Тротилу і відстані до центру вибуху
При цьому визначаються:
1. Радіус осередку ураження Rос і радіуси зон руйнувань: слабких Rсл = Rос, середніх Rср, сильних Rсил, повних Rпов згідно з значенням величини надмірного тиску на зовнішніх межах цих зон дорівнюють: зони слабких руйнувань – 10 кПа, зони середніх руйнувань – 20кПа, зони сильних руйнувань – 30кПа, зони повних руйнувань – 50кПа.
2. Площа осередку ураження Sо – розраховується за формулою:
, км2
3. Розрахунок надмірного тиску ударної хвилі (УХ) ∆Рф, що очікується в районі об’єкту, розташованого на відстані R0 від центру вибуху, здійснюється при вибуху тротилу за допомогою формули:
, кПа
де R0 – відстань об‘єкту від центру вибуху, м;
Q – маса тротилу, т.
При вибуху інших вибухових речовин в наведену вище формулу підставляється значення маси продукту Q з урахуванням коефіцієнта поправки Квр відповідно до типу ВР, тобто:
,т,
де Qвр – кількість відповідної ВР за вихідними даними, т
Квр = 0,97 для пікринової кислоти;
Квр = 1,08 для тетрилу;
Квр = 1,28 для гексогену, тену.
Під час вибуху газоповітряної суміші (ГПС)вуглеводневихпродуктів(пропану, бутану та ін.) утворюється осередок вибуху, в якому виділяють три кругові зони вибухудля визначення надмірного тиску на заданій відстані від центру(місця)вибуху (ЦВ) (рис. 3.4.).
Рис. 3.4. Зони вибуху газоповітряної суміші:
I – зона детонаційної хвилі; II – зона дії продуктів вибуху;
III – зона дії повітряної хвилі; ЦВ – центр вибуху
Зона детонаційної хвилі (зона І) існує в межах хмари вибуху. Радіус цієї зони rІ визначають за формулою, м,
м
де Q – кількість зрідженого вуглеводневого продукту, т. У межах зони I надмірний тиск можна вважати постійним, 
Зона дії продуктів вибуху (зона II) охоплює весь радіус поширення продукту ГПС у результаті її детонації. Радіус зони II становить rII =1,7 · rI, м
Надмірний тиск у межах зони II змінюється від 1350 до 300кПа і може бути визначений на заданій відстані R0 від ЦВ за формулою
кПа
де 
– радіус зони I, м; R0 – відстань від ЦВ до визначеного об’єкта, м.
Узоні дії повітряної УХ (зона III)надмірний тиск на відстані R0 від центру (При 
) розраховують за формулою,
де R0 – відстань від ЦВ до об’єкта.
А також можливо визначить за графіком для визначення надмірного тиску УХ при вибуху газоповітряної суміші пропану(рис 3.5)
Класифікація вибухонебезпечних зон на підприємствах.Для попередження вибуху на підприємствах визначають вибухонебезпечні зони – приміщення чи його частини, де створюються вибухонебезпечні суміші, – за такою класифікацією (згідно з ДНАОП 0.00-1.32-01). Газоповітряні вибухонебезпечні середовища визначають як вибухонебезпечні зони класів 0, 1, 2, а пилоповітряні – класів 20, 21, 22.
Вибухонебезпечна зона класу 0 – простір, у якому газоповітряне вибухонебезпечне середовище існує постійно або протягом тривалого часу.
Вибухонебезпечна зона класу 1– простір, у якому вибухонебезпечне середовище може утворюватись під час нормальної роботи.
Вибухонебезпечна зона класу 2–простір, у якому вибухонебезпечного середовища за нормальних умов експлуатації немає, а якщо воно виникає, то рідко і триває недовго (у разі порушення процесу).
Вибухонебезпечна зона класу 20–простір, у якому під час нормальної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари існує постійно або часто в кількості, достатній для утворення небезпечної концентрації з повітрям.
Вибухонебезпечна зона класу 21–простір, у якому під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилу в кількості, достатній для утворення суміші з повітрям вибухонебезпечної концентрації.
Вибухонебезпечна зона класу 22– простір, у якому вибухонебезпечний пил може з’явитися не часто й існувати недовго або утворювати вибухонебезпечні суміші в разі аварії.
Рис. 3.5. Графік залежністі надмірного тиску від кількості
Дата добавления: 2015-08-21; просмотров: 807;