Суспільство як складна соціальна система

1.Поняття суспільства у соціології

2.Теорії походження сус-ва

3.Соц-на стратифікація

4.Соц інститути

Суспільство в широкрму розумінні – це соц форма руху матерії у всьому історичному розвитку. У вузькому рузумінні – це різновид організації, певний вид обєднання людей. Суспільство – це функціональна система, структуру якої складають: власність, сімя, релігія, мова. Ця система формується на розподілі праці та солідарності. Представники органічної школи соц-ї (Спенсер, Бернс) розглядають суспільство, як живий організм. Спенсер: с-во – це цілісна система, яка підпорядковуютьяс обєктивним зонам еволюції. Дюркгейм: це над індивідуальна духовна реальність яка заснована на колективних уявленнях. Вебер: су-во – це взаємодія людей, яка є продуктом соц дії. Парсон – с-во грунтується на соц дії, це система в основі якої лежать моральні норми, цінності, які виробляються усіма членами усього суспільства. Однією зрис, ознак суспільства є спільна територія, на якій консулідуються соц звязки, є екологічною нішою для забизпечення життєвих потреб спільнот. Ще одна ознака – здатність підтримувати і відтворювати високу інтенсивність внутрішніх звязків.

Соціологи виділяють три періоди історичного розвитку суспільства. С-во було сформоване як таке, набуло вигляд промислового сус-ва, вчені в 19 ст., розглядали промислове сус-во і обгрунтували що економічна система буде обгрунтовувати тип сус-ва. У першій половині 20 ст. вчені досліджували соц сус-во як сус-во масової культури. В другій половині 20 ст вчені вивчають сус-во як інформаційне суспільство. Амер соціолог Шілз розробив критерії яким повинно відповідати сус-во: ідентифікація з певною територією; наявність власної назви та історії; укладання шлюбів між представниками даного сус-ва; існування у більш триваломі часі аніж тривалість життя одного індивіда; єдність загальної системи цінностей. На основі наявності цих критеріїв Шівз називав сус-во соц системою.

Соц систма – це цілісні утворення основним елементом яких є люди їх звязки, взаємовідносини,взаємодія, соц інститути, соц групи, норми та ціності. Три основні концепції: природна (Дарвін); божественна; космічна. Соц-ні концепції походження сус-ва: інструментальна, кратична, гендерна, сексуальна, семантична.

Інструментальна-формування суспільства було зумовлене наявністю у людини кмітливості та здогадливості, люди навчились робити знаряддя праці, формувати соціальні звязки Сексуально 56454-оскільки народження дітей неконтрольований процес, є особи, які потребують опіки, то виникла необхідність регулювання відносин ,це зумовило виникнення суспільства.Критична-між людьми нерівномірно розподілені такі характеристики як сила, розум, відповідно частина людей могла зайняти більш вигідні позиції між інших людей і виникла необхідність закріпити це панівне становище через систему норм ,правил, привілеїв Тобто утворилися відносини нерівності, які стають основою для творення соціальної організації суспільства.Гендерна-аналіз розподілу соціальних ролей між чоловіками та жінками.Семантична-людина як біологічна істота та з психічної ,моральної сторони є слабкою.Закон боротьби за виживання підштовхнув людей до обєднання у суспільство.В залежності від критерїв є різні типології

Відповідно до писемності :1Дописемне,2 Писемне суспільства

Тьонніс виділяв такі суспільства 1Допромислове (традиційне),2 Промислове

За політичним режимом:1Тоталітарне,2Демократичне,3Авторитарне

За прихильниками марксизму:1Первіснообщинне 2Рабовласницьке,3Феодальне,4Капіталістичне,5Комуністичне

За Герхардом та Ленські за способом здобуття засобів до існування вони виокремили

1 суспільство мисливців та збирачів, 2 садівниче суспільство,3 аграрне суспільство(на основі аграрного суспільства зароджується держава),4 промислові суспільства(наприкінці 18 століття),Індустріальне,Постіндустріальне (додають інші дослідники)

