Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ).

Одним з важливих заходів для захисту працюючих від небезпек, що не були усунути, праці є застосування засобів індивідуального захисту. До них відносяться: спецодяг, спецвзуття, засоби захисту органів людини від шкідливих виробничих факторів і запобіжні пристосування. ЗІЗ застосовуються в тих випадках, коли безпека праці не може бути забезпечена шляхом організації виробництва і використання відповідних конструкцій суднового устаткування і засобів колективного захисту. Вид захисних засобів визначається характером виконуваної роботи, а також метеорологічними умовами.

Спеціальний одяг і індивідуальні засоби захисту видаються по встановленим для кожного виду виробництва нормам.

Спецодяг, спец взуття, запобіжні пристосування. Для захисту тіла людини від несприятливих метеорологічних факторів, надлишкових теплових випромінювань, бризів і розпечених твердих часток, вологи, пилу і їдких речовин робітникам та службовцям видається спецодяг і спецвзуття.

Ефективність і довговічність засобів індивідуального захисту залежить від правильного їхнього вибору, дбайливого використання і своєчасного ремонту. Видані працівникам спецодяг, спецвзуття і запобіжні пристосування, що прийшли в непридатність до витікання встановленого терміну носки, підлягають чи заміні ремонту, а при чи звільненні перекладі на інше судно і по закінченні терміну носки - підлягають поверненню.

Захисні засоби. Для захисту шкірних покривів і профілактики шкірних захворювань застосовуються захисні пасти, мазі, спеціальні миючі і засоби, що очищають. Для захисту шкіри від олій, смол, розчинників, нафтопродуктів і органічних сполук застосовуються гідрофільні пасти і мазі, що містять у своєму складі речовини, що пропускають воду. Не розчинні у воді гідрофобні пасти і мазі застосовуються для захисту шкіри від води і водяних розчинів кислот, лугів, солей, різних емульсій. Необхідність застосування захисних паст і мазей визначає судновий лікар.

Захисні каски. Для захисту голови працюючих від випадково упалих з висоти предметів при швартовних операціях, під час хитавиці судна, у процесі роботи в стиснутих умовах застосовуються захисні каски. Каски бувають металеві, зі склопластику, поліетиленові й ін. Каски випускаються з водонепроникною пелериною і підшоломником, що утеплює. Конструкція касок забезпечує провітрювання внутрішнього простору.

Захисні окуляри, маски, щитки для захисту очей від механічних, пилових, хімічних і термічних поразок бувають відкритого і закритого типів. Окуляри відкритого типу (З-2, З-3, ОЗК і ін.) застосовують для захисту очей від механічних ушкоджень. Окуляри закритого типу (З-1, З-12, З-33 і ін.) застосовують для захисту очей при використанні пневматичного інструменту і при роботах у замкнутому просторі. Згідно ОСТ 21-6-87 з 01.07.88 установлюються вимоги до світлофільтрів, використовуваним у щитках, масках і окулярах. Наприклад, світлофільтри В-1-3; Г-1-3; Э-1-5, відповідно виготовлені з темного скла марок ТС-1, ТС-2 і ТС-3. Для захисту очей при электрогазосварочных роботах використовуються окуляри, що мають спеціальні світлофільтри із синіми кобальтовими стеклами (світлофільтри типу З-1-13 зі скла марки ТС-ЗС і ін.). При цих роботах доцільно застосовувати окуляри в лускатій оправі, через яку добре вентилюється повітря, і окуляри не запотівають. Окуляри знаходяться в особистому користуванні працюючого і передачі іншому обличчю не підлягають.

Захист органів слуху. Для індивідуального захисту органів слуху від шуму при роботах у машинно-котельних відділеннях застосовують вкладиші, навушники і шоломи. Вкладиші, виготовлені зі спеціального волокна, вставляють у слуховий канал вуха. Шляхом застосування вкладишів удається знизити рівень звукового тиску на 10-15 дБ. Найбільш ефективним засобом захисту органів слуху від шуму є спеціальні навушники. Вони знижують рівень звукового тиску при частотах у діапазоні від 125 до 8000 Гц на 4-45 дБ. На голові навушники утримуються за допомогою дугоподібної пружини, чи шолома еластичної стрічки.

У якості ЗІЗ від вібрації застосовуються віброзахисні рукавички, мати і взуття. Рятувальні і запобіжні пояси. Відповідальність за технічний стан і своєчасність іспиту поясів несе старший механік.

Рятувальні, запобіжні пояса, а також кінці і ланцюги для страховки повинні випробуватися на міцність за спеціальною методикою, приведеної в правилах не рідше одного разу в 6 мес. Норма випробного навантаження для запобіжного пояса і кінця для страховки - 2205 Н. По закінченні іспитів на поясах і їхніх елементах не повинне бути ознак» ушкоджень. Якщо ж після іспитів виявлені дефекти деталей пояса (обриви швів на поясі, лямках і ременях, надриви на ременях і стрічці пояса, нещільності з'єднання замка карабіна й ін.), він повинний бути вилучений із уживання.

Перед використанням рятувальні і запобіжні пояси, а також їх допоміжні кінці і ланцюги необхідно ретельно оглядати. Забороняється використовувати пояса з минулими термінами іспитів. Якщо в процесі експлуатації на пояс впливало динамічне навантаження (при ривку у випадку падіння людини), необхідно провести його іспит статичним навантаженням для визначення придатності до подальшого використання. Пояс, деталі якого одержали найменші ушкодження від динамічного навантаження, підлягає знищенню.

Довжина кінця для страховки запобіжного пояса при роботах за бортом повинна бути такий, щоб при випадковому падінні людини у воду кінець діставав до поверхні води. При роботах на висоті, над палубою, причалом, у машинному відділенні довжина кінця повинна мати слабину, що забезпечує тільки переміщення працюючого на чи альтанці колисці.

