Ритми та ритмічність

Зміна складу шарів у деяких випадках має направлений і регулярний характер. Направленість у даному випадку знаходить свій вираз у прояві градаційної шаруватості, а регулярність – у багаторазовому повторенні такої шаруватості за вертикаллю (рис. 2.2.10). Це явище називають ритмічністю або циклічністю

1 – конгломерат, 2 – гравеліт, 3 – пісковик, 4 – алевроліт, 5 – аргіліт

або пелітоморфний вапняк

Товщі, що мають подібну ритмічність, прийнято називати ритмічними. Окремі частини таких товщ, які несуть повний цикл зміни гранулометричного та речовинного складу, називаються ритмами.

Яскравим прикладом носія подібної ритмічної будови є фліш (флішові відклади). Така ритмічність складається з множини ритмів. При цьому границя між кожним ритмом різка і, як правило, обумовлена незначною перервою в осадконакопиченні. Цікаво, що на покрівлі глинистих порід, і отже, ритму в цілому, часто розвинуто флішові знаки відзначеного вище типу.

Ритми можуть бути повними або неповними. Серед останніх, позбавлених тонкоуламкових різновидів порід, виділяють грубий фліш.

Крім названих типів, виділяють ще флішоїди (Вассоєвич, 1951) – також ритмічні товщі осадових порід, які представлені чергуванням ритмів як із градаційною, так і з неградаційною шаруватістю.

Іноді ще виділяють флішеподібні товщі, у межах яких розвинена недосконала ритмічність, котра до того ж супроводжується відхиленнями від показаної вище послідовності, або проявлена епізодично.

Флішові відклади розвинені й в Україні. Зокрема, вони складають потужну крейдяно-палеогенову осадову товщу, яка має досконалу ритмічність, у Карпатах, і менш досконалу у відношенні ритмічності товщу (таврійська світа – верхній тріас – нижня юра) в Кримських горах.