Відповідно до ціннісних критеріїв Р ісман виділяє такі типи суспільства:1Традиційне,

2 суспільство, яке керується ззовні ,3Суспільство, яке керується зсередини

Відповідно до управління та ступеня соціального розшарування1 просте суспільство(де немає соціальної нерівності проживає на невеликій території, у якому низький рівень розподілу праці та розвитку техніки, пріоритет надається кровним роднним зв`язкам )2 складне суспільство(сформувалося у звязку з нагромадженням додаткового продукту розвитку, позааграрних виробництв, у якому звичаєве право змінюється юридичними законами, існує соціальна нерівність, більша територія проживання)

34 Соціальна стратифікація-поділ суспільства на вертикально розташовані соціальні групи і верстви.Соціальна стратифікаціяописує не лише процес поділу, а й його результат.Показує на скільки нерівним є становище індивіда у соціальній групі.

Соціальна структура суспільства- ієрархічно упорядкована сукупність індивідів, соціальних груп, організацій, інститутів, які обєднані стійкими зв`язками та відносинами .

Соціальна група-різновид соціальної спільності ,це відносно стійка історично сформована сукупність людей, обєднаних на основі загальних соціально значущих ознак.Цими ознаками виступає спільна діяльність, спільні просторово часові існування, спільні групові установки та орієнтації . Соціальні групи є Малі(від 2-х до кількох десятків осіб) Мала: клас, спортивна команда, сім`я, група.Великі –великі за складом соціальні групи людей (професійні, демографічні, національні спільноти). Відповідно до характеру взаємозвязків групи :1Формальні,2 Неформальні.3 основні методологічні підходи, які розв`язують питання щодо розвитку соціальних стратифікацій: 1Функціональний,2Конфліктний,3 Еволюційний.Представниками функціонального є Девіс та Мур вважали, що соціальна стратифікація суспільства представлена певним набором позицій, які можна досягти.Суспільство повинно розвивати у людині здібност, а це можна зробити винагороджуючи людину за те, що вона прагне чогось досягти.Соціальна нерівність є неминучою у суспільстві і вона забезпечує оптимальне функціонування суспільства.Конфліктний підхід (автор Карл Маркс розглядав класову нерівність, уявляв клас ,як групу людей, що перебувають в одинаковому відношенні до засобів виробництва .Він виділив індустріальне(ті, хто володіє засобами виробництва ,ті ,хто продає свою робочу силу)та доіндустріальне(ті, хто володів землею (аристократи дворяни)ті, хто працював на землі (селяни кріпаки)).Перехідні класи:селяни.Погляди Маркса розвинув Вебер але модифікував: суспільство складається з класів, але він виділив набагато більше економічних чинників, які лежать в основі поділу суспільства на класи лежить також кваліфікація та професійне вміння. Виділив статус та партію як додаткові аспекти стратифікації:Еволюційний підхід(розробили Герхард та Дж Ленскі)Вони довели, що стратифікація не завжди була корисною для суспільства .Довели, що на ранніх етапах ієрархія була практично відсутня .У подальшому розвитку суспільства виникає нерівність, яка грунтується на конфлікті, який виникає на основі розподілу додадкового прибутку .Вчені стверджували, що суспільна нерівність може утруднювати розвиток суспільства.Гіденс виділив 4 типи стратифікації суспільства:1рабство(крайня форма соціальної нерівністі );2 касти(Стародавня Індія: 4касти:шудрі, воїни, шатрії (військові та землевласники)жерці чи брахмани;3 стани(феодальне суспільство –перехід до станів можливий: шлюб винагорода за заслуги перед державою купівля титулів);4 класи Відмінності:класи не встановлені законом, не підтримуються релігійною традицією, належність до класу не повязана із спадкуванням ,привілеями, межі класів не визначені, приналежність до класу не одержується при народженні ,а хоча б частково досягається людиною.Три типи класів 1 вищий(роботодавці керівники)2 середній(сукупність соціальних груп які займають проміжне становище між вищим та нижчим класом і виконують функцію посередника.?Це високозабезпечена частина суспільстваб яка володіє власністю, економічною незалежністю ,свободою вибору сфери діяльності, високий рівень життя .Він зацікавлений у збереженні соціального порядку, а тому виступає соціальним стабілізатором суспільства.Теорія багатомірної стратифікації(П.Сорокін(1889-1968)виділив 3 критерії стратифікації:1економічний,2 політичний,3 професійний .