Захист органів подиху. Для захисту органів подиху від шкідливих пар, пилу і газів застосовують фільтруючі й ізолюючі апарати. До фільтруючого засобам захисту відносяться респіратори і фільтруючі протигази. У залежності від призначення респіратори підрозділяються на протипилові, протигазові й універсальні.

Безклапанний протипиловий респіратор ПБ-1 («Пелюсток») може застосовуватися для захисту від будь-якого пилу (токсичної, нетоксичної, мікробної) і має невеликий опір подиху працюючого. Респіратор «Астра-2» застосовується для захисту від високодисперсних аерозолів. Протипиловий респіратор У-2ДО (ТУ6-16-2267-78) добре захищає органи подиху від пилу, а також від наявності у повітрі лакофарбових речовин. Респіратор має просту, легку конструкцію, а також має незначний опір подиху. Універсальні респіратори зі змінними патронами типу РУ-60, РУ-60М використовуються для захисту від чи газу пари в комплекті з захисними окулярами. Змінний патрон марки А призначений для захисту від пар і газів хлор- і фосфорорганічних речовин, патрон У - від кислот, газів і пар, патрон КД - від парів аміаку і сірководню і т.д.

Фільтруючі протигази захищають обличчя, очі й органи подиху робітника від шкідливих домішок при змісті кисню в повітрі не менш 18% і концентрації в ньому шкідливих газів не вище 2%. Тому протигази такого типу не придатні для роботи в загазованій атмосфері, що містить незначну кількість, кисню.

У залежності від виду шкідливих домішок у повітрі робочої зони вибирається протигазова коробка, заповнена відповідними сорбентами, що поглинають шкідливі речовини визначеної групи. Для швидкого вибору потрібної коробки вони маркіруються й офарблюються у відмітні кольори. Наприклад, коробки для протигаза марки А пофарбована в коричневий колір і призначена для поглинання пар органічних речовин (бензин, гас, спирти, ефіри, тетраетил-свинець) і т.д. У місцях збереження протигазів мається відповідна таблиця, за допомогою якої можна швидко вибрати потрібну коробку.

При значній концентрації отруйних речовин у повітрі робочої зони (2% і вище) чи низькому процентному вмісті в ньому кисню (менш 18%) застосовують ізолюючі дихальні апарати. До них відносяться шлангові газозахисні дихальні апарати, кисневі ізолюючі протигази (СТОСІВ) і універсальні дихальні апарати на стисненому повітрі АСВ-2.

Шлангові прилади поділяються на два типи: самоусмоктувальні і з примусовою подачею чистого повітря з зони, де він не забруднений шкідливими домішками. У протигазі першого типу чисте повітря при вдиху працюючого всмоктується через фільтруючу коробку по шлангу і надходить у маску й у легені людини. Викид видихуваного повітря відбувається через видихальний клапан, розташований у нижній частині маски. У шланговий протигаз другого типу чисте повітря подається через шланг за допомогою повітродувки. Причому працюючому може подаватися і стиснене повітря (через редуктор), попередньо очищений у фільтрах. Довжина шланга не повинна перевищувати 15 м. Біля повітродувки невідступно повинний знаходитися вахтовий. Шлангові прилади типів ПШ-1, ПШ-2, автомат АСМ і інші знайшли застосування при зварюванні в закритих ємкостях, при малярських роботах, перевантаженні вантажів, що порошать.

Кисневі ізолюючі протигази відносяться до групи легенево-силових дихальних апаратів із закритою схемою подиху, при якій повітря циркулює в них. Видихуване повітря очищається від діоксиду вуглецю та пару і знову насичуються киснем. Протигази типів СТОСІВ-8, АСВ-2 і АСВ-6М призначаються для захисту органів подиху людей при роботах у загазованому середовищі з високими концентраціями шкідливих і токсичних речовин, а також при низької концентрації кисню в атмосфері робочої зони. СТОСІВ-8 являє собою ранцевий протигаз, що постачений балоном з киснем під тиском 1569,6-104 Па (160 кгс/см²), що забезпечує тривалість роботи в ньому при навантаженні середньої напруженості не менш 120 хв. Перевагами апаратів на стисненому повітрі (АСВ) у порівнянні з кисневими дихальними апаратами є: неможливість скупчення в апараті діоксиду вуглецю, відсутність небезпеки виникнення гіпоксії (кисневого голодування), можливість застосування апарата під водою на глибинах до 20 м, дешевина експлуатації. Запас повітря. у двох балонах ємністю по 3-4 л забезпечує тривалість роботи з використанням апарата протягом відповідно 45-60 хв. Для ведення тривалих робіт у загазованому середовищі застосовують регенеративні прилади багатогодинної дії типу РКК-2М и ін. При виборі типів ізолюючих дихальних приладів повинна враховуватися специфіка умов їхнього застосування.

Кваліфіковану медичну допомогу на судах морського флоту робить лікар, а якщо його не має, тоді старший помічник капітана, що відповідно до Статуту служби на судах морського флоту в цьому випадку відає аптекою, амбулаторією, і надає медичну допомогу. Однак, незважаючи на це, кожен член екіпажа повинний уміти надати першу допомогу потерпілим при нещасливому випадку. А це може бути забезпечено лише при знанні і практичному засвоєнні правил надання першої допомоги.

Питання для перевірки знань:

1. Чим забезпечується безпека виробничого процесу?

2. Що означає поняття «оцінка умов праці»?

3. Які міри необхідно почати по профілактиці виробничого травматизму?

4. Які зони суднового устаткування являються небезпечними? Які особливості роботи в цих зонах?

5. Що таке засоби індивідуального захисту? У яких випадках вони використовуються?