Сутнісна характеристика економічного потенціалу підприємства.

В Україні певний теоретичний фундамент оцінки фінансово-економічного потенціалу та рівня його використання почав формуватися лише останні декілька років. Так, цією проблемою щільно займається кафедра економіки, контролю та аналізу господарської діяльності Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. І. Туган-Барановського; цьому питанню присвячені роботи к.е.н. Воронкової А.Е. (Західноукраїнський державний університет, м. Луганськ), В. Щелкунова - першого віце-президента Української спілки промисловців та підприємців та інших українських науковців.

Значно більшим є обсяг робіт зарубіжних вчених. Питанням формування й визначення потенціалу підприємств були присвячені роботи Сліже М.У., Спіріна В.С. , Русінова Ф.М., Макаренко О.Г. , Мосіна В.Н., Крука Д.М. та інших. Але й досі немає однозначного підходу для визначення термінів «підприємницький потенціал» і «економічний потенціал», єдиної думки щодо їхньої оцінки. У роботі треба розглянути наступні питання: сутність поняття «економічний потенціал підприємства»; встановлення та обґрунтування їх складових елементів; дослідження інформаційних потоків в системі управлянні потенціалом підприємства. Діяльність будь-якого підприємства спрямована на досягнення визначених результатів. Ефективність роботи підприємства визначається наявністю слушних початкових умов (забезпеченість матеріальними, фінансовими, людськими ресурсами) і раціональною управлінською орієнтацією в їх використанні.

Рис. 1.3. Класифікація видів потенціалів.

Як відомо, управління - це вплив на процес, об’єкт, систему для зберігання їх стійкості або переводу із одного стану в інше у відповідності з цілями організації.

Об’єктом управлінняпідприємства можуть виступати економічні показники діяльності, фінансові ресурси, обіговий капітал та інше. Одним із основних об’єктів менеджменту підприємства промисловості, який визначає його подальшу стратегію виступає економічний потенціал. Як було зазначено вище, слово «потенціал» походить від латинського слова «potentia», що означає «сила, міць». Можна також припустити походження слова «потенціальний» від французького potential («вміючий бути»). Поняття «економічний потенціал» одержало розвиток після того, як технічний фактор як джерело ефекту було вичерпано і стало більше уваги приділятися людському факторові. Але, у результаті вивчення наукової літератури, стало ясно, що чітке - визначення поняття «економічний потенціал» усе ще відсутнє. В таблиці 1.2 розглянуті точки зору різних авторів щодо визначення поняття «економічний потенціал».

Таблиця 1.2

Визначення поняття «економічний потенціал» у деяких джерелах літератури

Інформація, наведена у таблиці 1.2, дозволяє зробити висновок, що в спеціальній літературі з економіки та економічного аналізу немає загальноприйнятої думки про те, що варто розуміти під економічним потенціалом, але дає змогу побачити існуючі підходи до розуміння його сутності:

1. Економічний потенціал як сукупна здатність галузей народного господарства.Цього підходу додержується Румянцев А.М.. На це ж визначення посилаються Мосін В.Н. та Крук Д.М. В цьому трактуванні підкреслюється лише один із аспектів економічного потенціалу - здатність господарюючого механізму виконувати виробничу функцію. Очевидно, що це важлива, але не єдина характеристика потенціалу.

2. Економічний потенціал як сукупність наявних ресурсів.Такий підхід просліджується в роботах Архіпова А.І., Русінова Ф.М., Макаренко О.Г. та інших. В рамках цього підходу зміст терміну «економічний потенціал» замінюється поняттями «ресурси», «інвестиції», «інвестиційні ресурси». Принциповою різницею між даними термінами є те, що ресурси існують незалежно від суб’єктів економічної діяльності, а потенціал не можна відокремити від його носіїв, тобто дефініція «економічний потенціал», окрім матеріальних засобів, включає до себе знання й досвід.

