Наслідки надзвичайних ситуації при аварії на хімічно небезпечних об’єктах

Великі запаси СДОР на підприємствах хімічної, целюлозно-паперової, нафтопереробної, металургійної промисловості, на транспортних магістралях є джерелом виникнення масштабних надзвичайних ситуацій.

Об’єкти, що мають СДОР, розрізняють за чотирма ступенями хімічної небезпеки залежно від виду СДОР, сумарної кількості (маси), можливих наслідків аварії – кількості населення, яке може потрапити в зону зараження: до 100 осіб – IV, 100–300 осіб – III, 300–500 осіб – II, більше 500 осіб – I ступінь (табл. 3.3).

У разі аварії на хімічно небезпечному об’єкті з викидом (розливом) речовин СДОР утворюється зона хімічного зараження.

Зоною хімічного зараження називають територію, яка включає місце розливу (викиду) СДОР, і територію, над якою поширилася хмара зараженного повітря з уражальної концентрацієй (рис. 3.7).

Розміри зони хімічного зараження характеризуються глибиною Г, шириною Ш і площею S₃ і залежать від виду СДОР, маси G, швидкості приземного вітру V_в, ступеня вертикальної стійкості повітря (інверсії, ізотермії, конвекції), типу сховища (ємності обваловані чи необваловані), характеру місцевості (відкрита, закрита) та інших чинників.

Параметри зони можливого хімічного зараження визначають розрахунком, глибину – за формулою, км,

,

де G – маса СДОР, кг; Д – токсодоза, (мг·хв)/л; V_в – швидкість вітру, м/с; K_св –коефіцієнт, що враховує ступінь вертикальної стійкості повітря: за інверсії K_св = 1, ізотермії K_св = 2,5, конвекції K_св = 4,7; K_зм – коефіцієнт, що враховує характер (закритість) місцевості: для відкритої K_зм = 1, для закритої K_зм = 3,5; K_сх – коефіцієнт, що враховує тип сховища СДОР (K_сх = 1 для необвалованої ємності, K_сх = 1,5 для обвалованої ємності). Коефіцієнти точніше визначають за табл. 3.4. і 3.5

Рис. 3.7. Положення зон хімічного зараження під час аварії

на ХНО за прогнозом:

1 – хімічно небезпечний об’єкт (район аварії); 2 – напрямок приземного вітру;
3 – лісовий масив; 4 – об’єкт господарювання; L – довжина лісового масиву;
r₀ – відстань об’єкта господарювання від XHО; ЗМХЗ – зона можливого хімічного зараження; ПЗХЗ – прогнозована зона хімічного зараження; Г_ПЗХЗ – глибина прогнозованої
зони хімічного зараження; Ш_ПЗХЗ – ширина прогнозованої зони хімічного зараження;
b₀ – азимут об’єкта господарювання (90°); b_В – азимут вітру (270°);
R – відстань закритої ділянки місцевості (лісу) від ХНО

Ширина зони зараження залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря, її визначають за такими співвідношеннями: за інверсії Ш = = 0,2Г, за ізотермії Ш = 0,35Г, за конвекції Ш = 0,6Г.