Динаміка видатків місцевих бюджетів

у Зведеному бюджеті України, %*

*Джерело: за матеріалами звітів Міністерства фінансів,Рахункової палати та Державної казначейської служби України про виконання бюджетів різних рівнів на відповідний рік.

Із таблиці 13 видно, що за рахунок коштів місцевих бюджетів фінансуються великі обсяги таких видатків: 13, 5% – 14,0 % на освіту; 9,5 % – 10,5 % на охорону здоров’я; 8,9 % – 10,3 % на соціальний захист і соціальне забезпечення. Втім, незначна частина видатків Зведеного бюджету України виділяється на фінансування таких функцій органів самоврядування як громадський порядок (0,1 % – 0,3% видатків всіх місцевих бюджетів), охорона навколишнього середовища (0,1 % – 0,4 %), економічна діяльність (1,8 % – 2,1 %), загальнодержавні функції (2,7 % – 3,2 %), духовний та фізичний розвиток (1,5 % – 1,7 %). Ці функції здебільшого фінансуються з державного бюджету.

Місцеві бюджети займають не лише належне місце у бюджетній системі України, але за їх допомогою здійснюється підтримка виробників, впроваджуються програми з розвитку виробництва, фінансують заходи з підвищення життєвого рівня громадян, створення робочих місць, виплачуються матеріальні допомоги відповідним групам громадян (рис. 10).

Рис. 10. Роль місцевих бюджетів у суспільному розвитку.

Отже, місцеві бюджети забезпечують активну участь місцевого самоврядування у розв’язанні актуальних проблем розвитку держави. Від фінансових можливостей місцевих органів влади залежать їх реальні владні функції. Не можна бути самостійним, будучи залежним у фінансовому відношенні.

Бюджетним кодексом в редакції від 08.07.2010 р. передбачено збільшення фінансової бази місцевих бюджетів за рахунок передачі доходів державного бюджету до місцевих бюджетів, збільшення джерел надходжень до спеціального фонду, розширення переліку видатків, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів. У такий спосіб ми наближаємося до правового статусу самостійності місцевих бюджетів. З іншого боку, існує потреба в розбудові інституту територіальної громади як соціального, політичного інституту, територіальної одиниці, суб’єкту економічної діяльності.

Зміни в нашій країні відбудуться лише тоді, коли буде задіяний потенціал самого народу, наповненість дохідної бази самоврядування залежатиме від вкладених зусиль, а не залежатиме у своїй діяльності від держави.

Загальним принципом встановлення господарських взаємовідносин між самоврядуванням і державними органами, з іншими органами самоврядування повинна стати самоокупність територіальної громади як суб’єкта економічної діяльності, коли надходження до бюджету перевищують витрати. Тільки за такої умови територіальна громада поповнюватиме суспільне багатство, а не проїдатиме.

Критерієм розмежування є грошові надходження до місцевих бюджетів від власних надходжень. Їх розмір визначається за такими формами самофінансування:

Ø надходження за рахунок власних джерел перевищують нормативні потреби;

Ø власні надходження покривають повністю і без залишку нормативні потреби. Це збалансована форма самофінансування, коли відрахування коштів у вищий бюджет не проводиться;

Ø власні надходження менші нормативних потреб, але територіальна одиниця має й інші фінансові джерела доходів і відрахувань у бюджет. Ця форма збалансована і включає асигнування із державного бюджету;

Ø власні і асигновані надходження недостатні для покриття нормативних потреб територіальних одиниць. Така форма самофінансування збалансована і передбачає планову дотацію.

Економічне обґрунтування розмірів ресурсів, які підлягають мобілізації до місцевих бюджетів, потребує достовірної інформації про утворення і рух фінансових ресурсів на певній території. Цього можна досягти за допомогою зведеного територіального фінансового балансу території, аналіз якого зможе забезпечити комплексну оцінку стану фінансових ресурсів території, напрями використання залежно від форм власності та рівня підпорядкованості суб’єктів господарювання. Без цих розрахунків не можна встановити обсяг створюваних на території фінансових ресурсів, проаналізувати їх структуру, особливості розподілу та визначити шляхи примноження поступлень у місцеві бюджети. Складання балансу фінансових ресурсів самоврядування має стати невід’ємною частиною організації бюджетного процесу. Для цього потрібна добре відлагоджена система надходження планової та звітної інформації від суб’єктів господарювання, за якою можна визначити:

Ø ресурси, що використовуються і створюються на місці;

Ø ресурси, що вилучаються за межі території;

Ø ресурси, що надходять зі сторони.

Основна роль належить нагромадженням, що створюються на місцях. Саме вони формують більшу частину грошових ресурсів населення, підприємств та місцевих бюджетів. У сфері матеріального виробництва, за нормальних умов економічного розвитку, створюється основний обсяг фінансових ресурсів. Такий підхід створення для розвитку території фінансової бази служив би економічним регулятором обмінних процесів.