Визначення чисельності населення міст та поселень

Різні форми та види розселення виникають і розвиваються на основі розміщення громадського виробництва. Саме місця прикладання праці визначають утворення нових та розвиток склавшихся на даний час міст і поселень, їх розміри та кількість населення. Такі чинники називають містоутворюючими, а відповідні їм підприємства і заклади складають містоутворюючу групу. До містоутворюючої групи належать:

промислові підприємства, які випускають продукцію, що використовується головним чином за межами даного міста або поселення, а також адміністративні, громадські і культурно-просвітні заклади, сфера дії яких виходить за межі даного населеного пункту;

заклади та підприємства зовнішнього залізничного, водного, повітряного та автодорожного транспорту;

науково-дослідні заклади; вищі та середні спеціальні навчальні заклади; будівельно-монтажні та проектні організації, які здійснюють нове будівництво в даному населеному місці;

лікувальні та оздоровчі заклади позаміського значення;

агропромислові підприємства.

Крім підприємств та закладів містоутворюючої групи існують численні обслуговуючі підприємства та заклади, зона дії яких поширюється вийнятково на дане населене місце. Їх головне завдання полягає в діяльності, пов'язаній з обслуговуванням міського населення; забезпеченням його культурно-побутових потреб. До цієї групи належать заклади народної освіти, міські лікувальні та оздоровчі заклади, підприємства торгівлі, суспільного харчування, господарсько-побутового та житлово-комунального обслуговування.

У відповідності із зайнятістю на тих чи інших підприємствах населення міста розподіляється на містоутворюючу та обслуговуючу групи. Крім того, виділяється ще третя група населення, яка не працює - це діти, пенсіонери, інваліди. Ця група називається несамодіяльною.

Основою для визначення чисельності населення є містоутворююча група, яка має більш стабільну чисельність. У залежності від величини міста ця група складає різний відсоток у загальному числі мешканців. У великих містах питома вага містоутворюючої групи буде меншою, ніж в малих, у зв'язку з більш швидким ростом обслуговуючої групи населення. Питома вага містоутворюючої групи міст-новобудівель, де несамодіяльна група складає невеликий відсоток, завжди вище, ніж у раніше утворених містах. На розрахунковий термін розвитку міст, які будуються (25...30 років), питома нормативно-розрахункова вага містоутворюючої групи приймається рівною 25...40%, обслуговуючої - 15...25%. Решту займає непрацююче населення – 50…60%.

Співвідношення різних за віком груп населення встановлюють на основі аналізу показників його сучасної вікової структури за даними перепису населення і прогнозів на перспективу з урахуванням особливостей того чи іншого регіону країни, до якого належить конкретний населений пункт.

Загальна чисельність населення міста (Н) визначається залежно від питомої ваги містоутворюючої групи (П,%)

Н=Ч-100/П,

де Ч - абсолютна чисельність містоутворюючої групи.

Приклад розрахунку:

Зпрогнозуєма на розрахунковий термін сумарна чисельність працюючих, зайнятих на підприємствах і в закладах містоутворюючої групи (Ч), складає 30 тис. чол.

Питома вага містоутворюючої групи для даного населенного місця (П) складає 30%.

Розрахункова чисельність населення міста

Н=Ч•100/П=30•100/30=100 тис.чол.

При цьому відсоткове співвідношення трьох основних груп мешканців міста буде складати:

перша група (містоутворююча) - 30 тис.чол. (30%);

друга група (обслуговуюча) - 20 тис.чол. (20%);

третя група (несамодіяльна) - 50 тис.чол. (50%).