Доходи місцевих бюджетів.

Оздоровлення фінансів територіальних громад потребує збільшення обсягів місцевих бюджетів та посилення їх залежності від обсягів ресурсів створюваних на їх території. Грошові кошти, що акумулюються у бюджетних фондах місцевих бюджетів є фінансовою основою діяльності місцевих рад і місцевих адміністрацій та фінансування заходів спрямованих на утримання й розвиток соціальної інфраструктури, комунального господарства.

Відповідно до розмежування повноважень між органами влади, у дохідній частині місцевого бюджету окремо виділяють доходи необхідні для виконання делегованих законом повноважень органів виконавчої влади:

Ø власні доходи;

Ø закріплені законодавством на довгостроковій основі;

Ø міжбюджетні трансферти.

Сукупність власних доходів і закріплених доходів у сумі складають (при плануванні доходів) прогнозний обсяг дохідної частини бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджетів міст Києва і Севастополя, який враховується при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів між державним та зазначеними бюджетами.

До власних доходів належать доходи, які визначаються законодавством, формуються і збираються на відповідній території.

Закріплені доходи – загальнодержавні податки, збори (платежі), які зараховуються у певні види місцевих бюджетів безстроково або на довгостроковій основі.

Особливістю формування місцевих бюджетів є те, що для бюджетів територіальних громад сіл, їх об’єднань, селищ та міст за Бюджетним кодексом розраховується кошик закріплених доходів за місцевими бюджетами та кошик власних доходів. Кошик доходів закріплених на постійній основі за бюджетами місцевого самоврядування враховується при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів. У складі кошика доходів передбачаються, передусім податки та збори, що стягуються за місцем розташування суб’єкта платника податку.

До кошика власних доходів бюджетів місцевого самоврядування належать місцеві податки, збори (платежі), передані доходи з державного бюджету, що не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів. За складом місцевого бюджету загальний фонд формується за рахунок закріплених доходів; спеціальний фонд і бюджет розвитку – за рахунок власних доходів (рис. 11).

Рис. 11. Структура доходів місцевих бюджетів.

Бюджетним кодексом передбачені взаємовідносини усіх місцевих бюджетів з державним бюджетом. Фінансові ресурси місцевих бюджетів збільшуються, передусім на виконання власних повноважень за рахунок передачі доходів державного бюджету до місцевих бюджетів і не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, збільшуються джерела надходжень до спеціального фонду.

Бюджетним кодексом України (стаття 69) визначено перелік доходів, обсяги яких не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів відповідно до загального та спеціального фондів місцевих бюджетів.

До доходів місцевих бюджетів – кошика І, які враховуються при визначенні обсягу трансфертів зараховуються надходження від: податку на доходи фізичних осіб, збору за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення, збору за спеціальне водокористування, платежів за користування надрами загальнодержавного значення, плати за користування інших природних ресурсів, плати за ліцензії на певні види господарської діяльності та сертифікати, які видають виконавчі органи відповідних місцевих рад, плати за ліцензії й сертифікати, що зараховуються до міських бюджетів міст Києва і Севастополя суб’єктами, що здійснюють діяльність на їхній території, плати за ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного й плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, плати за ліцензії на право на експорт, імпорту й оптової торгівлі спиртом етиловим, кон’ячного й плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, плати за ліцензії на право експорту, імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів,плати за державну реєстрацію, реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, плати за ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, державного мита в частині, яка належить відповідним місцевим бюджетам (додаток К).

Основним бюджетоутворюючим доходом на місцевому рівні є податок на доходи фізичних осіб. Порядок формування надходжень бюджету певних рівнів місцевих бюджетів регулюється Бюджетним кодексом України з урахуванням законів «Про столицю України – місто Київ», та законом «Про особливий статус міста Севастополя». Так до бюджетів міст Києва зараховується 50% від загального обсягу податку на доходи фізичних осіб; до бюджету міста Севастополя – 100% податку; до бюджетів міст республіканського і обласного значення відраховується 75 % від загального обсягу податку, що сплачується на цій території. Попри це 25% обсягу податку на доходи фізичних осіб зараховується до бюджетів областей та 50% – до районного бюджету.

Розмежування доходів на такі, які враховуються і не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів у процесі планування доходів місцевих бюджетів має стимулюючий ефект щодо їхнього зростання. За таких умов органи місцевого самоврядування зацікавлені у нарощуванні дохідної бази за рахунок стимулювання господарської діяльності суб’єктів адміністративних територій, що збільшує надходження податків до місцевих бюджетів.

При плануванні доходів місцевих бюджетів обов’язково враховуються зміни, які відбуваються у механізмі формування дохідної бази і пов’язані з удосконаленням бюджетно-податкового законодавства. Прикладом слугує Закон України «Про державний бюджет на 2011 рік», яким враховано основні завдання бюджетної політики фінансового забезпечення місцевих бюджетів, збільшення інвестиційної складової частини місцевих бюджетів через збільшення кількості джерел надходжень до бюджетів.

Бюджетним кодексом України передбачено передачу частини доходів з державного до місцевих бюджетів (табл. 14), що сприяє:

Ø розширенню прав органів місцевого самоврядування у сфері податкового стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності;

Ø підсиленню фінансового самозабезпечення органів місцевого самоврядування.

Таблиця 14