Громадський центр міста. Функції та розміщення громадського центру міста

Громадське життя міста пов'язане з формуванням системи закладів і центрів культурно-побутового обслуговування. Структура громадських центрів міста залежить від його величини, адміністративного значення, місця в системі розселення, його народногосподарського профілю. Зізростанням міста просторово розвивається та ускладнюється структура його громадських центрів.

Мале місто звичайно має компактний загальноміський центр, виконуючий одночасно функції періодичного і повсякденного обслуговування.

У великих і крупних містах система центрів отримує просторовий розвиток: формуються центри житлових і планувальних районів, центри в зонах праці та відпочинку.

У найкрупніших містах - розвинута просторова система центрів, головним елементом якої є загальноміський центр - центральний район тобто велика за територією зона міста, в межах якої виділяється ядро центру з переважаючою питомою вагою адміністративно-побутових функцій. Центральний район найкрупнішого міста, окрім громадських будівель, включає й значну питому вагу житлової забудови (рис.8.1).

Вважаються доцільними в центрі такі три різновиди житлової забудови:

тимчасове житло-готелі, гуртожитки, пансіонати, квартири, що розраховані на малий термін проживання, споживачі яких частіше не мають потреби в школах, дитячих закладах і зовнішніх житлових зонах;

службові квартири адміністративного та технічного персоналу, перебування якого на території міського центру повинно бути постійним;

житло, що сполучене з місцем прикладання праці представників деяких творчіх професій - наприклад, майстерні та студії художників, архітекторів, артистів і т.ін.

Центри найкрупніших міст, таких які, як правило, є адміністративними центрами столичних або обласних систем розселення, виконують функції міжселещного обслуговування. Поряд з головним загальноміським центром утворюється система центрів, яка в найкрупнішому місті включає спеціалізовані центри загальноміського й міжпоселенного значення, центри планувальних районів, житлових районів та мікрорайонів, а також центри в зонах праці та відпочинку.

За функціональним змістом громадські центри можуть бути багатофункціональними та спеціалізованими. Багатофункціональність характерна для всіх центрів, які забезпечують комплексне обслуговування різноманітних територіальних одиниць міста: його планувальних житлових районів, зон праці та відпочинку. Найбільш багатофункціональним є загальноміський центр. Поряд з ним у містах формуються лікувально-оздоровчі, спортивні, учбові та інші спеціалізовані центри. Як правило, спеціалізовані центри разом з основною функцією виконують ряд додаткових і обслуговуючих функцій, наприклад, функції торгівлі і громадського харчування в спортивних і видовищних центрах.

Функціональний профіль міста відображується на змісті та структурі його громадських центрів. Так, у містах-столицях формується розвинута зона адміністративних закладів. Як правило, вона просторово сполучається з центром та утворює різноманітні за призначенням адміністративно-громадські комплекси. У містах-курортах і туристичних центрах розвиваються функції лікувально-оздоровчі, культурно-освітні. У наукових містечках комплекс міського центру включає наукові і учбові заклади.

Громадський центр міста виконує обслуговування міського населення, а також населення, позаміських поселень, тяжіючих до міста. Міжселищне значення можуть мати центри не тільки крупних, але й малих або середніх міст. Відносна величина «сполучного» населення залежить від розміру, значення і місцеположення міста. Особливо велика доля сполучного населення властива містам, які є адміністративними центрами районів чи областей.

Планувальна структура міського центру

Територію міського центру формують ділянки громадських будівель та їх комплексів, ділянки озеленення, площі, пішохідні шляхи, проїзди й стоянки транспорту. Розміри території міського центру значно відрізняються в залежності від складу об'єктів, характеру його планування та забудови. До 50% території центру займають транспортні та пішохідні шляхи, озеленені території. У цілому територія загальноміського центру для умов середніх, великих і крупних міст складає на одного мешканця 3…5 м² без урахування спортивних комплексів.

Загальними вимогами до планувального рішення центру виступають такі:

забезпечення найбільш зручного зв'язку з сельбищною зоною міста;

розміщення основних об'єктів у доступності (до 200м) від зупинок громадського транспорту;

повна ізоляція від транзитного руху транспорту;

організація безпечних пішохідних шляхів, зв'язуючих усі функціональні зони та елементи центру.

Планувальна структура міських громадських центрів обумовлюється їх функціональним змістом, загальною місткістю їх закладів та розмірами відкритих просторів, місцем центрів у плані міста, характером природного ландшафту. Розрізняють компактні, лінійні і розчленовані схеми центрів.

Компактність і внутрішня пішохідна доступність характерні для центрів малих та середніх міст, а також для центрів районів і мікрорайонів у сельбищній зоні. Простіший найбільш поширений тип компактного центру - пішохідна площа, забудована по периметру.

Загальною рисою компактних пішохідних центрів малих та середніх міст є об'ємно-просторова єдність, нескладна планувальна конфігурація та можливість одноразового зорового сприйняття як зсередини, так і ззовні.

Лінійний центр може являти собою головну вулицю міста або району з магазинами, культурно-видовищними та адміністративними закладами. Тут пішохідний простір може бути вирішеним у вигляді розширених тротуарів або бульварів вздовж проїжджої частини вулиці. Лінійний центр може розташовуватись між двома дорогами одностороннього руху, якщо відстань між ними не перевищує 100…150 м. Такий острівний захід дозволяє забезпечити зручне транспортне обслуговування і близьку пішохідну доступність зупиночних пунктів.

Лінійна форма центру допускає анфіладну побудову простору, терасування поверхні та заглиблення проїздів для завантаження товарів, розміщення автостоянок, транспортних розв'язок.

Із ростом міста структура громадського центру ускладнюється і включає ряд взаємозв'язаних громадських комплексів, площ, вулиць, озеленених територій. Система громадського центру найкрупнішого міста, як правило, представлена його ядром та розвинутою мережею різноманітних за функціями адміністративно-громадських комплексів.

Планувальна структура центрального району найкрупнішого міста і «ядра» центру представляє собою складне просторове сполучення і накладання загальноміських адміністративно-побутових функцій, функцій житла та повсякденного обслуговування. Центральні, найбільш інтенсивно освоєні ділянки майже повністю виконують адміністративно-громадські функції. У напрямку до периферії центрального району ці функції розміщуються, концентруючись уздовж транспортних магістралей, при цьому зберігаються окремі ділянки для житлової забудови. Таким чином, важливими задачами планувальної організації центру виступають:

упорядкування і диференціювання просторової організації загальноміських функцій центру та зберігаємих на його території функцій житла;

інтенсифікація освоєння території центру;

упорядкування транспортних і пішохідних систем;

збереження та раціональне використання історично складеного міського середовища.

Питання самоконтролю до лекції №8

1.Наведіть приклади основних планувально-композиційних прийомів забудови житлових територій та проаналізуйте - їх особливості.

2.Наведіть приклади різних типів житлових будівель за поверховістю. Проаналізуйте властиві їм особливості та обгрунтуйте вибір поверховості в тих чи інших містобудівних умовах.

3.Поясніть зміст поняття “громадський центр міста”. Наведіть функціональні різновиди громадських центрів міст.

4.Наведіть перелік основних загальних вимог до планування міського центру.