. Соціальна стратифікація-диференціація певної сукупності людей на класи за рангами .Сутність полягає у нерівному розподілі прав та привілеїв відповідвльності та обов`язку, в наявності чи відсутності влади, соціальних цінностей, впливу серед членів тієї чи іншої верстви.Якщо є неоднаковий економічний статус, то в даному суспільстві буде економічне розшарування.Існує політичне та професійне розшарування.

4Соціальні інститути-відносно стійка модель поведінки людей та організацій, яка історично склалася у певній сфері життєдіяльності суспільства.Завдання: закріплення певних видів соціальних взаємодій .Г.Спенсер стверджував, що соціальні інститути-елементи диференціації суспільства.Дюркгейм зазначав ,що соціальні інститути-елементи суспільства ,які відтворюють соціальні зв`язки та відносини.Риси-є комплексом формальних та неформальних правил поведінки, принципів ,норм ,які регулюють різні сфери життєдіяльності суспільства та обмежують вчинки людей відповідно до суспільних інтересів ;покликані вирішувати важливі, для розвитку суспільства завдання .За формою соціальні інститути є організаційним механізмом За змістом є функціональним механізмом(суть норм, що визначають суспільні відносини).Умови, за яких відбувається формування соціальних інститутів –культурне середовище (наявність системи цінностей соц. норм та правил поведінки ;обєктивна потреба (комунікацій, вироблення товарів та пошук, розподіл благ та привілеїв, безпеки громадян, захист життя та благополуччя ,потреба контролю за поведінкою членів суспільства );наявність відповідних ресурсів(це матеріальні, трудові) .Типи соц. Інститутів 1відповідно доцілей та сфери дії :а)економічні(банк власність гроші )б)політичні(держава парламент прокуратура)в)культурно-виховні(наука освіта релігія)г)соціальні(добровільні об`єднання ,які закріплені у традиціях та звичаях. Функці їсоц.інститутів:1регулятивна(регулюють дії індивідів за допомогою норм та правил поведінки),2відтворення безперервності суспільних відносин 3 інтегративна-грунтуються на міжособистісних відносинах 4комунікативна(забезпечує спілкування індивідів).2 Відповідно до способу регуллювання поведінки індивідів а)формальні(чіткі принципи закони акти контрольні функції)б)неформальні (не мають чіткої бази, є результатом волевиявлення громадян).Соц контроль за допомогою норм, які закріплені у традиціях, звичаях.Типи функції соц.інститутів а)явні(формальні)-зафіксовані в нормативних актах усвідомлені членами соц.інститутів;б)латентні(приховані)-офіційно не не є заявлені ,але реально виконуються.Дисфункції соц.інститутів :а)розмитість та невизначеність функцій б)невідповідність інституту конкретним потребам суспільства в)зниження авторитету соціальних інститутів в суспільстві г)персоналізація діяльності інституту.Соц організація-обєднання людей, орієнтоване на досягнення взаємопов`язаних специфічних цілей та формуванню високоформалізованих структур.Вона утворена усвідомлено і цілеспрямовано, є засобом вирішення конкретних завдань, має чіткий загальнообов`язковий порядок, ієрархічну структуру (систему статусів та ролей )характерний високий ступінь формалізації відносин, має власну систему управління чи координаційний орган .Основне завдання -забезпечити стабільність відносин та координація дій в межах соц. oрганізацій.Неформальні організації –мобільні групи, відносини лідерства.Завдання-впливати на діяльність формальних, змінювати відносини відповідно до потреб неформальних організацій .Формальні організації: зв`язки чітко регламентовані(університет ,фірми ,промислові підприємства)