Методи витратного підходу до оцінки вартості бізнесу

Витратний підхід до оцінки вартості бізнесу заснований на визначенні суми витрат ресурсів на його відтворення або заміщення з урахуванням факторів фізичного та морального зносу. Цей підхід найбільш ефективний, коли покупець збирається порівняти витрати на придбання бізнесу з витратами на створення аналогічного підприємства.

Даний підхід представлений наступними основними методами:

- простим балансовим методом;

- методом регулювання балансу;

- методом ліквідаційної вартості;

- методом вартості заміщення;

- методом чистих активів;

- методом нагромадження активів.

Використан­ня простого балансового методу передбачає порівняння суми (вартості) майна підприємства (активів) та суми його зобов'язань (пасивів). Алго­ритм визначення вартості бізнесу відповідно до даного методу включає такі етапи:

Етап 1. Визначення дати оцінки, збір, систематизація та гар­монізація облікової звітності щодо активів підприємства (форму­вання підсумкових вартісних показників через агрегацію первіс­них облікових даних, отриманих у ході інвентаризації об'єктів цілісного майнового комплексу).

Етап 2. Узгодження дати оцінки, збір, систематизація та гар­монізація облікової звітності щодо пасивів підприємства (вартіс­на оцінка зобов'язань відповідно до прийнятих та законодавчо закріплених методів системи обліку).

Етап 3. Визначення вартості бізнесу як суми власного капіта­лу підприємства, що розраховується як різниця між обліковою вартістю майна підприємства та розміром його зобов'язань.

Поданий алгоритм визначення вартості бізнесу є найпрості­шим, але й найменш точним. Визначена на його основі вартість бізнесу лише відтворює розмір власного капіталу, витраченого для створення об'єкта оцінки, і не враховує досвід, поточний стан і перспективи його діяльності, повністю ігноруючи ринкові фактори.

Особливістю методу регулювання балансу є використання не облі­кових величин елементів виробничо-комерційної системи під­приємства, а їх скоригованих вартостей. При цьому розрахунки проводяться за цінами останньої купівлі майна чи іншого обґрунтованого моменту часу. Визначення вартості бізнесу на основі методу регулювання балансу проводиться за такими етапами:

Етап 1. Визначення реальної вартості основних засобів під­приємства коригуванням їхньої балансової вартості залежно від їх відновної вартості на момент оцінки.

Етап 2. Оцінка вартості земельної ділянки у ринкових цінах, сформованих на момент оцінки, враховуючи витрати на її поліп­шення та благоустрій.

Етап 3. Визначення реальної вартості виробничих запасів си­ровини, матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції, за бухгал­терськими даними та переоцінювання вартості понаднормативних чи влежаних запасів. Оцінка реальної вартості дебіторської забор­гованості з урахуванням ймовірності та відсотка її погашення.

Етап 4. Визначення чистого залишку заборгованості підпри­ємства через коригування довгострокової, середньострокової та поточної кредиторської заборгованості на основі переоцінки вар­тості боргових фінансових пакетів.

Етап 5. Визначення вартості бізнесу через зменшення скори­гованої вартості майна підприємства на скориговану суму його зобов'язань.

Даний метод переобтяжений такими ж недоліками, як і попере­дній, але отримані з його допомогою результати вважаються більш точними, хоча й потребують більших витрат часу та ресурсів.

Метод вартості заміщення можна вважати ще однією мо­дифікацією описаних вище витратних методик, але на відміну від методу регулювання балансу передбачає визначення вартості за­міщення об'єкта оцінки. При цьому під вартістю заміщення слід ро­зуміти мінімальну вартість аналогічного нового підприємства, ідентичного з оцінюваним за функціональними, експлуатаційни­ми чи конструктивними параметрами, але створеного відповідно до сучасних цін та нових якісних вимог.

