Емоційна напруженість і її вплив на продуктивність праці людини.

Результати досліджень свідчать про те, що здоров’я людини прямопропорційно зв’язано з його її продуктивністю і втомленістю. Від стану здоров’я залежить успішність в навчанні і в трудовій діяльності зокрема. Зниження продуктивності спостерігається при психічних хворобах, органічних захворюваннях головного мозку. Як свідчить статистика, при нервово-психічних захворюваннях продуктивністть трудової діяльності знижується у 70% людеей. Багато незручностей спричиняють високі нервово-емоційні напруження, які негативно впливають на здоров’я і фізичний стан працівників.

Емоційну напруженість робітників спричиняють об’єктивні і суб’єктивні фактори. До об’єктивних відносять: вік, стать, стан здоров’я, нагрузки, характер і тривалість відпочинку тощо. Суб’єктивними є: мотивація праці, рівень знань, вміння адаптуватись до нових умов праці, психофізичні можливості, нервово-психічна стійкість, особисті психічні властивості (характер, темперамент, комунікабельність), працездатність, втома і т.д.

Негативний вплив на організм працівників посилюється при сумарному впливі декількох факторів ризику, коли вони діють одночасно і приймають хронічний характер.

Варто згадати і роль (вплив) самих емоцій на організм людини (подана їх класифікація):

Відображальна-оцінна роль емоцій проявляється за рахунок суб’єктивного компонента емоційного реагування (переживання) в основному на початковому етапі довільного керування (при винекненні портеби й розгортанні на її сонові мотиваційного процесу) і на кінцевому етапі (при оцінці досягнутого результату: задоволення портеби, реалізації наміру).

Мотиваційна роль емоції. Емоції відіграють помітну роль на всіх етапах мотиваційного процесу: при оцінці значимості зовнішнього подразника, при сигналізації виниклої потреби й оцінці її значимості, при прогнозуванні можливості задоволення портеби, при виборі мети.

Ативаційно-енергетична роль емоцій проявляється в основному за рахунок його фізіологічного компонента: зміни вегетивних функцій і рівня порушеня коркових відділів мозу. За впливом на поведінку і діяльність людини І.Кант (1964) розділив емоційні реакції (емоції) на стенічні , які підсилюють життєдіяльність організму, і астетичні – послаблюють її.

Деструктивна роль емоцій. Емоції можуть відігравати в житті людини не тільки позитивну, алей негативну (руйнівну) роль. Вони можуть призводити до дезорганізації поведінки й діяльності людини.

Комунікативна роль емоцій. Емоції за рахунок свого експресивного компонента (головним чином – експресії обличчя) беруть участь у встановленні контакту з іншими людьми в процесі спілкування з ними, у впливі нв них. Важливість цієї ролі емоцій видна з того, що на Заході багато керівників приймають на роботу співробітників за коефіцієнтомінтелекту, а підвищують у посаді – згідно емоційного коефіцієнту, який характеризує здатність людини до емоційного спілкування.

Оздоровча роль емоцій. Емоції беруть участь у підтримці гомеостазу, тобто сталості внутрішнього середовища організму, попереджуючи людину і тварину не тільки від винекнення багатьох захворювань, алей від загибелі. Однак це скоріше належить до емоційного тону відчуттів, ніж до емоцій. Останні ж можуть впливати на здоров’я людини як доброзичливо, так і мати руйнівний вплив. Все залежить від знаку й інтенсивності емоцій.