У соц-ї соц досідж – це сист. логічнопослідвн методологіих, метод. та організацій-технічних процедур для отримання наук. знань про соц явище, соц процес, соц факт.

Етапи соц досл-ня: підготовчий етап: опрацювання літ-ри з проблеми, розроблення інструментарію, розробл програма; збір первинної соц інформації; упорядкування і обробка зібраної інформації; аналіз соц інформації.

Відповідно до мети дослідж. виділяють: фундаментальні; прикладні .Фундаментальні спрямовані на вивчення значних соц проблем. Прикладні – конкретні проблеми.

За затратами часу: довгострокові(3 і біл років), середньострокові (від 6 міс до 3 р), короткострокові (2-6 міс), експрес-дослідження (від кількох тижнів до 2 міс).

За системою вибора одиниць досл-ня поділ на: монографічні, суцільні, вибіркові. Монограф.- спрямовані на вивчення певного соц явища на одному конкретному обєкті. Суцільні – досл-ня, коли вивч без винятку усі одиниці обєкту. Вибіркові – коли із загальної кількості одиниць обєкту вибир частину, а висновки пошир на весь обєкт.

Існують також пілотажні або пробні дослідження. Вони провод з метою оцінити якість інструментарію дослідження. Відповідно до глибини аналізу виділ: пошукові досл; описові; аналітичні. Пошукові – коли мало інформ про обєкт дослідження. В залежності від того, чи ми хочемо дослідити обєкт чи встановити зміни, які відбув із соц явищем, яке ми вивч: разове; повторне.Повторнідосл поділяють на: а) панельні – досл спрямовані на вивч одного і тогож обєкту із збереженням однокової вибірки; б) трендові – вивчають один і той самий обєкт, але не дотрим однаковості вибірки; в) когортні – досліджують такі соціальні сукупності як когорти.

Серед найважливіших ф-цій соц досл-ня є: пізнавальна, інформаційна, методологічна, управлінська, практична та ін.

Програма соц досл-ня – науковий документ методологічних та процедурних основ дослідження. Функції програми соц досл-ня: а) методологічна (у програмі чітко відображено проблема досл-ня, мета і завд); б) методична (у програмі зазначено не лише метод досл, але й обгрунтування вибору саме цього методу); в) організаційна (забезпечено чіткий поділ праці у дослдницькому колективі, забезпечено налагодження контролю за проведенням досл-ня).

Вимоги до програм: положення викладено чітко, оргументовано; програма має бути складена ясно і детально; усі елементи повинні розташовуватися у логічній послідовності; гнучкість програм (в ході проведлення дослідження не бійтесь вносити корективи).

Структура програми соц досл-ня складається з методичної і метадологічної частин. У методологічній частині: обгрунтування проблеми, визначення обєкту та предмету досл-ня, мета і завдання, здійснено інтерпритація основних понять а також формулюються робочі гіпотези. У методичній частині програми зазначається вибірка, опис методів збору первинної інформації та інтерпритація зібраної інформації.

Гіпотеза – наукове передбачення про структуру, механізми функціонування і розвитку досліджуваного обєкта. В ході дослідження гіпотеза може підтверджуватися або спростовуватися.

Відповідно до змісту гіпотеза поділ на: описові, пояснювальні, прогнози. За рівнем аналізу гіпотези є: теоретичні, статистичні, емпіричні. Теоретичні існують у формі теоретичних припущень. Статистичні – гіпотези, які формуються як система показників та індексів статистики. Емпіричні – поняття, індекси, показники.

Відповідно до завдань досл-ня є: основні гіпотези, та другорядні.

Основні групи методів соц досл-ня: а) методи збору інф-ї (метод аналізу документів, спостереження , експерименти, опитів); б) методи аналізів інф-ї (метод шкалування).

Жоден із методів не є універсальним. Є лише адекватні і неадекватні методи.

Метод збору соц інф-ї: метод спостереження та м експеременту. Спостреженняу соц-ї визначається як метод цілеспрямованого, плпномірного, певним чином фіксованого сприйняття обєкту, який досліджується (коли потрібно вивчити поведінку індивідів, дослідити відносини між індивідами).

Позитивні риси методу спостереження: досл-ня проводиться одночасно із розгортанням подій; незалежність дій обєктів спостереження від дослідника; можливість безпосереднього сприйняття поведінки людей в конкретних умовах і конкретному часі.

Недоліки застосування методу спостереж: отримані висновки можуть бути узагальнені та поширені лише з великою обережністю; неможливість повторення досл-ня; вплив на якість первиної інформації субєктивних оцінок дослідника.

Кілька типів спостереження у соц-ї: найпоширеніший – включене спостереження (дослідник стає частиною групи яку досліджує); лабораторне; польове. Окрім того спостереження можуть бути: систематичні або випадкові; структуровані (за чітко визначеним планом) або неструктуровані (не розроблено чіткого пл).

Метод експерименту. На поч. 19 ст. фр. Вчений Лаплас обгрунтував можливість застосування цього методу у суспі науках.

Недоліку методу експерименту: неможливість дати однозначну інтерпритацію поведінки людини чи соц спільноти; складність або неможливість формалізації та кількісного опису соціологічних процесів; важливість у виокремлені факторів впливу на соц процес.

Різновиди методу експер: польові і лабораторні. Окрім того: лінійні (коли досліджується одна і та ж експерементальна група); контрольна (дослідж, які проводяться з кількома групами); експерементальна. Експер може бути: контрольованим і неконтрольованим (створ штучний експерим і не відб втручання).

Метод аналізу документів. За допомогою цього методу вивчаються різні документальні дані, які зафіксовані на різних копіях інформації. Вивчають первині і вторині документи. Обробка соц дослідження може проводитись вручну або за допомогою компа. Одна із таких компютерних програм ОСА (для обробки соц анкет), розроблена в 90-х рр. на базі Київського інституту соц-ї, автор програми – Горбачик. Ще одна амер програма SPSS (статистична програма для соц наук).

Вибірковий метод соц досліджень набув поширення лише в 30-х рр 20 ст., коли Геллар запропонував принцип застосування вибіркового методу. В 1935 р. створив амер інститут громадської думки. В 1936 р. він передбачив перемогу Рузвельта, після цього цей метод почав широко застосовуватись.