Основи побудови обліку валютних операцій

Обліковий супровід операцій в іноземній валюті здійснюється відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України, затвердженої Постановою НБУ від 17.11.04 за № 555.

Методика обліку валютних операцій базується на мультивалютності діючого Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України.

Мультивалютність Плану рахунків полягає в тому, що операції в різних валютах (як в іноземних, так і в національній) обліковуються за одними й тими ж балансовими рахунками.

Облік операцій за валютними рахунками ведеться у двох оцінках: у валюті за номіналом і в гривнях за офіційним курсом НБУ

При здійсненні операцій з іноземною валютою розрізняють тричасові категорії: дату операції, дату валютування і дату розрахунку.

Проведення за балансовими рахунками здійснюється за датою валютування. Найчастіше дата розрахунку і дата валютування збігаються. Різниця між цими датами виникає у випадку передоплати або відстрочення платежу. Якщо дата розрахунку і дата валютування не збігаються, то для відображення в бухгалтерському обліку операцій з купівлі-продажу іноземної валюти від дати розрахунку до дати валютування або навпаки, від дати валютування до дати розрахунку, використовуються такі рахунки: 2800 А «Дебіторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів»;

2900 П «Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів»;

3540 А «Дебіторська заборгованість з придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку»;

3640 П «Кредиторська заборгованість із придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку».