Показаний точками з рисками) в магматичній породі

2.2.2.4. Складкоподібні форми залягання

Складкоподібні форми залягання відзначаються сферичною та хвилеподібною конфігурацією поверхонь нашарування. Такі поверхні утворю-ються при седиментогенезі та на ранніх стадіях діагенезу осадових порід. Серед них виділяють наступні типи: 1) складки обволікання, 2) складки ущільнення, 3) складки здимання, 4) структури адвекції між шарами.

2.2.2.4.1. Складки обволікання

 
Складки обволікання найчастіше утворюються в придонній частині осадових товщ та над апікальними частинами органогенних будівель. Виникнення таких складок зумовлено копіюванням осадками нерівностей рельєфу ложа. Осадова маса частково обволікає опуклі та від'ємні поверхні, а також стікає з нахилених поверхонь, що як сумарний результат цих дій приводить до утворення антиклінале- та синкліналеподібних, але дуже пологих, форм. Як правило, такі форми швидко "згасають" за вертикаллю.

Окремі складки подібного типу формуються і при обволіканні великих брил (олістолітів чи олістоплаків). Вони характерні для олістостром (див. розд. "Хаотичні комплекси").

2.2.2.4.2. Складки здимання

Виникнення складок здимання пов'язано з деяким зростанням об'єму певних осадків та осадових порід при водонасиченні.

Найбільш характерні такі складки для ділянок розповсюдження глинистих порід. Останні, збільшуючись в об'ємі при гідратації, частково підіймають шари, що залягають відносно вище, і тим самим ініціюють утворення антикліналеподібних вигинів (рис. 2.2.14).

Рис. 2.2.14. Складки здимання в ярі біля с. Попелюха на Середньому Придністров'ї у вендських відкладах: 1 – аргіліти, 2 – пісковики з брилами, 3 – сучасний делювій (за В.С.Заїкою-Новацьким, 1989)

У Південній Африці описано складки подібного типу, розмах котрих досягає 10-15 м за вертикаллю (Botha, 1967). Як правило, такі складки формуються біля водоносних горизонтів безпосередньо під грунтово-рослинним шаром.

2.2.2.4.3. Складки ущільнення

Утворення складок ущільнення ініціюється нерівномірним, літологічно вибірковим, зменшенням об'єму і локальним зменшенням потужності деяких, сприятливих у цьому відношенні за складом порід, на початковій стадії літогенезу. Подібне ущільнення ініціюється частковим віджиманням внутрішньопорових вод, формуванням цементу та іншими змінами порід.

Величина подібного ущільнення в різних за складом осадків неоднакова. Зокрема, при діагенезі практично не змінюють свого об'єму піски, відносно слабо ущільнюються вапнякові мули, і в той же час значне (до 40% відносно первісного об'єму) ущільнення витримують глинисті та алевритові мули, торфи (до 20%).

Подібний нерівномірний розподіл потужності приводить до нерівномірного по латералі ущільнення товщі: там, де потужність мулів більше, там і осідання осадка більше. Тому над виступом виникають антикліналеподібні форми, а між виступами – синкліналеподібні (рис. 2.2.15)

 

Рис. 2.2.15. Складки ущільнення осадків над виступом фундаменту (за Ч.Невиним та В.В.Білоусовим, 1986).

Лінії 1, 2, 3, 4 – початкове положення шарів;








Дата добавления: 2015-04-07; просмотров: 681;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.004 сек.