3. Економічний потенціал як результат економічних та виробничих відносин між суб’єктами господарської діяльності.Представником цієї течії виступає Самоукін Л.І. та інші. В їх визначенні підкреслена досить важлива риса економічного потенціалу. Однак, економічний потенціал в рівному ступені залежить від рівня розвитку виробничих сил. В словнику „Управление социалистическим производством” під редакцією Козлової І.В. у визначенні «економічний потенціал» не вказується однак, про які конкретно економічні можливості йде розмова.

4. Ототожнення термінів «економічний потенціал», «економічна міцність». Слід розрізняти показники економічної міцності і економічного потенціалу. Економічний потенціал підприємства, країни, галузей народного господарства характеризується максимально можливим обсягом матеріальних благ та послуг, якого можна досягнути при оптимальному використанні наявних ресурсів. Економічна міцність характеризує фактично досягнутий рівень розвитку виробничих сил.

Розібрані підходи щодо визначення терміну «економічний потенціал» виявляють різні погляди в розумінні його сутності. Важко сказати однозначно про прихильність того чи іншого дослідника до одного із підходів. Частка науковців приводить декілька тлумачень із різними акцентами (наприклад, Самоукін Л.І.).

Сумуючи вищенаведене, під економічним потенціалом підприємства варто розуміти сукупну здатність підприємства, яка залежить від продуктивних сил даного суб’єкта господарювання, виробляти промислову та сільськогосподарську продукцію, здійснювати будівництво, перевезення вантажів, робити послуги.

Продуктивні сили, як відомо, розглядаються як система суб’єктивних (людина) та речовинних (засіб виробництва) елементів, яке виражають активне ставлення людей до природи, що полягає в матеріальному і духовному освоєнні та розвитку її багатств.

Говорячи про економічний потенціал конкретного суб’єкта господарювання варто мати на увазі, що продуктивні сили даного підприємства складаються із трудових ресурсів і засобів виробництва (засобу праці і знаряддя праці). Тоді під економічним потенціалом підприємства слід розуміти сукупність трудових ресурсів і засобів виробництва, необхідних для забезпечення його життєдіяльності.

Зміст економічного потенціалу підприємства визначається наступними факторами:

- об'єктивні фактори (сукупність матеріальних і нематеріальних ресурсів, у тому числі природних, як зайнятих, так і не зайнятих у виробництві, але володіючих реальною можливістю в майбутньому брати участь у ньому);

- суб'єктивні фактори (здатність працівників до використання ресурсів і створення матеріальних благ (послуг) і здатність управлінського апарата до оптимального використання наявних ресурсів).

Важливою характеристикою економічного потенціалу є ринковий потенціал підприємства, що в більшому ступені характеризує його здатність забезпечувати стійке положення на ринку товарів і послуг. Величина ринкового потенціалу залежить від факторів зовнішнього середовища (місткість ринку і ступінь його насиченості, запити споживачів, вимоги посередників, можливості конкурентів і т.п.), а також від маркетингових зусиль підприємства (цінова політика, методи стимулювання збуту, канали товарообігу і т. ін.). Кількісно ринковий потенціал оцінюється обсягом продажів і в більшому ступені є його зовнішньою характеристикою.

Отже, економічний потенціал є характеристикою внутрішніх можливостей підприємства у виробництві товарів (послуг) і одержанні відповідного доходу. Його величина залежить від кількості і якості економічних ресурсів, які має у своєму розпорядженні підприємство, від здатності адекватно реагувати на зміни ринкової ситуації й адаптуватися до неї.

Знання величини економічного потенціалу дозволяє:

- оцінити ступінь залучення економічних ресурсів підприємства в господарський оборот шляхом порівняння наявних оцінок активної його частини і повного економічного потенціалу;

- оцінити ступінь використання економічного потенціалу шляхом зіставлення показників реалізації економічного потенціалу і величини його економічної оцінки;

- оцінити ефективність інвестицій у формування і розвиток економічного потенціалу шляхом порівняння його оцінки з загальним обсягом ресурсів.