Метод ліквідаційної вартості використовується за умови лі­квідації суб'єкта господарювання чи коли грошові потоки від йо­го операційної діяльності несуттєві (або взагалі набувають нега­тивного значення); при фінансуванні підприємства-боржника; при фінансуванні проектів реструктуризації чи санації тощо. Він базується на визначенні суми коштів, які можуть бути отримані за умови ліквідації (продажу) підприємства (при роздільному про­дажі його активів) на конкретну дату. Вважається, що ліквіда­ційна вартість підприємства як цілісного майнового комплексу менша, ніж за роздільним розпродажем його активів.

Виокремлюють такі види ліквідаційної вартості підприємства (бізнесу):

1) упорядковану – визначаєсуму коштів, що може бути отримана за «розумним» розпродажем активів, тобто протягом не більше двох років зі спробою встановлення максимальної ціни;

2) примусову - формується за умови максимально швидкого проведення комерційних угод щодо купівлі-продажу активів підприємства, незалежно від того, чи вигідно це у поточному періоді;

3) кінцеву - характеризує суму витрат власника (інвестора) на знищення, ліквідацію активів підприємс­тва на місці. Як правило, вона має негативне значення, оскільки оцінює додаткові витрати на фізичне знищення об'єкта.

Оцінка вартості бізнесу згідно з даним методом проводиться за таким алгоритмом:

Етап 1. Розробка календарного графіка ліквідації кожного виду активів підприємства з метою максимізації капітальних прибутків (з вирахуванням усіх зобов'язань підприємства).

Етап 2. Визначення поточної вартості активів, враховуючи витрати на їх ліквідацію. Розрахунок проводиться одночасно з перевіркою балансових показників через інвентаризацію майна на дату оцінки.

Етап 3. Коригування поточної вартості активів, враховую­чи обов'язкові платежі та державні збори (податки). Отримана таким чином вартість активів дисконтується на відповідну дату оцінки.

Етап 4. Визначення вартості зобов'язань (боргів) підприємства та її приведення на дату оцінки.

Етап 5. Вирахування з поточної вартості активів підприємст­ва суми витрат на ліквідацію об'єкта та приведеної вартості його боргів, а потім формування ліквідаційної вартості.

Сферами застосування методу чистих активів є:

• оцінка підприємств, основна діяльність яких спрямована на досягнення соціального ефекту;

• купівля-продаж підприємств зі значною часткою мате­ріальних і фінансових активів у структурі майна;

• страхування, оподатковування майна підприємства;

• підвищення ефективності поточного управління підпри­ємством;

• визначення кредитоспроможності;

• оцінка вартості нового підприємства, яке не має історії господарської діяльності.

Сутність методускладається у визначенні різниці між сумами вартості всіх активів підприємства та всіх зобов'язань. Базова формула для розрахунку чистих активів має вид:

ЧА = А - З (12.1)

де ЧА - вартість чистих активів підприємства; А - сума всіх активів; З - сума всіх зобов'язань.

Відповідно до діючої методики оцінки вартості майна вихідна формула трансформується таким чином:

(12.2)

де Н - вартість необоротних активів; О - вартість оборотних активів;

М - вартість витрат майбутнього періоду;

В - вартість забезпечення наступних витрат і платежів;

Д - вартість довгострокових зобов'язань;

СФ - вартість поточних зобов'язань.

Розрахунок вартості бізнесу методом чистих активів вклю­чає кілька етапів.

Етап 1. Оцінка нерухомості підприємства за обґрунтованою ринковою вартістю.

Етап 2. Визначення обґрунтованої ринкової вартості машин та обладнання. Розрахунки можуть проводитися у розрізі окремо взятих машин, пристроїв, силових установок чи іншого облад­нання; технологічно, функціонально чи експлуатаційно однорід­них груп машин, умовно незалежних одна від одної; цілісних ви­робничо-технологічних систем чи комплексів.

