Місто як форма розселення

Виникнення міста як форми розселення, якiй притаманні свої особливі риси, що відрізняють її за соціально-просторовою структурою від сільських поселень, відносять до III тис.до н.е. На протязі своєї історії від перших укріплених поселень до величезних міст-гигантів і мегаполісів міста пройшли різні періоди зростання і розквіту або, навпаки, періоди свого зменшення та занепаду, що історично обумовлювалося суспільно-політичними, господарськими або іншими умовами.

Міста і сільські поселення розвиваються у взаємозв'язку, але відрізняються за своїми функціями. Сучасне місто концентрує промислове виробництво, науку, адміністративне керування, численні галузі обслуговування населення, тобто всі ті сфери діяльності, які не потребують значного територiального розосередження. На відміну від міста, у сільському поселенні розміщують галузі сільськогосподарського виробництва або лісового, рибальського чи мисливського господарств, які потребують великих територій і дисперсного розосередженого розселення населення.

Сучасне місто надає багатий вибір для професійного працевлаштування і навчання, а також різноманітні види побутового і соціально-культурного обслуговування. Це визначає його привабливість для населення. Тому урбанізація (від лат. urbs - місто) як процес підвищення ролі міст у розвитку суспільства, веде до переміщення населення із сел до міст, а також до росту маятникових рухів сільського населення до міст на роботу або у культурно-побутових потребах та інш.

Міста займають обмежені території з високою щільністю населення, на відміну від аграрних поселень, розосереджених на значних територіях, зайнятих ланами чи пасовищами -необхідними складовими "виробничих зон" таких поселень. Міста і сільські поселення розрізняються також і ритмом життєдіяльності населення: у місті менше позначаються сезонні зміни, що залежать від пори року й обумовлюють чергування виробничих циклів землеробства і тваринництва.

Отже, поняття "місто" визначається кількістю мешканців і родом їхньої діяльності, а також просторовою формою розселення. Місто може бути визначено як відносно велике поселення, що має різноманіття соціально-економічних функцій, з високою щільністю населення, зайнятого в неаграрних сферах діяльності.

Відповідно сільське поселення, навпаки, характеризується відносно малою щільністю населення, зайнятого переважно в аграрних сферах діяльності.

Територіальна організація міста визначається задачами утворення умов для організації усіх функціональних процесів, що протікають у ньому: перш за все, у виробництві, а також у невиробничих сферах господарства, побуту і відпочинку населення.

Загальні потреби в територіях під розміщення зон різного призначення наведені в лек-

ції №3.