може бути використаний у вигляді звіту в різ­них сферах діяльності: обґрунтування та підготовки документів для оформлення заявок на видачу патенту (як основна мета пошуку) і для інших аспектів госпо­дарської діяльності (прогнозів, програм, планів створення та розвитку виробництва ОГД і надання послуг, заявок на розроблення та освоєння ОГД; вихідних вимог замовника до виконання НДР і ДКР та оформлення звітів про про­ведення НДР і ДКР; технічних умов на розроблений ОГД; стандартів на розроблений ОГД; карт технічного рівня та якості ОГД).

Запитання для самостійного контролю

1. Які джерела інформації застосовуються у винахід­ницькій і пошуковій роботі?
2. Що таке науково-технічна інформація?
3. Які інформативні документи містять науково-технічну інформацію?
4. Що таке патентна інформація?
5. Які розрізняють джерела патентної інформації?
6. Що таке первинні джерела патентної інформації?
7. Що є вторинними джерелами патентної інформації?
8. Які офіційні бюлетені видаються в Україні та Росії?
9. Які відомості публікують у бюлетені «Промислова влас­ність»?
10. Які відомості включаються до річного покажчика офіцій­ного бюлетеня «Промислова власність»?
11. За якими вимогами вибирають джерела інформації?
12. Які системи належать до міжнародної класифікації?
13. З чого складається міжнародна патентна класифікація?
14. З яких елементів складається система класифікації вина­ходів?
15. У чому сутність розділів, класів, підкласів, груп, підгруп?
16. Як визначаються бібліографічні коди?
17. Яку інформацію містять бібліографічні коди?
18. Які методи належать до методів винахідницької та пошу­кової роботи під час створення винаходу?
19. Що таке конструктивна спадкоємність?
20. Які елементи розглядаються в методі «Конструктивна спадкоємність»?
21. Із яких елементів складається метод «Трансформації та інверсії»?
22. Із яких елементів складається евристичний метод?
23. У чому сутність методу «мозкового штурму»?
24. Що входить до складу патентних досліджень?
25. Що таке життєвий цикл об'єкта господарської діяль­ності?
26. У складі яких робіт виконуються патентні дослідження?
27. Які види патентного пошуку застосовуються під час патентних досліджень?
28. Що входить до тематичного пошуку?
29. Які елементи входять до іменного пошуку?
30. Із чого складається нумераційний пошук?
31. Які елементи входять до пошуку патентів-аналогів?
32. Із яких етапів складається регламент проведення пошуку?
33. Що входить до першого, другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого етапів пошуку?
34. Як складається звіт регламенту?
35. Для якого виду діяльності застосовуються результати по­шуку?