Етап 3. Ідентифікація та оцінка ринкової вартості нематеріа­льних активів підприємства, яка включає: експертизу об'єктів інтеле­ктуальної власності, охоронних документів і прав на нематеріа­льні активи; застосування спеціальних методів оцінки немате­ріальних активів; формування сукупної вартості нематеріальних активів.

Етап 4. Визначення ринкової вартості короткострокових і до­вгострокових вкладень, яка передбачає розрахунок поточної вартості облігацій; оцінку пакета простих і привілейованих акцій.

Етап 5. Визначення поточної вартості товарно-матеріальних запасів, враховуючи прийняту практику обліку (FIFO, LIFO, метод середньозваженої собівартості).

Етап 6. Ринкова оцінка дебіторської заборгованості залежно від імовірності її погашення з виділенням безнадійної, перспек­тивної та гарантованої.

Етап 7. Оцінка витрат і доходів майбутніх періодів за умови існування реальної можливості отримання кінцевого позитивного фінансового результату.

Етап 8. Приведення зобов'язань підприємства до поточної ва­ртості.

Етап 9. Визначення вартості власного капіталу (як вартісної оцінки бізнесу) шляхом вирахування з обґрунтованої ринкової вар­тості активів поточної вартості всіх зобов'язань.

Даний метод застосовується, коли очікується, що фірма во­лодіє значними матеріальними активами, а також буде функ­ціонувати у найближчому майбутньому.

Слід зазначити, що такий метод доцільний тільки у випадку визначення нижньої межі можливої ціни підприємства, тому що припускає бухгалтерську оцінку величини майна підприємства, що рідко збігається з ринковими оцінками.

Через те, що балансова вартість майна підприємства в умовах інфляційної економіки не дає реальної оцінки його величини, у світовій і вітчизняній практиці оцінки бізнесу застосовують метод чистих скоригованих активів. У цьому випадку базова формула методики чистих активів здобуває наступний вигляд:

(12.3)

де - скориговані чисті активи;

- скориговані активи;

- скориговані зобов'язання.

Коригування статей балансу з метою оцінки вартості підприємства ведеться у двох напрямках:

1) інфляційне коригування;

2) нормалізація бухгалтерської звітності.

У випадку застосування методу нагромадження активів проводиться згадана вище процедура нормалізації бухгалтерської звітності, яка має певну специфіку — коригування вноситься до статей останнього дня перед датою оцінки балансу. Після кори­гування показників бухгалтерської звітності слід провести зага­льний аналіз фінансово-економічного стану підприємства, що дає змогу внести додаткові поправки у розрахункову величину вар­тості бізнесу.

Розрахунок вартості бізнесу за даним методом представлений наступним алгоритмом:

Етап 1. Проводиться загальна описова характеристика підприємс­тва, на цій основі проводиться вибір, оцінка та гармонізація джерел інформації, які можна підрозділи­ти на джерела загальних і спеціальних даних.

Етап 2. Відбуваєтьсяогляд сфери бізнесу (галузі промисловості), дослі­дження загальнодержавних ринків кінцевої продукції, сировини і матеріалів; визначення залежних чи причинних сфер бізнесу, ді­лова активність у яких справляє істотний вплив на об'єкт оцінки.

Етап 3. Проводиться аналіз локальних характеристик бізнесу, що включає моніторинг місцевих (регіональних) ринків, перевірку портфеля замовлень та договорів постачання чи обслуговування, сформованих на підприємстві, тощо; а на цій основі – аналіз фінансово-економічного стану підприємства за допомогою традиційних абсолютних показників і коефіцієнтів на їх основі.

Етап 4. Вивчення систем вза­ємозалежних показників, що дають змогу створити комплексну картину минулого та поточного розвитку підприємства.

Етап 5. Проводиться дослідження найістотніших факторів впливу на вартість бізнесу залежно від рівня можливості управління ни­ми, описуються активи (майно) підприємства, що передбачає створення переліку всіх видів майна і наявних майнових та сумі­жних прав щодо їх використання.

Етап 6. Визначають вартість біз­несу та формують звіти про оцінку.