Психічні стани і їх основні характеристики.

Психічні стани – це поняття, що використовується для умовного виділення в психіці людини індивіда відносно етичного моменту (цілісні характеристики психічної діяльності за певний період часу). Вони характеризуються цілісністю (характеризують у певний проміжокчасу всю психічну діяльність загалом), рухливістю (наявність стадій протікання: початок, певна динаміка і кінець) і відносною стійкістю (їх динаміка меншвиражена, ніж у психічних процесів), взаємозв’язком з психічними процесами і властивостями особистості, індивідуальною своєрідністю і таповістю, крайнімрізноманіттям, полярністю.

Під впливом психічних станів, які виникають у ході життєвих відносин, конфліктних ситуацій, трудової діяльності можлива також перебудова або навіть зміна відносно стійких якостей особистості.

Психічні стани можуть класифікуватись наступним чином:

9. залежно від ролі особистості і ситуації у винекненні психічних станів- ососбисті і ситуативні;

10. залежно від домінуючих компонентів – інтелектуальні, вольові, емоційні;

11. залежно від міри глибини – стани (більш або менш) глибокі або поверхневі;

12. залежно від часу протікання – короткочасні, затяжні, тривалі;

13. залежно від впливу на особистість – позитивні, негативні; стенічні (підвищують життєдіяльність) і астенічні;

14. залежно від міри усвідомлення – стани більш або менш усвідомленні;

15. залежно від причин, що їх викликають;

16. залежно від міри адекватності об’єктивності обстановки, що викликала їх.

Винекнення і протікання психічних станів станів людини залежить від її індивідуальних психічних і нейрофізіологічних якостей, попередніх психічних станів, життєвого досвіду, віку, фізичного стану, конкретної ситуації тощо. Однак можна виділити типові позитивні і негативні психічні стани, притаманні більшості людей як у повсякденному житті (любов, щастя, горе), так і в професійній діяльності (усвідомлення значимості професії, стан радості від успіхів в роботі).

Негативними психічними станами є: нерішучість, напруження, стрес, неспокій, тривога, фрустрація (периживання невдачі, марні очікування), агресія (озлобленість, задиркуватість, ворожість, задиркуватість), персеверація (пасивний стан, який виникаєчерез інерцію, нав’язливий, стереотипний, в’язкий), ригідність (більш активний стан, що характеризується опором змінам, близький до упертості).

Існують також специфічні психічні стани людини: бадьорість, сон, медитація, гіпноз, біль, анальгезія (зниження або повне усунення чутливості до болю), віра, ейфорія (стан, що виявляється в підвищеному, радісному настрої, цей стан добросердя, безтурботності), дисфорія (протилежний стан ейфорії), дидактогенія (негативний психічний стан учня, викликаний порушенням педагогічного такту з боку педагога), ятрогенія (навіяна хвороба).